Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №450/2293/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2293/26 Провадження № 3/450/1393/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли 05.05.2026 року від ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

30.04.2026 року о 18 год. 20 хв. на 437 км автодороги «Мукачево – Івано-Франківськ – Рогатин – Львів» водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Ніссан» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Перевірка на стан сп`яніння проводилася у встановленому законом порядку в медичному закладі. Згідно висновку лікаря № 000492 від 30.04.2026 року ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

25.05.2026 року захисником ОСОБА_1 . Яциник В.В. подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового розгляду, з якими ознайомився і отримав копію відеозаписів 26.05.2026 року, про що розписався у такому.

В судовому засіданні 26.05.2026 року о 09 год. 30 хв. захисник Яциник В.В. просив відкласти розгляд справи з метою надання йому достатнього часу для узгодження та формування лінії захисту. Розгляд справи відкладено на 04.06.2026 року о 10 год. 30 хв.

03.06.2026 року захисником Яциник В.В. подано письмові пояснення, згідно мотивів яких просив закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказав, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, навпаки, наполягав на проведенні такого огляду саме на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу. Крім цього, освідування ОСОБА_1 проводилося неуповноваженою особою закладу охорони здоров`я, а іншим медичним працівником, який не є лікарем. Зазначив, що всупереч вимогам пунктів 7, 8 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, лікарем не було проведено лабораторне дослідження біологічного середовища особи, зокрема не відібрано кров, слину або сечу для встановлення остаточного результату щодо стану алкогольного сп`яніння. За таких обставин, висновок щодо результатів медичного огляду № 000492 від 30.03.2026 року не може вважатися належним, допустимим і достовірним доказом у справі. Також працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зауважив, що наявний у матеріалах справи відеозапис є неповним, не фіксує всіх істотних обставин події та не усуває обґрунтованих сумнівів щодо дотримання працівниками поліції встановленої законом процедури виявлення ознак сп`яніння, направлення на огляд і проведення самого огляду. Долучив адвокатські запити у КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень», ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області та судову практику судів апеляційної інстанції.

В судовому засіданні 04.06.2026 року о 10 год. 30 хв. захисник Яциник В.В. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю отримання відповіді на адвокатські запити, у задоволенні якого відмовлено у зв`язку із відсутністю необхідності вказаної інформації при розгляді даної справи з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, заперечив, надав пояснення аналогічні викладеним письмово і просив закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення.

Адмінправопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснення та думку захисника підтримав.

Заслухавши пояснення і думку присутніх сторін, розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 , який порушив вимоги пункту 2.9 «А» ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 653883 від 30.04.2026 року та його копією, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7115489 від 30.04.2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30.04.2026 року, направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.04.2026 року, висновком № 000492 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 30.04.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, копією рапорту працівника поліції від 30.04.2026 року, відеозаписами з СД-диску.

Щодо мотивів захисника Яциник В.В. в частині відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 30.04.2026 року о 18 год. 20 хв. на 437 км автодороги «Мукачево – Івано-Франківськ – Рогатин – Львів» автомобілем марки «Ніссан» номерний знак НОМЕР_1 , слід вказати, що такі спростовуються долученими до матеріалів справи протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 653883 від 30.04.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 надав особисті пояснення, якими підтвердив факт керування транспортним засобом, здійснення його зупинки працівниками поліції та проходження медичного огляду. Крім цього, в матеріалах адміністративної справи міститься копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7115489 від 30.04.2026 року, згідно якої ОСОБА_1 30.04.2026 року о 18 год. 20 хв. на 437 км автодороги «Мукачево – Івано-Франківськ – Рогатин – Львів», керуючи автомобілем марки «Ніссан» номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», чим порушив вимоги п. 8.4 «Б» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Доказів на підтвердження скасування вказаної вище постанови у встановленому законом порядку суду не надано.

Покликання в частині того, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, навпаки, наполягав на проведенні такого саме на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Зазначені обставини та застереження не відображені ним ані у наданих письмових поясненнях, ані під час складання відповідних процесуальних документів, а також не знайшли свого підтвердження на відеозаписах з СД-диску.

В силу ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

З відеозаписів на СД-диску встановлено, що огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest», а результат такого за першим тестом становив 0,44 %, за другим тестом, який проведено через 20 хвилин, 0,40 %, про що було озвучено медичним працівником.

Згідно п. 6 розділу І, п. 9 розділу ІІІ "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", яка затверджена спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров"я України 09.11.2015 р. за №1452/735 України і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за №1413/27858 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Таким чином, твердження захисника Яциник В.В. щодо неправомовірності застосування в ході медичного огляду водія на стан алкогольного сп`яніння лікарем у лікувальному закладі спеціального технічного приладу – газоаналізатора «Drager Alcotest» не знайшли свого підтвердження, оскільки такі є сертифікованими та дозволені МОЗ. Вказані покликання спрямовані лише для уникнення належної адміністративної відповідальності.

Окрім наведеного, адмінправопорушник ОСОБА_1 при проведенні огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який проведено двічі, мав можливість не погодитись із результатами приладу «Drager Alcotest», для взяття біологічних матеріалів, однак жодних заперечень щодо цього не висловлював.

Крім цього, пункт 8 розділу III Інструкції не передбачає обов`язкового проведення лабораторних досліджень при встановленні результатів алкогольного сп`яніння, оскільки стосується огляду на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини.

Щодо мотивів захисника Яциник В.В. в частині недопустимості результатів медичного освідування у зв`язку із фактичним проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння медсестрою, а не лікарем, слід вказати, що такі не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки із відеозаписів на СД-диску вбачається присутність при проведенні огляду на визначення стану сп`яніння лікаря, якою контролювався весь процес освідування. З цього приводу слід зазначити, що функції медсестри самі по собі передбачають виконання лікарських призначень, спілкування з пацієнтами, підготовку до процедур, асистування лікарям та дотримання санітарно-гігієнічних норм. При цьому, висновок щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння складено лікарем, якою перевірялись результати медичного освідування.

Відсутність безперервності відеозапису, визначеного Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 р. "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису", не можуть бути підставою закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, вчинення якого стверджується наведеними вище доказами.

Такі порушення є свідченням лише відсутності певного рівня кваліфікації працівників поліції, зокрема сукупності у них спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості до виконання професійних функцій обумовленої складності.

Оцінені судом докази доводять винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення нею порушення вимог пункту 2.9 «А» ПДР України.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях адмінправопорушника ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За вчинений проступок на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000,00 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , в доход держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Мусієвський В.Є.