Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №438/970/26 — Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/970/26

Провадження 2-о/438/60/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 червня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області у складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участю секретаря судового засідання Дівчур В.М. розглянувши заяву адвоката Федоренко Ольги Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,

встановив:

Адвокат Федоренко О.П. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з вказаною заявою, в якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , на строк до 6 місяців, яким визначити наступне тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 100 м. до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 ; заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 1994р., який розірвано рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 25.06.2015р., наразі вони проживають разом за однією адресою. Разом із ними проживає неповнолітній онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном якого є ОСОБА_1 згідно з рішенням виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області від 31.03.2022р. Протягом останніх років ОСОБА_2 систематично вчиняє щодо заявниці домашнє насильство, погрожує застосуванням насильства, переслідує та залякує її, зловживає алкогольними напоями та у стані алкогольного сп`яніння проявляє особливу агресію. Неодноразово притягався до відповідальності за ст.173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 та продовжує вчиняти противоправні дії, у зв`язку з чим заявниця вимушена звернутися до суду. Враховуючи викладене, просить заяву задовольнити.

ОСОБА_1 та її представник – адвокат Федоренко О.П. в судовому засіданні заяву підтримали, наполягали на її задоволенні.

Заінтересована особа – ОСОБА_2 до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив, про день та час розгляду заяви був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд розглядає справу у відсутність ОСОБА_2 , що відповідає вимогам ст.350-5 ЦПК України згідно якої неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Відповідно до ухвали судді Бориславського міського суду Львівської області від 03.06.2026 року відкрито провадження по заяві.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1994 року, рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 25 червня 2015 року шлюб між ними розірвано.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 неодноразово зверталася до правоохоронних органів, ОСОБА_2 притягався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1, ст.173-2 ч.2, ст.173-2 ч.3, ст.173-8 ч.2 КУпАП та виносився терміновий заборонний припис строком на 10 діб.

Вироком Бориславського міського суду Львівської області від 12 червня 2023 року ОСОБА_2 засуджено за ст.126-1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки та звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 3 роки.

Порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису визначений главою 13 розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до правил ст.350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Частиною другою статті 3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», визначено перелік осіб на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання серед яких – особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти, батьки (мати, батько) і дитина (діти) , дід (баба) та онук (онука).

Предметом доказування є вчинення по відношенню до заявників домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.

Відповідно до п. 3, 7, 14, 17 ч. 1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно ч. 2,3 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Наявність чи відсутність ризиків в поєднанні з доведеним фактом вчинення особою домашнього насильства є основною і фактично єдиною підставою для застосування чи не застосування обмежувального припису.

«Оцінка ризиків» та «наявність ризиків» - є основними обставинами, які повинні бути встановленні судом для ухвалення законного та обґрунтованого рішення в справах про видачу обмежувального припису.

З заяви та доданих до неї документів вбачається наявність конфлікту між заінтересованою особою ОСОБА_2 та заявницею ОСОБА_1 . Стосунки між сторонами напружені та конфліктні.

Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.

Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд, приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо ОСОБА_1 , тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 строком на 6 місяців.

Відповідно до ч. 3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4 ст.350-4 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Керуючись ст. 268,350-1 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву адвоката Федоренко Ольги Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на строк 6 (шість) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:

- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 100 м. до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Судові витрати по справі, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районну державну адміністрацію та виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у містах ради за місцем проживання (перебування) заявника.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ