Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №308/676/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/676/26

3/308/301/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянина України, мешканця за адресою: АДРЕСА_1 , особу з інвалідністю ІІІ групи, УБД, не працюючого, одруженого, батька однієї неповнолітньої дитини, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563801 від 11.01.2026 з`ясовано, що 11.01.2026 о 03 год. 08 хв. в м. Ужгород, по вул. Собранецька, 31 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або в закладі охорони здоров?я водій відмовився. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР України.

27.04.2026 від захисника особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кузьми-Чепурнової К.І. надійшло клопотання про закриття провадження у справі за відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення. Так, захисник вказує на те, що у матеріалах справи відсутні відомості, на які посилається поліцейський в протоколі, а саме: відсутні належні та допустимі докази того, що підставою зупинки транспортного засобу було анонімне повідомлення на лінію «102», оскільки у рапорті зазначено іншу причину зупинки; у матеріалах адміністративної справи не міститься доказів наявності у водія чітко виражених ознак алкогольного сп`яніння, оскільки з відеозапису не вбачається порушення координації рухів, мови чи неадекватної поведінки; відсутні відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки сп`яніння та про порядок проходження огляду відповідно до вимог закону; відсутні підтвердження дотримання спеціальної процедури огляду військовослужбовця, передбаченої ст. 266-1 КУпАП, а також підтвердження перевірки інформації про його статус військовослужбовця; відсутнє направлення на медичний огляд та належно зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, що є обов`язковим відповідно до вимог Інструкції та ст. 266-1 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши заперечення, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП визначає склад правопорушення, який полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні» передбачено, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів - водіїв незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення протягом якого строку особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Судом досліджено: розглядуваний протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563801 від 11.01.2021, за яким серед іншого вказано, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, в якому зафіксовано відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку; рапорт працівника патрульної поліції від 11.01.2026, згідно з яким підставою для зупинки транспортного засобу стало повідомлення невідомого громадянина про те, що водій автомобіля перебуває у стані алкогольного сп`яніння; копію постанови серії ЕНА №6494069 від 11.01.2026, з якого встановлено, що водій ОСОБА_1 керував вищевказаним транспортним засобом без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП; відеозапис, що міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівники патрульної поліції запитували водія щодо вживання алкоголю та пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, при цьому ОСОБА_1 повідомляв, що алкогольних напоїв не вживав; на вказаному відеозаписі зафіксовано, що пасажир транспортного засобу пояснював працівникам поліції, що саме він вживав алкогольні напої, а водій — ні; із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 висловлював готовність пройти огляд на стан сп`яніння, у тому числі у закладі охорони здоров`я, поводив себе спокійно та адекватно, а його мова та поведінка були зрозумілими, а також на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції про те, що є військовослужбовцем, та демонстрував відповідне посвідчення у мобільному телефоні; зокрема з даного відеозапису не вбачається чіткої та однозначної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Дослідивши надані суду матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити за відсутністю в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності складу правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.

На підставі задекларованого принципу, що міститься в ст.7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Процедура огляду на стан сп`яніння чітко визначена законом.

Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння регламентовано ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою визначення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735(надалі Інструкція).

Відповідно до п.6 Розділу І даної інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

При цьому згідно з п.7 Розділу І даної інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатом огляду, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, згідно з п.22 Розділу ІІІ даної інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

При цьому відповідно до п.6-8 порядку направлення водіїв для проведення огляду від 17 грудня 2008 р. № 1103 - водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

П.8 У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Тобто, відповідно до положень вищезазначених нормативних документів, поліцейський спочатку на місці зупинки транспортного засобу повинен запропонувати пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Після чого у разі відмови з відповідним оглядом на місці, працівники поліції зобов`язані були направити його в заклад охорони здоров`я, де видати відповідне направлення для проходження огляду, і тільки тоді в разі відмови в присутності двох свідків скласти відповідний протокол.

Таким чином в разі відмови водія транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, однак в порушення вимог даної інструкції, а саме «п.7 Розділу І», водій ОСОБА_1 не був направлений та доставлений поліцейським для проведення огляду до найближчого закладу охорони здоров`я та відсутня будь-яка підтверджуюча інформація про направлення останнього у відповідний заклад охорони здоров?я з метою пройти огляд, що також підтверджується відповідним відеозаписом, долученим до справи на якому відсутній запис перебування останнього в медичному закладі.

Поряд з цим суд також вважає слушними доводи сторони захисту з приводу порушення процедури зупинки транспортного засобу та складання відповідних матеріалів адміністративної справи.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563801 від 11.01.2026 та рапорті працівника поліції від 11.01.2026 містяться різні відомості щодо підстав зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 . Зокрема, у протоколі наявне посилання на анонімне повідомлення на лінію «102», тоді як у рапорті працівника поліції зазначено, що до екіпажу звернувся небайдужий громадянин та повідомив про можливе перебування водія у стані алкогольного сп`яніння.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» транспортний засіб може бути зупинений виключно з підстав, прямо передбачених законом, при цьому працівник поліції зобов`язаний повідомити водію конкретну причину зупинки транспортного засобу.

Однак із досліджених судом матеріалів справи неможливо достеменно встановити фактичну підставу зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , що свідчить про непослідовність викладених працівниками поліції обставин та викликає сумніви у дотриманні вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Із дослідженого судом відеозапису, долученого до матеріалів адміністративної справи, вбачається, що о 03:12:26 год. ОСОБА_1 повідомляє працівників поліції про те, що є військовослужбовцем, та демонструє відповідне посвідчення у мобільному телефоні. Окрім цього, із відеозапису можна чітко встановити, що о 03:53:05 год. працівники партульної поліції між собою обговорюють повідомлену останнім інформацію щодо проходження військової служби, що свідчить про обізнаність працівників поліції про статус ОСОБА_1 як військовослужбовця під час оформлення адміністративних матеріалів. Окрім цього, стороною захисту до клопотання додано відповідне посвідчення ОСОБА_1 як учаника бойових дій від 12.08.2015 року, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни від 06.11.2023 року та довідку №3056 від 29.09.2023 року, що є підстаною вважати, що дані документи були надані працівникам патрульної поліції з метою встанолення статусу військовослужбовця.

Проте, матеріали справи не містять доказів перевірки працівниками поліції вказаної інформації, повідомлення Військової служби правопорядку чи дотримання спеціального порядку проведення огляду військовослужбовців, передбаченого ст. 266-1 КУпАП, за таких обставин, суд доходить до висновку, що працівниками поліції не було дотриманого чинних норма КУпАП.

О 03:13:05 год. працівник поліції повідомляє про наявність запаху алкоголю та запитує у водія, чи вживав він алкогольні напої, однак пасажир транспортного засобу пояснює, що алкоголь вживав саме він, а не водій. Сам ОСОБА_1 також повідомляє, що алкогольних напоїв не вживав. При цьому із відеозапису не вбачається, що працівниками поліції було чітко повідомлено особі конкретні ознаки алкогольного сп`яніння, які нібито були у неї виявлені, чим не дотримано вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння.

Крім того, із дослідженого відеозапису не вбачається належного роз`яснення ОСОБА_2 порядку проходження огляду на стан сп`яніння, його процесуальних прав та правових наслідків можливої відмови від проходження такого огляду, що суперечить вимогам ст. 268 КУпАП та ст. 266 КУпАП.

У проміжок часу з 03:37:50 год. до 03:52:50 год. працівники поліції спілкуються із ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак із відеозапису вбачається, що останній не висловлював категоричної відмови від проходження огляду, натомість повідомляв про готовність пройти відповідний огляд, у тому числі у закладі охорони здоров`я. Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів вручення останньому направлення на проходження медичного огляду, як це передбачено вимогами ст. 266 КУпАП та відповідної Інструкції.

Згідно до п.п.8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).

Також суд звертає увагу, що зазначені у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння, а саме порушення мови та координації рухів, об`єктивно не підтверджуються відеозаписом, оскільки поведінка ОСОБА_1 є спокійною та адекватною, мова — чіткою та зрозумілою, а явних порушень координації рухів судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведення невинуватості.

Згідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій вст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст.130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді - не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення - суд оцінює критично з наведених вище обставин.

Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 130, 245, 247, 251, 252, 255, 266-1, 280, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов