Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №585/218/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №585/218/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Євтюшенкова В. І.

Номер провадження 33/816/1244/26 Суддя-доповідач Колодяжний А. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Колодяжний А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Цимбала Володимира Івановича на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, -

установив:

Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно з цією постановою, ОСОБА_1 13 січня 2026 року о 18 год 24 хв у м. Ромни по вул. Аптекарській, 10, керував автомобілем Volkswagen Touareg (д.н.з. НОМЕР_1 ) з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, млява мова, нестійка хода) і від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі захисник Цимбал В.І. просить скасувати постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 квітня 2026 року, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що суд першої інстанції допустив спрощений підхід до розгляду справи та не з`ясував всебічно всі обставини вчинення правопорушення. Висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах. Зокрема, у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі одночасно зафіксовані ознаки кількох взаємовиключних правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 130 КУпАП. Цей протокол не містить відомостей про долучення копії відеозапису фіксації правопорушення поліцейським; відсутня така інформація і в супровідному листі Роменського РВП ГУНП в Сумській області, що, на думку захисника, свідчить про недопустимість протоколу як доказу. Окрім цього, апелянт зазначає, що суд першої інстанції самостійно змінив фабулу правопорушення, викладену в протоколі, що є істотним порушенням вимог чинного законодавства. Також вказує на порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем і на час розгляду справи та ухвалення оскаржуваної постанови брав безпосередню участь у бойових діях.

ОСОБА_1 та його захисник Цимбал В.І. в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. Оскільки учасники справи належним чином сповіщені про її розгляд, а їхня явка не є обов`язковою, апеляційний суд ухвалив розглянути справу за їхньої відсутності.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено статтею 251 КУпАП.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП передбачена, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду, підлягає доказуванню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція пройти огляд та факт відмови водія від його проходження.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 565829 від 13 січня 2026 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження відповідного огляду у встановленому законом порядку відмовився. Це відповідає фактичним обставинам справи і, окрім протоколу, об`єктивно підтверджується відеозаписами події з технічних засобів поліцейських.

На відео зафіксовані обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виявлення у нього в ході спілкування ознак сп`яніння, відмова від проходження огляду як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров`я, а також складення матеріалів щодо ОСОБА_1 та ознайомлення останнього з їхнім змістом.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 13 січня 2026 року в м. Ромни в апеляційній скарзі не заперечується. Крім того, вказана обставина повністю підтверджується наявним у справі відеозаписом, долученим до протоколу.

Зі змісту протоколу серії ЕПР1 № 565829 від 13 січня 2026 року убачається, що в ньому міститься посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснювалася відеофіксація подій за участю ОСОБА_1 . Тому доводи захисника про відсутність у протоколі прямої вказівки на те, що цей відеозапис є додатком, не свідчать про його недопустимість як доказу, як і про грубі порушення, допущені працівником поліції при складанні протоколу.

Цей протокол відповідає вимогам статті 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. Зокрема, в ньому зазначено місце складання, місце і дату вчинення правопорушення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність, анкетні дані особи, яка притягається до відповідальності, підписи особи, яка склала протокол, та особи, щодо якої його складено, а також відомості про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.

Доводи захисника про те, що зміст протоколу є юридично некоректним та суперечливим через зазначення в ньому ознак різних складів правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд оцінює критично та вважає безпідставними з огляду на таке.

Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського у разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП. Відповідно до цієї норми, за наявності ознак алкогольного сп`яніння поліцейський проводить огляд за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки. У разі, коли водій відмовився від проведення огляду на місці або висловив незгоду з його результатами, він направляється поліцейським до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості їх застосування – в присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння).

Враховуючи наведене, складений щодо ОСОБА_1 протокол відображає всі складові об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, що свідчить про недотримання водієм пункту 2.5 Правил дорожнього руху.

Доводи захисника про зміну судом фабули правопорушення не заслуговують на увагу. Так, із протоколу серії ЕПР1 № 565829 від 13 січня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 13 січня 2026 року о 18 год 24 хв у м. Ромни по вул. Аптекарській, 10, керував автомобілем Volkswagen Touareg (д.н.з. НОМЕР_1 ) з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, млява мова, нестійка хода), відмовився від проходження огляду в установленому порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в медичному закладі. Правопорушення зафіксоване на нагрудну бодікамеру № ВМ00047, чим порушено пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до фактичних обставин, установлених судом першої інстанції та викладених у постанові, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 13 січня 2026 року о 18 год 24 хв у м. Ромни по вул. Аптекарській, 10, керував автомобілем Volkswagen Touareg (д.н.з. НОМЕР_1 ) з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, млява мова, нестійка хода) і від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

Отже, суд першої інстанції, розглядаючи справу, не вийшов за межі протоколу, суті обвинувачення не змінював, а лише стисло виклав його фабулу. Це не впливає на правову кваліфікацію дій ОСОБА_1 , оскільки викладені в постанові фактичні обставини охоплюються приписами пункту 2.5 Правил дорожнього руху та диспозицією частини першої статті 130 КУпАП.

Що ж до доводів апеляційної скарги про порушення права на захист через розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем і брав безпосередню участь у бойових діях, то вони не приймаються до уваги з огляду на таке.

Відповідно до статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до відповідальності, у разі наявності даних про її своєчасне сповіщення про час і місце розгляду справи та за відсутності клопотання про відкладення розгляду. Участь особи у розгляді справи за ст. 130 КУпАП не є обов`язковою.

Як убачається з матеріалів справи, протокол щодо ОСОБА_1 надійшов до суду 20 січня 2026 року, і розгляд справи тривав до 30 квітня 2026 року. Захисник Цимбал В.І. неодноразово звертався до суду із заявами про відкладення розгляду у зв`язку з неможливістю прибуття ОСОБА_1 через його участь у бойових діях. При цьому належних доказів на підтвердження наведених у клопотаннях обставин стороною захисту суду першої інстанції надано не було, не долучено їх і під час апеляційного перегляду.

З урахуванням обставин справи та обізнаності ОСОБА_1 про наявне щодо нього провадження, суддя суду першої інстанції правильно, на виконання вимог закону, розглянула справу за відсутності особи, яка притягується до відповідальності, забезпечивши стороні захисту процесуальну можливість реалізувати свої права.

Крім того, апеляційний суд враховує, що право на захист не зводиться виключно до особистої присутності особи в судовому засіданні, а передбачає реальну можливість знати про розгляд справи, надавати пояснення, докази, заявляти клопотання та оскаржувати судове рішення. ОСОБА_1 та його захисник були наділені такими правами.

Апеляційний суд також зважає на те, що відповідно до КУпАП апеляційний перегляд не обмежується виключно перевіркою формальної законності постанови суду першої інстанції. Апеляційний суд повторно перевіряє обставини справи, оцінює докази та має повноваження самостійно встановлювати фактичні обставини. Таким чином, право на ефективний судовий захист було повною мірою забезпечене в апеляційній інстанції, де детально розглянуто всі доводи скарги.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що розгляд справи судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 не призвів до обмеження його права на захист, не вплинув на повноту з`ясування обставин і не є істотним порушенням процесуальних норм, яке могло б слугувати підставою для скасування законної й обґрунтованої постанови.

Інші доводи апелянта мають формальний характер і не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Переконливих аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом не наведено.

При розгляді справи в повному обсязі дотримано положення статей 268, 279, 280 КУпАП. Постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційній скарга – без задоволення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, -

постановив:

Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Цимбала Володимира Івановича на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Колодяжний