Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №592/17781/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/17781/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Корольова Г. Ю.

Номер провадження 33/816/1163/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., з участю секретаря судового засідання Кравченко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження разом з апеляційною скаргою особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.11.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП,

з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Клострейх О.В.

установив:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.11.2026 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та без оплатного вилучення транспортного засобу, за те, що 23.10.2025 о 01:12 год в м. Суми по вул. Ковпака, 105, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz ML 280, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу і в закладі охорони здоров`я відмовився. ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення. Також просив поновити строк апеляційного оскарження, оскільки він на руки повний текст оскаржуваної постанови отримав лише 01.04.2026, а будучи військовослужбовцем, був позбавлений можливості раніше подати апеляційну скаргу та викласти в ній мотиви незгоди з таким рішенням.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказував, що суд першої інстанції розглянув справу поверхнево, всебічно не з`ясувавши всіх обставин подій у справі про адміністративне правопорушення, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3 днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно з ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Враховуючи, що хоча ОСОБА_1 і брав участь в судовому засіданні, однак є військовослужбовцем і повний текст оскаржуваної постанови отримав лише 01.04.2026, а з апеляційною скаргою звернувся до суду 06.04.2026, то строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних причин.

У призначену дату ОСОБА_1 до суду не з`явився.

Захисник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала.

Перевіривши матеріали даної справи та апеляційні доводи та вимоги, суддя апеляційного суду дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому, такі обставини належить підтвердити доказами.

Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а копія постанови судді йому не видавалась і засобами поштового зв`язку направлена не була, отримав він її аж 01.04.2026, а з апеляційною скаргою звернувся 06.04.2026, пропущений строк не є значним, тому вбачаються підстави для його поновлення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №491250 від 23.10.2025, складеним відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних заходів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 не проводився (а.с. 3);

- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного , наркотичного чи іншого сп`яніння, в якому вказано, що огляд не проводився (а.с. 4);

- довідкою ст. інспектора з ОД відділу адмінпрактики УПП в Сумській області Западні О., згідно з якою відповідно до облікових даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 18.04.2007, а за правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП двічі (26.09.2025 і 07.10.2025) притягувався до адміністративної відповідальності (а.с. 5);

- рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Сумській області Хріна В., згідно з яким під час патрулювання був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду як на місці керування транспортним засобом, так і в закладі охорони відмовився, у зв`язку з чим відносно нього був складений протокол за ч. 3 ст. 130 КУпАП;

- відео-файлами, які містяться на DVD-R дисках лазерних систем зчитування, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в комендантську годину та був зупинений працівниками поліції. Під час встановлення особи водія, у останнього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння та працівниками поліції було запропоновано водію пройти огляд на стан сп`яніння та місці зупинки транспортного засобу чи в закладі охорони здоров`я, на що водій відповів категоричною відмовою, після чого працівниками поліції водієві було повідомлено про те, що відносно нього буде складено протокол ст. 130 КУпАП, роз`яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлена дата судового розгляду та відсторонено від керування автомобілем. Після цього поліцейськими було складено протокол за ч. 3 ст. 130 КУпАП, так як ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, ознайомлено водія з його змістом (а.с. 11).

Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України, вчинені особою, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, вчиненому двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у поза розумний сумнів.

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.

При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було проглянуто і апеляційним судом, і саме його даними було встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, після встановлення особи водія, у останнього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер чи в найближчому закладі охорони здоров`я, однак від проходження огляду водій категорично відмовився. Після чого поліцейські повідомили, що на нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП, йому були роз`яснені права та обов`язки, відсторонено від права керування.

Доводи апелянта, про те, що суд допустив поверхневий розгляд справи повністю спростовуються змістом постанови судді, в якій належним чином проаналізовані наявні в справі докази.

Доводи, викладені у доповненнях захисника до апеляційної скарги ОСОБА_1 суддя апеляційного суду не розглядає, оскільки доповнення до апеляційної скарги може подати лише особа, яка звернулась з апеляційною скаргою.

Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України,

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.11.2026.

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.11.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та без оплатного вилучення транспортного засобу, залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Соколова