Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №729/681/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/681/26

3/729/242/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Демченко Л.М., за участю секретаря судового засідання Роєнко А.П., прокурора Лазоренка Є.Ю. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бобровиця матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Марківці Чернігівської області, громадянки України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , яка фактично проживає в АДРЕСА_2 , працює офіс- адміністратором ТОВ "Спецкомунмаш", раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, РНОКПП НОМЕР_1 ,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи 15.11.2023 звільненим з посади поліцейської взводу №2 роти №4 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у м. Києві, являючись відповідно до п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб`єктом, на якого поширюється дія Закону, усупереч вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 22 вересня 2025 року о 19 год. 25 хв., подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2023 рік (далі - щорічна декларація за 2023 рік), чим вчинила правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУПАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні, пов`язаному з корупцією визнала в повному обсязі, з фактами викладеними у протоколі погоджується.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та призначити їй покарання у виді штрафу в межах санкції даної статті.

Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 15.08.2023 № 1044 о/с, ОСОБА_1 призначена на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДП НПУ, з присвоєнням спеціального звання — рядовий поліції, з 15.05.2023 року.

Наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 09.11.2023 № 1535 о/с, ОСОБА_1 , на підставі п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 15.11.2023 була звільнена зі служби.

ОСОБА_1 під час проходження служби була ознайомлена з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», що підтверджується:

?розпискою, складеною ОСОБА_1 власноруч у відділі кадрового забезпечення УПП у м. Києві, в якій зокрема зазначено, що їй доведено вимоги п. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» щодо подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, під підпис;

?рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування, щодо дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби/роботи, під підпис — 06.11.2023;

?ознайомленням з окремими статтями Закону України «Про запобігання корупції», а саме: ст. 35, ст. 23, ст. 25, ст. 26, ст. 27, ст. 36, ст. 45, ст. 52, а також із відповідальністю, передбаченою ст. 172-6 КУпАП за порушення вимог фінансового контролю, під підпис — 02.05.2023;

?формою інструктажу з основних положень Закону України «Про запобігання корупції» — 02.05.2023.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання рядовий поліції.

Згідно зі ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 як рядова поліції склала Присягу на вірність Українському народові.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», поліцейський взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 полку № 1 УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією — це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти; ч. 5 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, а після включення до Реєстру опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

Процедура заповнення та подання декларацій, передбачених статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — Реєстр), визначена Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23 липня 2021 року № 449/21 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за № 987/36609, а також аналогічним за змістом наказом НАЗК № 252/23 від 08.11.2023, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 1965/41021 від 13.11.2023.

Відповідно до Порядку, декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті в Реєстрі. Декларація подається незалежно від того, перебуває суб`єкт декларування в Україні чи за її межами.

Так, 03.03.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», відповідно до пункту 1 якого встановлено, що подання документів, передбачених законодавством, здійснюється протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни.

07.03.2022 НАЗК, з урахуванням положень зазначеного Закону, видало Роз`яснення № 4 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» в умовах воєнного стану, відповідно до якого визначено особливості подання декларацій.

Разом з тим, Розділ XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» доповнено пунктом 2-7 згідно із Законом № 2381-IX від 08.07.2022 (в редакції Закону № 3384-IX від 20.09.2023), яким встановлено, що особи, які у 2022–2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Вказані положення набрали чинності 12 жовтня 2023 року, з якого часу до 31 січня 2024 року у суб`єктів декларування виник обов`язок подання відповідних декларацій за 2021–2022 роки, якщо вони не були подані раніше.

Згідно з Порядком, суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису.

Подання декларації підтверджується відповідним повідомленням, яке надсилається на електронну пошту та в персональний кабінет суб`єкта декларування.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції», до повноважень НАЗК належить здійснення контролю та перевірки декларацій.

Згідно з листом НАЗК від 02.03.2017 № 93-05/4886/17, дата публікації в Реєстрі співпадає з фактичною датою подання декларації.

Щорічна декларація за 2023 рік (після звільнення) подана ОСОБА_1 22 вересня 2025 року о 19 год. 25 хв., тоді як повинна була бути подана не пізніше 31 березня 2024 року включно, тобто подана несвоєчасно.

У поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що причиною несвоєчасного подання декларації було те, що після звільнення вона забула про цей обов`язок.

Однак встановлено, що ОСОБА_1 була належним чином ознайомлена з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», зокрема щодо строків та порядку подання декларацій, що підтверджується підписаними нею документами, а саме:

?розпискою про ознайомлення з вимогами п. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»;

?рекомендаціями для суб`єктів декларування при звільненні зі служби (06.11.2023);

?ознайомленням зі статтями Закону України «Про запобігання корупції» та відповідальністю за ст. 172-6 КУпАП (02.05.2023);

?формою інструктажу з основних положень Закону (02.05.2023).

Отже, причини та умови, що призвели до невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції», зумовлені виключно власною недбалістю та нехтуванням вимогами законодавства.

Суд зазначає, що у ОСОБА_1 були всі реальні можливості для своєчасного подання декларації, однак вона ними не скористалася.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у ОСОБА_1 відсутні поважні причини, які б унеможливлювали своєчасне подання щорічної декларації за 2023 рік (після звільнення).

Одним із основоположних принципів запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за корупційні правопорушення, оскільки такі дії підривають авторитет державних органів та можуть завдати шкоди суспільним інтересам, а тому вчинене правопорушення не може бути визнане малозначним.

Стаття 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення у сфері порушення вимог фінансового контролю, яке відноситься до правопорушення, пов`язаного з корупцією; особу та вік правопорушника; її матеріальний стан; обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено, тому на неї слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у виді штрафу.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з ОСОБА_1 підлягає судовий збір на користь держави в сумі 665 грн. 60 коп.

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений особою, щодо якої він застосований, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі несплати штрафу у встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП строк, стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.М.Демченко