Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №766/6016/24 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/6016/24

н.п 1-кп/766/2839/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області

в складі головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 21.09.2023 року за № 42023230000000402, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з повною середньою освітою, інваліда ІІІ групи, одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ., раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.111-2 КК України-

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_5 , перебуваючи на території тимчасово окупованого військами держави-агресора м. Херсон Херсонської області, в умовах воєнного стану, діючи з метою завдання шкоди Україні, у період з травня по листопад 2022 року, в порушення Конституції України, Закону України «Про національну безпеку України», умисно надавав допомогу збройним формуванням держави-агресора, шляхом використання власного водного транспорту (човна) марки «Крим» із мотором марки «Сузукі 115», на якому здійснював переміщення військових збройних формувань російської федерації та відповідного боєкомплекту, від готельного комплексу «Панорама», який розташований за адресою: (м. Херсон, Придніпровський узвіз, 2А, по річці Дніпро, а також до м. Олешки та м. Гола Пристань Херсонської області для виконання вказаними особами їх бойових завдань, поставлених країною-агресором.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст. 111-2 КК України як пособництво державі-агресору, тобто вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні, шляхом підтримки рішень та дій збройних формувань держави-агресора.

Окрім того, ОСОБА_5 20.09.2022 приблизно о 10:00, перебуваючи на тимчасово окупованій російськими військами території м.Херсон Херсонської області, діючи умисно, в умовах воєнного стану, маючи на меті завдання шкоди інтересам України, а саме – заподіяти шкоду національній безпеці України та охоронюваним законодавством правам власності громадян України, бажаючи надати допомогу військовослужбовцям збройних сил російської федерації у забезпеченні їх водними транспортними засобами (далі – плавзасоби) для виконання подальших військових дій на території міста Херсон і Херсонського району, таким чином, посилюючи їх оборонні можливості, як місцевий мешканець знаючи про місце перебування плавзасобів, у супроводі озброєних військових збройних сил російської федерації прибув на човновий причал № 2, розташований на річці Кошевій за адресою: АДРЕСА_3 , який перебуває в оренді у Товариства любителів водномоторного спорту «КОШОВИЙ-2», де висунув вимогу голові товариства ОСОБА_6 про огляд наявних плавзасобів із моторами, які зберігаються на цьому причалі. Отримавши відмову від ОСОБА_6 у зв`язку із неможливістю оглянути гаражі, де зберігались плавзасоби, без участі володільців, так як у них знаходились ключі від замикаючих пристроїв, ОСОБА_5 зажадав зібрати володільців плавзасобів разом із документами на причалі № 2 через день, тобто 22.09.2022.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 22.09.2022 близько 09:00 ОСОБА_5 у супроводі військових збройних сил російської федерації прибув до причалу № 2 на річці Кошевій за адресою: м. Херсон, вул. Причальна, 23, де у присутності голови товариства любителів водномоторного спорту «КОШОВИЙ-2» ОСОБА_6 , а також володільців плавзасобів, які зберігались за вказаною адресою, провів незаконну перевірку водного транспорту, а також документів володільців, вимагаючи при цьому привести їх у відповідність до законів російської федерації, а у разі супротиву погрожував застосуванням зброї та конфіскацією плавзасобів. За результатами так званої «перевірки» плавзасоби, які відібрав ОСОБА_5 були помічені фарбою, а саме літерою «Z».

Цього ж дня ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, добровільно, розуміючи незаконність перебування збройних формувань держави-агресора на території Херсонської області та їх військову необхідність у переміщенні по окупованій території області з правобережної на лівобережну частину річки Дніпро та навпаки шляхом її перетину по водному плесу, знаючи про потребу окупантів у плавзасобах, підтримуючи їх дії щодо заволодіння плавзасобами мешканців м. Херсон, маючи інформацію про місця їх зберігання, а також бажаючи надати допомогу у вчиненні таких дій шляхом прийняття активної участі у незаконному обшуку, скориставшись відсутністю володільця ОСОБА_7 , допоміг проникнути до місця зберігання і незаконно заволодіти її водним транспортним засобом – катером «Capri», № б/н, реєстраційний номер – НОМЕР_1 , 1998 року побудови, який зберігався в гаражі на човновому причалі № НОМЕР_2 товариства любителів водномоторного спорту «КОШОВИЙ-2» на річці Кошевій за адресою: м. Херсон, вул. Причальна, 23, передавши його у розпорядження та користування неустановлених на цей час досудовим розслідуванням представникам збройних формувань держави-агресора.

Отже ОСОБА_5 , перебуваючи на території тимчасово окупованого військами держави-агресора м. Херсон Херсонської області, в умовах воєнного стану, діючи з метою завдання шкоди Україні, у вересні 2022 року, в порушення Конституції України, Закону України «Про національну безпеку України», умисно надавав допомогу збройним формуванням держави-агресора, шляхом надання інформації про місця зберігання водних транспортних засобів, що є у власності громадян України, на шкоду майновим інтересам останніх, та по їх підготовці та ідентифікації для військових російської федерації, а також незаконної передачі у розпорядження і використання на користь військових збройних сил російської федерації плавзасобу, який є приватною власністю.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст. 111-2 КК України як пособництво державі-агресору, тобто вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням.

Позиція сторін кримінального провадження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у пред `явленому йому обвинуваченні не визнав, зазначивши, що допомогу представникам російської влади він не здійснював, свідки його обмовляють та дають неправдиві покази, в період окупації м. Херсона він інколи перевозив по річці Дніпро цивільних людей своїм човном і цим заробляв на життя, однак ніколи не перевозив російських військових, чи боєкомплекти. 22.09.2022 року він весь день перебував у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , де він разом зі своєю родиною святкували день народження його дружини ОСОБА_8 , у звязку з чим він не міг перебувати на причалі № 2, де відбувались події, вказані в обвинувальному акті.

Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим та призначити покарання за ч. 1 ст. 111-2 КК України у виді 12 років позбавлення волі та призначити йому додаткове покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною із використанням водного транспорту на строк – 15 років та з конфіскацією всього майна, яке його особистою власністю. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України водний транспорт (човен) марки «Крим» із мотором «Сузукі 115», що належать ОСОБА_5 – конфіскувати в дохід держави як засіб вчинення кримінального правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 : адвокат ОСОБА_4 , просив винести виправдувальний вирок, у зв`язку недоведеністю вчинення злочину в якому обвинувачується обвинувачений. Зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у обвинуваченого склалися неприязні стосунки, тому вважає, що вказані свідки обмовляють обвинуваченого. В показах інших свідків містяться протиріччя, так свідок ОСОБА_12 зазначив, що у ОСОБА_13 була борода, що інші свідки не вказували. Захисник вважає, що свідок ОСОБА_14 надавав неправдиві покази, оскільки сам під час окупації займався переправою людей через річку. Протоколи оглядів причалу було здійснено з дозволу свідка ОСОБА_15 , яка начебто є головою причалу, однак докази цього в матеріалах провадження відсутні, тому, вважає, результати протоколів огляду причалу є недопустимими. Під час протоколів впізнання свідкам не було зачитано в повному обсязі їх права, тому вважає, що це не відповідає вимогам здійснення повної безперервної фіксації слідчої дії, у зв`язку з чим ці докази є недопустимими. Також вказував, що відеозапис з камери спостереження є неналежним та недопустим доказом, оскільки на ньому відображено події, на яких обвинувачений ОСОБА_5 бере з причалу № 3 свій власний, а не ОСОБА_7 , човен.

Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 повністю підтверджена та доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_6 , наданими в судовому засіданні, в ході яких свідок пояснила, що вона є головою правління товариства “Кошовий-2 причал”. 20.09.2022 року вона разом зі своєю донькою ОСОБА_15 йшла до причалу на роботу, до них підїхав та зупинився джип, звідки вийшли двоє російських військових в формі зі зброєю та чоловік в цивільному одязі, якого вона потім впізнала як ОСОБА_16 . Отанній спитав у неї як знайти дорогу до причалу, щоб вони подивились на човни. Після цього військові у супроводі ОСОБА_13 оглядали причал та перевіряли місця стоянки плав.засобів, проте потрапити до закритих човнових гаражів не змогли. Тоді ОСОБА_5 наказав їй, як голові причалу, зібрати всіх власників човнів 22.09.2022 о 9:00. Вони планували перевірити човни та документи, а гаражі тих, хто не з`явиться на перевірку, погрожували зламати й забрати майно. 21.09.2022 року вона обдзвонювала всіх власників човнів, яких змогла знайти. 22.09.2022 року багато власників човнів зібрались на причалі № 2 в назначений час, біля 10.00 годин під`їхала іномарка, звідки вийшли двоє російських військових зі зброєю та ОСОБА_17 . На причалі серед власників човнів виявились люди, які його особисто знали, та які потім їй сказали хто це. При цьому з поведінки ОСОБА_13 , свідок зробила висновок, що він там був за головного, оскільки надавав накази, вказував, що робити, особисто перевіряв документи у власників, перевіряв плав.засоби. Інші двоє військових ходили за ним зі зброєю наче охорона, майже нічого не говорили. Коли перевірка певного гаражу була завершена, то вони ставили на гаражі позначку “+”, “Z”. Свідок зазначив, що був випадок, коли ОСОБА_5 не сподобались документи на човен однієї літній жінки - власниці, оскільки в неї була лише довіреність на човен. ОСОБА_13 казав їй, що треба переоформити документи відповідно до російського законодавства, в противному випадку вони заберуть її човен. Жінка плакала, прохала не робити цього, або сплатити їй кошти за човен. Згодом військові з ОСОБА_13 дісталася гаража з катером, що належав ОСОБА_18 . Приміщення було замкнене, а самого власника чи його довірених осіб на місці не виявилося, оскільки чоловік працює моряком і виїхав ще до початку повномасштабного вторгнення. За наказом ОСОБА_19 російські військові зламали гараж за допомогою лому й молотка та відкрили його. Усередині вони виявили катер у відмінному стані. ОСОБА_20 сказав, що вони забирають катер. Свідок запитала ОСОБА_13 , як діяти, якщо знайдеться власник човна. Той наказав направляти власника з документами до нього у відділ поліції. Після чого російські військові надали якусь бумагу, в якій було зазначено, що цей човен вони забрали. Згодом ОСОБА_13 із військовими поїхав. Натомість прибула інша група російських військових на «Газелі», які запустили двигун катера та переправили його водним шляхом;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 04.10.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у вересні 2022 році перебував на човновому причалі в м.Херсон ;

- показаннями свідка ОСОБА_15 , наданими в судовому засіданні, в ході яких свідок зазначила, що 20.09.2022 року вона з мамою - ОСОБА_6 , йшли на роботу до причалу, коли до них під`їхав білий джип, звідки вийшли двоє російських військових зі зброєю, ОСОБА_13 та спитали їх як проїхати до причалу, а після того, як їм показали дорогу, почали обстежувати причал, перевіряти гаражі та човни. Потім ОСОБА_20 сказав, що вони шукають човни з двигуном 70 л.с. та більше, та наказав зібрати всіх власників о 9.00 год. 22.09.2022 року, в цей час вони повернуться та будуть перевіряти документи та човни, а хто не приїде, погрожував забирати човни. 22.09.2022 року на причалі зібралось багато народу. Хтось з власників впізнав ОСОБА_16 , зазначивши, що особисто його знає. Під час цієї перевірки ОСОБА_20 особисто перевіряв документи у власників, оглядав човни, а коли гараж був перевірений, військові ставили на ньому позначку “Z”. Пізніше російські окупанти зламали ломом гараж ОСОБА_18 , скориставшись відсутністю господаря. Всередині вони знайшли катер, який приглянувся військовим. ОСОБА_5 сказав, що вони забирають човен. Один з військових написав якийсь папірець про те, що вони забрали катер, з зазначенням його номерів та реквізитів. Потім ці військові разом з ОСОБА_21 поїхали, а через деякий час приїхали інші російські військові на Газелі, які завели мотор на катері та забрали його водою;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 04.10.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_15 серед осіб на фототаблиці впізнала ОСОБА_5 , як особу, який у вересні 2022 році перебував на човновому причалі в м.Херсон разом із російськими військовими;

- показаннями свідка ОСОБА_22 , наданими під час судового засідання, в ході яких свідок зазначив, що майже кожного дня під час окупації Херсонської області бачив ОСОБА_5 в ОСОБА_23 яхт-клубі. Як зазначив свідок, ОСОБА_13 використовував власний човен для того, щоб переправляти річкою російських військових із вогнепальною зброєю та різними коробками. За словами свідка, він неодноразово бачив, як ОСОБА_5 демонстрував приязне ставлення до військових, дружньо спілкувався з ними та тиснув їм руки. Крім того, під час особистої розмови ОСОБА_5 переконував свідка що за таку діяльність платять великі гроші, закликав «заробляти» таким чином та стверджував, що з новою владою життя покращиться;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 04.01.2024 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_22 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який перевозив на човні через річку Дніпро представників рф;

- показаннями свідка ОСОБА_24 , наданими під час судового засідання, в ході яких свідок зазначила, що влітку 2022 року що влітку 2022 року, під час окупації Херсона, особисто бачила, як ОСОБА_5 здійснював переправу на своєму човні озброєних російських військових у формі через річку на лівий берег та у зворотному напрямку. Також зазначила, що ОСОБА_5 влаштував біля свого будинку причал, звідки він і відвозив російських військових, які заходили до його двору щоб потрапити до причалу. Також зазначила, що одного разу, бачила у дворі ОСОБА_5 російських військових, які дуже весело проводили час разом з ОСОБА_5 , голосно сміялись. Вказувала, що спілкувалась особисто з ОСОБА_5 , який їй сказав, що йому байдуже при якій владі жити, йому буде добре при будь якій;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 28.12.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_24 серед осіб на фототаблиці впізнала ОСОБА_5 , як особу, який перевозив на човні через річку Дніпро представників рф;

- показаннями свідка ОСОБА_9 , наданими в судовому засіданні, в ході яких свідок повідомив, що від початку повномасштабної війни неофіційно співпрацював з СБУ: він спостерігав за російськими військовими та спецслужбами, інформуючи про них відповідні органи. Об`єктом його спостереження був готель “Панорама”, де під час окупації м. Херсона розташовувалося ФСБ російської федерації. Свідок зазначив, що весь час він перебував на власній дачі на лівому березі ріки, навпроти будинку, де проживав ОСОБА_5 . Під час спостереження зафіксовано, що починаючи з травня по листопад 2022 року, ОСОБА_5 щодня близько 09:00 прибував до закладу «Панораму», де тісно контактував з військовими РФ. У вказаний період він майже щодня використовував власний човен «Крим» із двигуном Suzuki 115 для перевезення окупантів та інших осіб від «Панорами» до ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та у зворотному напрямку. Одного разу спостерігав, як ОСОБА_5 переправляв своїм човном в напрямку Олешок російського військового з великою снайперською гвинтівкою. Свідок також вказав, що згодом неодноразово спостерігав, як ОСОБА_5 здійснював переправу вказаного снайпера разом із вогнепальною зброєю на своєму човні в обидва боки. Також свідок спостерігав, як ОСОБА_5 ховав зброю та снайпера на підлозі човна, прикриваючи речами. Бачив, як ОСОБА_5 разів 5 перевозив своїм човном російських військових в формі, кожний був зі зброєю, а у одного був БК. Одного разу свідок бачив, як додому ОСОБА_5 під`їхав катер з російськими військовими, а ОСОБА_5 щось ремонтував в човні. Напередодні звільнення ОСОБА_27 регулярно — приблизно по двадцять разів на добу — транспортував великі групи російських військовослужбовців разом із їхніми родинами у бік ОСОБА_25 ;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 22.12.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який під час окупації перевозив представників рф човном через річку Дніпро;

- протоколом огляду від 03.04.2023 року мобільного телефону «Redmi Note ll», IMEI 1 НОМЕР_3 IMEI2 НОМЕР_4 , належного ОСОБА_9 , наданим ним добровільно для огляду слідчому, в ході якого виявлено та оглянуто переписку ОСОБА_28 та контакта ОСОБА_29 ( НОМЕР_5 ). Зі змісту переписки вбачається повідомлення, в яких міститься інформація про дати, кількість переміщень військовослужбовців рф з готелю «Панорама», в тому числі за допомогою човна, та зазначення контактних даних водія човна: “ ОСОБА_5 ”;

- показаннями свідка ОСОБА_30 , наданими в судовому засіданні, в ході яких свідок повідомила, що під час окупації м. Херсона, вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_9 проживала на дачі біля річки, навпроти будинку ОСОБА_5 . З травня 2022 року і до моменту деокупації Херсона свідок регулярно спостерігала, як ОСОБА_13 здійснював човнові перевезення російських військовослужбовців через річку. Переміщення відбувалися майже щодня в напрямку Голої Пристані та у зворотному напрямку. Окупанти були у формі, а в багатьох випадках — зі зброєю. Також бачила, як російські військові часто бували в гостях у ОСОБА_5 вдома у його дворі, де вони відпочивали, сміялись, було чутно музику;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 26.12.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_30 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який перевозив на човні через річку Дніпро представників рф;

- показаннями свідка ОСОБА_14 , наданими в судовому засіданні, в ході якого, свідок повідомив, що знає ОСОБА_5 як сусіда, який проживав біля його будинку. Під час окупації влітку 2022 року бачив декілька разів (3-4 рази) як ОСОБА_5 перевозив своїм човном по річці російських військових у формі, в човні було по 3-4 чоловіка військових;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 11.01.2024 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_14 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який перевозив на човні через річку Дніпро представників рф;

- показаннями свідка ОСОБА_31 , наданими в судовому засіданні, в ході яких, свідок повідомив, що в вересні 2022 року йому зателефонувала голова причалу ОСОБА_32 , яка сказала, що завтра о 10.00 год. приїдуть представники російської влади та будуть перевіряти човни та документи на них, а у того, хто не прийде до причалу, будуть забирати човни. Наступного дня він підійшов до причалу, там зібралось біля 30 людей - власників плав.засобів. Біля 10.00 год. під`їхав джип і звідти вийшли три особи: два російських військових, одягнених по формі і зі зброєю та один - в цивільному одязі, якого потім він впізнав як ОСОБА_5 . Йому здалося, що ОСОБА_5 був в них за головного, оскільки розмови вів лише він, перевіряв документи та вирішував чи забирати човни чи ні, а військові лише ходили біля нього з автоматами. Свідок зазначив, що незадовго до цього, він навмисно пробив дно в своєму човні, оскільки побоювався, що човен можуть відібрати. Коли прийшла черга перевіряти його човен, то він показав документи ОСОБА_5 , той їх перевіряв, подивився на човен та запитав: “чому човен пробитий?”, на що свідок відповів, що в минулому році коли їздив, наїхав на корч і пробив дно човна. Після цього ОСОБА_5 його відпустив, а російський військовий поставив позначку “Z” на гаражі. Свідок також зазначив, що спостерігав, що під час перевірки документів у одного з володільців човнів, ОСОБА_5 не сподобались документи, оскільки в нього була лише довіреність на право керування. ОСОБА_13 вказував, що це не відповідає вимогам російського законодавства, нехай шукає продавця та переоформлює документи, в іншому випадку вони будуть забирати човни;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 16.11.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_31 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у вересні 2022 році здійснював перервірку документів на майно на човновому причалі в м.Херсон разом із російськими військовими;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , наданими в судовому засіданні, в ході яких свідок повідомив, що в вересні 2022 року йому зателефонувала голова причалу № 2, та попросила приїхати наступного дня о 10.00 год до причалу, де представники російської влади будуть перевіряти документи та човни, а у тих, хто не з`явиться погрожувати забирати човни. Наступного дня він приїхав до причалу № 2, там вже було багато народу. Під`їхав джип, з якого вийшли двоє російських військових, одягнених по формі та зі зброєю, а також чоловік в цивільному одязі, якого він впізнав як ОСОБА_5 . Він його раніше візуально бачив, оскільки той, колись працював в рибній інспекції, у зв`язку з чим вони часто перетинались на воді. Свідок також зазначив, що під час перевірки плав.засобів, йому здалося, що ОСОБА_5 був за головного, оскільки лише він спілкувався, перевіряв у всіх документи на човни, оглядав човни, а військові лише ходили біля нього. Коли підійшла черга перевіряти його човен, він відкрив гараж, показав судно, ОСОБА_5 спитав його про розмір двигуна. Потім він надав документи на човен, а саме довіреність на право керування, ОСОБА_5 ці документи не сподобались, він сказав, що це не відповідає російському законодавству, треба переоформлювати, і що вони човен забирають. Свідок зазначив, що він намагався заперечити ОСОБА_33 , однак російський військовий перекрив йому дорогу, не дозволяючи приблизитись до ОСОБА_13 . Після цього свідок зачинив гараж і поїхав. Того дня російські військові його човен не забрали. А в жовтні 2022 року голова причалу знов зателефонувала та попередила, щоб він забрав човен, інакше його відберуть. Після чого свідок сховав човен в іншому місці;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 12.12.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у вересні 2022 році на човновому причалі в м.Херсон разом із російськими військовими здійснював перевірку документів на майно;

- показаннями свідка ОСОБА_11 , наданими в судовому засіданні, в ході яких свідок повідомив, що ОСОБА_5 є його сусідом. Під час окупації м.Херсона, він бачив як ОСОБА_5 майже кожного дня по 3-4 рази на день перевозив російських військових, одягнених по формі та зі зброєю своїм човном по річці. Він возив їх до готелю “Панорама”. При спілкуванні з ОСОБА_5 , останній йому також пропонував працювати на росіян, перевозити військових річкою, та заробляти гроші, на що свідок відмовився;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 28.12.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який перевозив на човні через річку Дніпро представників рф;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 05.10.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_34 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у вересні 2022 році перебував на човновому причалі в м.Херсон разом із російськими військовими;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 06.10.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_35 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у вересні 2022 році перебував на човновому причалі в м.Херсон;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 06.10.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_36 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у вересні 2022 році перебував на човновому причалі в м.Херсон ;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 06.10.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_37 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у вересні 2022 році перебував на човновому причалі в м.Херсон разом із російськими військовими;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 16.11.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_38 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у вересні 2022 році перебував на човновому причалі в м.Херсон разом із російськими військовими;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 18.11.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_39 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у вересні 2022 році перебував на човновому причалі в м.Херсон;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 12.12.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_40 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у вересні 2022 році на човновому причалі в м.Херсон разом із російськими військовими здійснював перевірку документів на майно;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 12.12.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_41 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у вересні 2022 році на човновому причалі в м.Херсон разом із російськими військовими здійснював перевірку документів на майно;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 25.12.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_42 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який перевозив військових рф влітку 2022 року по річці Дніпро.

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 09.01.2024 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_43 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який переправляв на лодках військослужбовців рф;

- копією довіреності від 23.07.2018 року ОСОБА_44 з правом розпорядження судна “УНО-0886к”, типу моточовен “Capri”, 1998 року, на імя ОСОБА_45

-копією суднового білету НОМЕР_6 від 17.07.1998 року, з правом власності на імя ОСОБА_44 на судно УНО - 0886 к, моточовен “Capri”;

- копією класифікаційного свідоцтва № 105-1-0345-13 на судно УНО 0886, реєстраційного номеру 3-401757, 1998 року побудови;

- відповіддю Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 15.11.2023 року про реєстрацію у Державному судновому реєстрі України РВА № 028 від 15.11.2021 під № 2933 судна Capri № б/н, реєстраційного номеру НОМЕР_1 , 1998 року побудови, США, двигуна – Mercury № б/н, 90 к.с., за власником ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду причалу-2 від 02.11.2023 з фототаблицями, в ході якого оглянуто гаражні приміщення для плавзасобів із нанесеною позначкою російської окупаційної влади – букви латинського алфавіту «Z»;

- протоколом огляду від 05.03.2024 документів, які містяться в матеріалах криминального провадження № 12022231020000212 від 12.12.2022 та які стосуються незаконного заволодіння плавзасобами військовослужбовцями рф з причалу «ТАВС Кошовий 2»;

- відеозаписом, зробленим на мобільний телефон з камери відеоспостереження ОСОБА_46 . На відео зафіксовано, як обвинувачений перебував на причалі № 3 (м. Херсон, вул. Причальна, 25), де забирав свій човен та рушив водним шляхом. Вказана обставина не заперечується обвинуваченим. Наявний відеодоказ спростовує версію ОСОБА_5 про знаходження його вдома 22.09.2022 року. Камера спостереження зафіксувала його о 13:23 22.09.2022 року на причалі № 3 (який, за словами обвинуваченого, знаходиться недалеко від причалу № 2), що підтверджує недостовірність його слів про святкування дня народження дружини протягом усього дня;

ІV.Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

Аналізуючи вказані надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що вони в їх сукупності є належними та достовірними, та достатньою мірою поза межами розумного сумніву підтверджують винуватість обвинуваченого в пред`явлених йому кримінальних правопорушеннях.

Слід зазначити, що частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена «поза розумним сумнівом». Стандарт доведення винуватості «поза розумним сумнівом» полягає у тому, що за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, які були досліджені в суді, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію?з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленої в постанові від 11.02.2020 у справі №761/33311/15-к, під час розгляду кримінального провадження, даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів, як: законність джерела, законність способу отримання, процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_9 , ОСОБА_30 , ОСОБА_14 , ОСОБА_31 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 послідовно та чітко підтвердили обставини події. Їхні показання є логічними, послідовними, об`єктивними та узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження. Вони були надані під присягою, а будь-яких об`єктивних підстав чи причин для оговору обвинуваченого судом не встановлені.

Вищевказані показання свідків та письмові докази у кримінальному провадженні, в їх взаємозв`язку та сукупністю, повністю доводять вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.

Суд визнає протоколи впізнання з вищевказаними свідками достовірними доказами, оскільки викладені у них відомості узгоджуються з іншими належними та допустимими доказами у справі в частині, що обвинувачений здійснював пособництво державі - агресору.

Зі змісту статті 94 КПК України вбачається, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, а його допустимість та достовірність оцінюється судом в сукупності з іншими доказами.

Слідчі дії у кримінальному провадженні вчиненні уповноваженими особами, у передбачений КПК України спосіб.

Разом з тим наступний обсяг доказів сторони обвинувачення суд до уваги не приймає, та визнає їх неналежними, оскільки вони не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні:

- протоколи пред`явлення для впізнання за фотознімками зі свідками ОСОБА_47 від 25.12.2023 року, ОСОБА_48 від 26.12.2023 року, ОСОБА_49 від 04.12.2024 року, оскільки вказані протоколи не містять інформації щодо предмету доказування, лише містять посилання щодо того, що свідки впізнали ОСОБА_5 , тому відповідно вказані протоколи є неналежними;

- протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками особи від 06.12.2023 року зі свідком ОСОБА_50 серед осіб на фототаблиці впізнав ОСОБА_5 , як особу, який у березні 2022 році продав йому мотор від водного транспортного засобу марки “Suzuki” за 3400 дол., що не стосується предмету та обставин кримінального провадження, тому вказаний доказ суд також не враховує та вважає його неналежним;

- висновки судової комп`ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/122-24/540-КТ від 13.02.2024 року, та № СЕ -19/109-24/1988-КТ від 07.03.2024 року, оскільки ними не підтверджена жодна інформація, яка б мала значення для розгляду вказаного кримінального провадження.

Посилання обвинуваченого щодо того, що він весь день 22.09.2022 року перебував вдома, суд оцінює критично, як спосіб уникнення відповідальності, які повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_15 , та ОСОБА_6 , ОСОБА_31 , ОСОБА_12 , які підтвердили його перебування зазначеної дати на території причалу № 2 за адресою: АДРЕСА_3 в супроводі російських військових. Вказані покази свідків є логічними, послідовними, обґрунтованими та узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження. Крім того версія обвинуваченого ОСОБА_5 спростовується переглянутим відеозаписом, зафіксованим на мобільному телефоні, зробленим свідком ОСОБА_51 з камери відеоспостереження причалу № 3, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_5 забирає човен з причалу № 3. Вказані обставини не заперечував в судовому засіданні обвинувачений. Як вбачається з відео, зробленого з відеокамери спостереження зазначений запис подій мав місця 22.09.2022 року о 13.23 год., що спростовує версію обвинуваченого про перебування його весь день на дні народження дружини.

При цьому, суд погоджується з доводами сторони захисту в частині того, що відеозапис, зафіксований через мобільний телефон з відеокамери причалу № 3 не має відношення до обставин безпосереднього вчинення кримінального правопорушення, оскільки на ньому зафіксовано як ОСОБА_5 перебуває на причалі № 3, з якого забирає власний човен. Однак враховує цей доказ на спростування доводів сторони захисту щодо наявності алібі обвинуваченого ОСОБА_5 22.09.2022 року та перебування його в іншому місці, оскільки вказаним відеозаписом зафіксовано перебування обвинуваченого ОСОБА_5 саме 22.09.2022 року о 13.23 год. на причалі № 3, який за твердженням сторони захисту, знаходиться недалеко від причалу № 2.

Відповідно до ст. 85 КПК УКраїни належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Зі змісту вказаної статті до інших обставин, які мають значення для кримінального провадження можуть відноситься факти, на які посилається захист, дійсність яких спростовує сторона обвинувачення (алібі, обставини, які виправдовують чи пом`якшують покарання). У звязку з чим суд вважає вказаний відеозапис належним доказом, який в сукупності з іншими дослідженим судом доказами та показаннями свідків спростовує алібі обвинуваченого.

Показання свідків ОСОБА_8 (дружини обвинуваченого), та ОСОБА_52 (матері обвинуваченого) про те, що обвинувачений весь день 22.09.2022 року перебував вдома на дні народженні дружини, суд оцінює критично, оскільки вказані свідки є родичами обвинуваченого та очевидно зацікавлені в результатах розгляду справи, та їх показання спростовуються іншими доказами у справі. Показання свідка ОСОБА_53 , який вказував що він не бачив щоб під час окупації м.Херсона ОСОБА_5 займався переправою російських військових або іншою діяльністю з підтримки держави – агресора, суд також оцінює критично, оскільки вказаний свідок бачився з обвинуваченим лише нетривало та епізодично, що не виключає здійснення злочинів обвинуваченим у інші дні. До того ж вказаний свідок знаходиться в дружніх стосунках з обвинуваченим, та є очевидно зацікавленим в розгляді справи.

Посилання захисника на недопустимість протоколу огляду причалу № 2, здійсненого за письмовою згодою голови кооперативу “Кошовий причал 2” ОСОБА_54 без документального підтвердження її повноважень суд відхиляє з огляду на наступне:

ВІдповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Сам факт відсутності документального підтвердження повноважень голови причалу ОСОБА_6 , яка надала дозвіл на проведення огляду територію причалу, не свідчить про істотне порушення прав та свобод людини, не призводить до порушень прав на захист та автоматично не робить протокол огляду території недопустимим доказом.

Посилання захисту на процесуальні порушення під час впізнання (відсутність безперервного відео та фіксації роз`яснення прав свідкам) судом до уваги не беруться. Вказані слідчі дії належним чином зафіксовані в протоколах, які засвідчені підписами свідків без будь-яких зауважень та заперечень з їхнього боку.

Порядок пред`явлення особи для впізнання визначений статтею 228 КПК України. Судом не встановлено порушення вказаного порядку під час проведення такої слідчої дії, а отже він отриманий у встановленому порядку. Захисник на порушення вимог ст.228 КПК України також не посилається.

Отже наведені вище досліджені судом докази, є належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність знаходиться у взаємозв`язку та є достатньою для висновку суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Призначення покарання.

При обранні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушеннь, які за законом віднесені до особливо - тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, має інвалідність ІІІ групи, є раніше несудимою особою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину. Обставин, які пом`якшують покарання судом не встановлено. Обставин, які обтяжують покарання суд визнає: вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, та повторно.

Враховуючи викладене суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінуємих статей КК України, на строк, який, на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із використанням водного транспорту на строк – 15 років та з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Крім того, відповідно до частини першої статті 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України водний транспорт (човен) марки «Крим» із мотором «Сузукі 115», що належать ОСОБА_5 слід конфіскувати в дохід держави як засіб вчинення кримінального правопорушення.

За змістом ч.2 ст.124 КПК України, процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.

Оскільки в цьому кримінальному провадженні висновками проведених судово - компьютерно - технічних експертиз не містить інформації щодо предмету доказування, зазначені висновки експертизи не були покладені судом в основу обвинувачення, то процесуальні витрати в сумі 16 660,16 грн. на проведення зазначених експертиз мають бути віднесені на рахунок держави.

Питання щодо речових доказів у справі суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 373 - 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст. 111-2 КК України та призначити покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із використанням водного транспорту на строк – 15 років та з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права займатись певною діяльністю рахувати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 28.11.2023 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді «тримання під вартою» - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України водний транспорт (човен) марки «Крим» із мотором «Сузукі 115», що належать ОСОБА_5 – конфіскувати в дохід держави як засіб вчинення кримінального правопорушення.

Судові витрати на залучення експерта в розмірі 16660,16 грн. покласти на рахунок держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районнного суду м. Миколаєва від 08.03.2023 року на мобільні телефони - скасувати.

Речові докази:

- мобільні телефони: «Sigma Mobil» (кнопковий), ІМЕІ 1: НОМЕР_7 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , з сім/картою НОМЕР_9 ; «Sigma Mobil» (смартфон), ІМЕІ 1: НОМЕР_10 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_11 , з сім/картою НОМЕР_9 ,; пакет від відновлення сім/карти «vodafone» s/n НОМЕР_12 з пластиковою картою та чеком №637 з рукописними записами номерів телефонів; пакет від відновлення сім/карти «vodafone» s/n НОМЕР_13 з пластиковою картою та сім/картою серійний номер НОМЕР_14 - повернути власнику ОСОБА_5 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.03.2024 року на:

- автомобіль марки «Volkswagen», моделі «Touareg», 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова « НОМЕР_15 », номер двигуна « НОМЕР_16 », реєстраційний номер « НОМЕР_17 »;

-моторне, прогулянкове судно «Крим», 1979 року побудови, реєстраційний номер « НОМЕР_18 » (запис під №1503 у Судновій книзі України від 22.08.2000);

-моторне, прогулянкове судно «Крим», 1980 року побудови, реєстраційний номер «УХА-2297-К» (запис під №1503 у Судновій книзі України від 01.08.2002);

-моторне, прогулянкове судно «Прогрес-4», 1980 року побудови (запис під №5 у Судновій книзі України від 22.03.2017),

- залишити без змін до виконання вироку в частині конфіскації майна.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після проголошення направити для вручення обвинуваченому та вручити прокурору, захиснику.

Суддя ОСОБА_1