Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №195/608/26 — Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/608/26

Провадження № 2/195/419/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2026 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Колодіної Л.В.,

за участю секретаря судового засідання — Левкович Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивовано тим, що 23 серпня 2019 року між ним та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований у Шевченківському районному у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що зроблено актовий запис №515.

Від даного шлюбу вони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мешкають разом з відповідачкою після припинення шлюбних стосунків.

Шлюбні відносини між ними припинені з 2024 року, коли відповідач виїхала разом з дітьми за кордон, а він залишився в Україні.

Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що вони мають різні погляди на життя, цінності, на виховання їхніх дітей, у них відсутні спільні інтереси із дружиною, та немає взаєморозуміння. Спільне життя з відповідачем не склалося, на даний час ОСОБА_2 постійно проживає за кордоном України.

Вже тривалий проміжок часу кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я вже не існує.

Спільне господарство не ведеться. Подальше спільне проживання однією сім`єю та збереження шлюбу неможливі.

За таких обставин вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить його інтересам та інтересам їхніх дітей.

Спору про поділ майна, що є спільною сумісною власністю між ними немає.

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник позивача — адвокат Сергієвська А.Ю. подала до суду клопотання у якому підтримує позов про розірвання шлюбу та просить розглянути справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлялася про розгляд справи відповідно до ст.ст. 128-130 ЦПК України. Поштовий конверт з ухвалою про відкриття провадження по справі, судовою повісткою про виклик та копіями матеріалів справи було вручено відповідачу 21.05.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за номером трекінгу R067169374780. Відзив на позов не подано.

Крім того, відповідач повідомлявся про розгляд справи судом на офіційному сайті «Судової влади».

Отже, відповідач в судове засідання не з`явився без поважних на те причин, не надав відзив на позов, та іншим чином не спростував обставини викладені у позовній заяві, а так само не надав заяви про розгляд справи за його відсутності у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить наступного висновку.

Так, доведено, що сторони 23 серпня 2019 року уклали шлюб, відповідний актовий запис №515, місце державної реєстрації: Шевченківський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 виданого 23 серпня 2019 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого 03 грудня 2019 року Виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області сторони мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про народження 41.

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 виданого 26 лютого 2021 року Чечелівським районним у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) сторони мають спільну малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про народження №207.

У позовній заяві позивач зазначає, що підставою для розірвання шлюбу послугували ті обставини, що вони з відповідачкою мають різні погляди на життя, цінності, на виховання їхніх дітей, у них відсутні спільні інтереси із дружиною, та немає взаєморозуміння. Спільне життя з відповідачем не склалося. Тривалий проміжок часу кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я вже не існує.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не спростував позовні вимоги.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як стверджує позивач в позовній заяві, шлюб з відповідачем фактично припинено, та носить лише формальний характер, примирення неможливе, а спроби зберегти сім`ю — є недоцільними. Отже, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, що має істотне значення. Відповідно зникла можливість бути їхній сім`ї суспільно корисною, і взагалі – складовою самого суспільства.

Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, враховуючи, що сторони фактично не проживають разом, також не бажають відновити шлюбні відносини, суд прийшов до висновку про необхідність розірвання шлюбу, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть.

Згідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Керуючись ст. ст. 19, 141, 175, 177, 187, 274, 277 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 23 серпня 2019 року, актовий запис № 515, місце державної реєстрації: Шевченківський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення відповідно до п. 15.5 Розділ у XIII Перехідні положення ЦПК України до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

В порядку п. 4. ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: Л. В. Колодіна