Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №507/580/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/580/26

Провадження № 3/507/165/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 року селище Любашівка

Суддя Любашівського районного суду Одеської області Дюдюн О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , -

за ст. 122-4 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 18.03.2026 року о 15:30 годині, по вулиці Польовій в с. Іванівка Подільського району Одеської області, керуючи автомобілем "Фольксваген» д/н НОМЕР_2 , з причіпом «ПАВАМ 112012С», д/н НОМЕР_3 , зупинився на узбіччі дороги, сталася дорожньо-транспортна пригода, після чого ОСОБА_1 залишив місце вчинення ДТП, перемістивши транспортний засіб. Таким чином ОСОБА_1 будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди. Своїми діями порушив п. 2.10 (а, в) «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року».

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою не визнав, пояснив, що 18.03.2026 року автомобіль він залишив припаркованим на узбіччі дороги біля воріт його домоволодіння, де і сталася дорожньо-транспортна пригода. Після дорожньо-транспортної пригоди працівників поліції він не викликав, автомобіль загнав у двір. Лише 20.03.2026 року його дружина ОСОБА_2 викликала поліцію, оскільки інший учасник дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_3 не хотів відшкодовувати матеріальні збитки за пошкоджений автомобіль.

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виходячи із слідуючого.

Згідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються:

– протоколом про адміністративне правопорушення;

– поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Однією з підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно з п.2.10 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до п.2.10 (в) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП підтверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620071 від 20.03.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП;

- поясненнями допитаної у якості свідка ОСОБА_2 , яка у судовому засіданні пояснила, що 18.03.2026 року о 15:10 годині сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_3 , який керуючи трактором із сівалкою пошкодив їхній автомобіль «Фольксваген, який був припаркований біля воріт домоволодіння. Сам ОСОБА_3 після того як здійснив зіткнення з автомобілем, залишив місце пригоди поїхавши далі. Одразу після скоєння ОСОБА_3 дорожньо-транспортної пригоди, вона підійшла до його дружини ОСОБА_4 та повідомила, що її чоловік ОСОБА_3 сівалкою вдарив їхній автомобіль. Через 20-30 хвили приїхав ОСОБА_3 на місце пригоди, з ним був ОСОБА_5 . Вони просили не викликати поліцію, обіцяючи відремонтувати автомобіль та відшкодувати завдану шкоду. 19.03.2026 року вона разом з сином поїхала до майстрів, які оглянувши автомобіль, сказали, що його ремонт буде коштувати 40-45 тис. грн. Повернувшись додому, сказали про дані витрати ОСОБА_3 , який сказав, що він відшкодовувати нічого не буде. Після відмови ОСОБА_3 відшкодовувати шкоду, вона 20.03.2026 року, викликала працівників поліції, які прибувши склали протокол на ОСОБА_3 за вчинення ДТП та залишення місця пригоди, а пізніще у вечірній час доби склали протокол на її чоловіка ОСОБА_1 за залишення місця ДТП. При цьому також пояснила, що її чоловік ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди загнав автомобіль у двір їхнього домоволодіння.

Невизнання вини ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а лише загнав автомобіль у двір, суд розцінює як спосіб захисту, з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

Оцінивши в сукупності зібрані та досліджені докази, суддя доходить висновку, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення та його дії слід кваліфікувати за ст. 122-4 КУпАП за ознакою залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, іншим учасником дорожнього руху, до якої він причетний.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, зокрема, що об`єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на транспорті, суб`єктивну сторону, яка виявилась у формі прямого умислу; особу порушника те, що протягом року він не притягувався до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-4 КУпАП; ступінь його вини та майновий стан. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

За таких обставин, з метою досягнення визначеної статтею 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчинення нових правопорушень, на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення за ст. 122-4 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що складає 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, в порядку виконання постанови штраф має бути сплачений порушником на рахунок: отримувач коштів: ГУК в Одеській області, код ЄРПОУ: 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998, номер рахунку (стандарт IBAN): UA848999980313080149000015001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).

Стягнути із ОСОБА_1 665 грн. 60 коп., судового збору на користь держави, за реквізитами: ГУК в Одеській області/смт. Любашівка/22030101, код ЄРПОУ: 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (стандарт IBAN): UA848999980313151206000015624, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя: О.В. Дюдюн