Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №607/9669/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2026 Справа №607/9669/26 Провадження №2/607/4972/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря Козак О.Є., представника позивача Шептак А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шептак А.І., звернулася до суду з позовом до Тернопільської міської ради, в якій просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом (за правом представлення), що відкрилась після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме – на належну їй на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 були: дочка ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла все своє майно дочці ОСОБА_3 . Проте ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому заповіт втратив чинність, а спадкування відбувається за законом. Позивачка, як онука спадкодавця, має право спадкування за правом представлення тієї частки, яка належала б її матері. Позивачка пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини з поважних причин. Зокрема, на момент відкриття спадщини в Україні діяли карантинні обмеження, пов`язані з поширенням COVID-19, що істотно обмежувало можливість своєчасного звернення до нотаріуса. З 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, що спричинило суттєві труднощі у доступі до державних органів та нотаріальних послуг. Крім того, позивачка не мала доступу до правовстановлюючих документів на спадкове майно та документів, що підтверджують родинні зв`язки. Також після тривалої хвороби та смерті матері ОСОБА_3 позивачка перебувала у тяжкому психоемоційному стані, який більше погіршився через смерть бабусі. Позивачка не підтримувала зв`язок з іншими спадкоємцями, які проживали окремо від її бабусі та вважала, що спадщина оформлена ними. З огляду на відсутність юридичних знань у сфері спадкування, позивачка не знала, що є спадкоємицею першої черги за правом представлення. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася. Молодший син ОСОБА_2 помер у березні 2025 року, а старший –16.01.2026. Лише в 2026 році позивачка дізналася, що є спадкоємицею першої черги після смерті бабусі. З цих підстав просить позов задовольнити.

18.05.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вказує, що наведені позивачкою обставини не можуть вважатися поважними причинами у розумінні ст. 1272 ЦК України з таких підстав. По-перше, спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а шестимісячний строк для її прийняття закінчився у грудні 2020 року. У зазначений період нотаріальні органи та державні установи не припиняли своєї діяльності, а тому позивачка не була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини поштовим зв`язком або через представника. По-друге, введення воєнного стану в Україні відбулося лише 24.02.2022 року, тобто більш ніж через рік після спливу строку на прийняття спадщини, а тому жодним чином не впливало на можливість своєчасного звернення позивачки до нотаріуса. По-третє, відсутність у позивачки правовстановлюючих документів на майно не є перешкодою для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки такі документи можуть бути подані нотаріусу пізніше, вже після відкриття спадкової справи. Крім того, необізнаність особи щодо норм чинного законодавства та порядку спадкування не є поважною причиною пропуску строку. Долучені до позову документи не підтверджують неможливість звернення до нотаріуса протягом шестимісячного строку після відкриття спадщини. Довідки з медичних установ про стан здоров`я позивачки датованні 2024 та 2025 роками , тобто більше як чотири роки після спливу строку на прийняття спадщини. Позивачка протягом майже шести років після смерті спадкодавця не вчиняла жодних дій щодо прийняття спадщини, не цікавилася спадковою справою та не проявляла належної турботи про реалізацію своїх спадкових прав.

Ухвалою від 04.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25.05.2026.

Протокольною ухвалою суду від 28.05.2026 закрито підготовче судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та просила суд їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив розглядати справу без їх участі.

Розглянувши справу судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 , виданим повторно Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 979.

Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема, на квартиру АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Жовніром І.Т. 12.08.2011 за реєстровим № 4752, що підтверджується інформацією № 158/07-2 від 06.04.2026 ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації».

З Витягу зі Спадкового реєстру № 84113438 від 09.02.2026 встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, видача свідоцтв про право на спадщину після смерті останньої не відбувалася.

Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 є внучкою спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданим 17.05.1990 Тернопільським відділом ЗАГС, копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 , виданим 13.10.1998 Відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00056943411 від 06.03.2026.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 16.10.2018 Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Окрім того, у березні 2025 року помер син спадкодавця ОСОБА_2 , - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданим повторно 06.03.2026 Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Також, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер син спадкодавця ОСОБА_2 , - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданим Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Позивачкою надано консультативний висновок невролога від 20.06.2024, з якого встановлено, що позивачка 16.06.2024 зверталася за медичною допомогою в ТОВ «Оксфорд Медікал Тернопіль» зі скаргами на головні болі.

Також позивачка надала Виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 02424, згідно якої ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у КНП «ТКМЛ № 2» в період з 24.02.2025 по 07.03.2025 з діагнозом: гострий двобічний гнійний середній отит, гострий гнійний риносинусит, хронічний назофарингіт.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи із наступних підстав.

Згідно із частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 є внучкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи те, що її матір – ОСОБА_3 , яка є дочкою спадкодавця, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому позивачка нарівні з іншими спадкоємцями першої черги набула право на спадкування, за правом представлення після смерті ОСОБА_2 .

Згідно із частинами першою, другою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що позивачка у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Згідно із частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив термін для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий термін, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17.

Позивачкою не надано доказів на підтвердження поважності пропуску нею строку для прийняття спадщини з моменту її відкриття. Вона не була позбавлена можливості звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Об`єктивних причин, пов`язаних з непереборними, істотними труднощами для подачі такої заяви у позивача не було.

Тобто, позивачка своїм правом на прийняття спадщини у встановлений законом строк не скористалася, вона з власної волі не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі, а тому пропустила такий строк без поважних причин з власних міркувань, у зв`язку з чим суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Суд відхиляє доводи позивачки про те, що у зв`язку з дією на момент відкриття спадщини карантинних обмежень, пов`язаних з поширенням COVID-19, вона була істотно обмежена у можливості своєчасного звернення до нотаріуса, виходячи з наступного.

Як слушно зазначає представник відповідача у відзиві на позов, спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а шестимісячний строк для її прийняття закінчився у грудні 2020 року, при цьому, у зазначений період нотаріальні органи та державні установи не припиняли своєї діяльності, а тому позивачка не була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини особисто, поштовим зв`язком або через представника.

Щодо доводів позивачки про те, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, що спричинило суттєві труднощі у доступі до державних органів та нотаріальних послуг, суд зазначає, що строк для прийняття спадщини закінчився в грудні 2020 року, а воєнний стан в Україні введено 24.02.2022, тобто більш ніж через рік після спливу строку на прийняття спадщини. Тому, на переконання суду, вказан обставина жодним чином не впливала на можливість своєчасного звернення позивачки до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

У Постанові від 17.08.2023 у справі № 626/274/22 Верховний Суд наголосив, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Введення в Україні воєнного стану стосується періоду після спливу шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , тому така обставина не може слугувати поважною підставою пропуску строку для прийняття спадщини. Окрім того, позивачка не довела, що така обставина якимось чином перешкоджала їй зверненню до нотаріуса раніше.

Це також стосується доводів позивачки про погіршення її здоров`я, як поважну причину пропуску строку для прийняття спадщини. Так, долучені до позовної заяви консультативний висновок невролога датований 20.06.2024, а виписка із медичної карти – 07.03.2025, тобто відомості про стан здоров`я позивачки, які зазначені у цих документах також стосуються періоду після спливу шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття спадщини. При цьому, на час звернення за медичною допомогою строк для прийняття спадщини вже було пропущено більш як на 3 роки.

Перебування у тяжкому психоемоційному стані після смерті близьких людей не є обставиною, пов`язаною з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тому не може бути визнано поважною причиною для пропуску строку для прийняття спадщини, який пропущено більш як на п`ять років.

Відсутність у позивачки правовстановлюючих документів на майно не є перешкодою для подання заяви про прийняття спадщини. Така обставина може слугувати лише підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відсутність у позивачки юридичних знань у сфері спадкування також не є поважною причиною пропуску строку, оскільки така обставина не пов`язана з непереборними, істотними труднощами для вчинення необхідних дій для прийняття спадщини. Позивачка протягом більше п`яти років не вживала жодних дій з метою прийняття спадщини, хоча не була позбавлена можливості дізнатися про таку процедуру, звернувшись до нотаріуса, який надав би відповідні роз`яснення або, за необхідності, - за правничою допомогою до адвоката.

Тому суд доходить остаточного висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, тому відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 206, 258, 259, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 04.06.2026.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_7 .

Відповідач: Тернопільська міська рада, місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, ЄДРПОУ – 34334305.

Головуючий суддя В. М. Позняк