Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №450/120/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/120/26 Провадження № 3-зв/450/8/26

ПОСТАНОВА

04 червня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є.О. розглянувши заяву судді Мусієвського Володимира Євгеновича про самовідвід, подану у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

В провадження судді Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є.О. в порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В даній справі 03.06.2026 р. суддя Мусієвський В.Є. заявив самовідвід, мотивований тим, що суддею Мусієвським В.Є. здійснено розгляд справи та 05.03.2026 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, яка скасована постановою Львівського апеляційного суду від 27.04.2026 та з метою недопустимості повторної участі судді в провадженні у справі про адміністративне правопорушення неможливо здійснювати розгляд даної справи суддею Мусієвським В.Є.

Вивчивши заяву про самовідвід, вважаю її обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У КУпАП відсутня норма, яка б передбачала відвід (самовідвід) судді. Проте діючі КПК України, ЦПК України, КАС України передбачають відвід (самовідвід) судді, тому при розгляді заяв про самовідвід та відвід у справах про адміністративні правопорушення слід застосувати аналогію права.

Частинами 1 та 2 статті 76 КПК України передбачено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

За положеннями ст. 80 КПК, за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід, який повинен бути вмотивованим.

Згідно ч. 3 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою судді (суду).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Згідно матеріалів справи № 450/120/26 провадження №3/450/1626/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. ст. 184 КУпАП, суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є. виніс постанову від 05.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Постановою Львівського апеляційного суду від 27.04.2026 постанову від 05.03.2026 р. скасовано.

З врахуванням вище зазначеного та беручи до уваги викладені у заяві про самовідвід судді Мусієвського В.Є. обставини, з метою недопущення повторної участі судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП стосовно ОСОБА_1 заяву про самовідвід слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.2, 246 КУпАП, ст.ст. 76, 80, 81 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя –

п о с т а н о в и в:

Заяву судді Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвського Володимира Євгеновича про самовідвід – задовольнити.

Відвести суддю Мусієвського Володимира Євгеновича від розгляду справи про адміністративне правопорушення № 450/120/26 (провадження № 3/450/1626/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КпАП України.

Матеріали справи передати на новий розгляд іншому судді Пустомитівського районного суду, якого визначити автоматизованою системою документообігу суду.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ. О. Данилів