Вирок від 04 червня 2026 р. у справі №449/1744/24 — Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/1744/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2026 м.Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перемишляни обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12024141450000284 від 06.11.2024р . відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Якторів, Золочівського району, Львівської області; українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не є депутатом, працюючого на посаді комірника ФОП ОСОБА_5 , раніше не судимого, на утриманні має трьох малолітніх дітей; зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, відповідно до якого ОСОБА_4 обвинувачується в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд вважає встановленими такі обставини.

ОСОБА_4 , діючи всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та з умислом, спрямованим на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, будучи військовозобов`язаним, а також придатним за станом здоров`я для проходження військової служби відповідно до довідки №2362 від 23 жовтня 2024 року за результатами медичного огляду проведеного Перемишлянською територіальною позаштатною військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючи права на відстрочку відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», отримавши 23 жовтня 2024 року о 13 годині 15 хвилин під розписку повістку про прибуття 24 жовтня 2024 року о 09 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на відправку для отримання мобілізаційного розпорядження та вибуття у пункт прийому особового складу військової частини НОМЕР_1 , без поважних причин та правових підстав, з метою ухилення від призову на військову службу до Збройних сил України під час загальної мобілізації, безпідставно та умисно до місця призову та у час зазначений у повістці не прибув.

Такі дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані стороною обвинувачення за ст.336 КК України, як: ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України.

З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, проти обставин викладених в обвинувальному акті не заперечував, надав суду такі покази. 23 жовтня 2024 року він з колегами по роботі їхав в автомобілі. Їх зупинили працівники поліції та після перевірки документів хлопців відпустили, а його завезли в м.Буськ для проходження ВЛК. Після цього, його відвезли в м.Перемишляни де вручили повістку, відповідно до якої він мав на наступний день з`явитись в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після цього відпустили до дому. На наступний день він в зазначений час не з`явився. Як пояснив обвинувачений, він відверто боявся за себе та переживав за дружину і дітей, оскільки він перед цими подіями лежав в кардіологічному відділенні Винниківської лікарні через проблеми з серцем (на які не звернули увагу під час проходження ВЛК), а також не бажав залишати дружину та малолітніх дітей. Він не переховувався від органу досудового розслідування та з`являвся на всі їх виклики. Станом на 24 жовтня 2024 року дійсно не мав підстав і належно оформленої відстрочки від призову.

Оцінюючи дані обвинуваченим покази, зважаючи на обставини викладені в обвинувальному акті, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину доведена повністю, його дії правильно кваліфіковані за ст.336 КК України, оскільки він, будучи військовозобов`язаним та придатним за станом здоров`я для проходження військової служби без поважних причин та правових підстав не з`явився у зазначену в повістці дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби.

Прокурор, з огляду на обставини справи, просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, а зважаючи на наявність у обвинуваченого трьох малолітніх дітей та належним чином оформленої відстрочки від призову – вважав за можливе звільнити обвинуваченого від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Обвинувачений просив врахувати пом`якшуючі обставини зазначені в обвинувальному акті, а також наявність в нього на утриманні трьох малолітніх дітей та не застосовувати до нього реальну міру покарання.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, які передбачені ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 – відсутні.

При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, обставини справи та дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 , раніше не судимий, на обліку в лікаря-психіатра та в лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Щодо можливості застосування до обвинуваченого ст.75 КК України.

Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд … при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

ВС звертає увагу на те, що законодавцем чітко визначено, що за наявності вищевказаних підстав, під час вирішення питання щодо застосування положень ст. 75 КК України суд враховує: тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи.

При вирішення цього питання, суд зважає на правові позиції Верховного суду, який у своїх рішеннях (див. постанови ВС у справах: №595/461/23, № 669/398/23, №594/817/22) неодноразово звертав увагу на значну суспільну небезпечність даного складу злочину в умовах воєнного стану, а також недопущення випадків зловживання інститутом звільнення обвинувачених від відбування призначеного покарання з випробуванням (зокрема, див. постанову ВС у справі № 669/398/23).

Водночас, обставини даної справи є дещо відмінними від фактичних обставин у згаданих вище рішеннях ВС, зокрема:

- обвинувачений ОСОБА_4 не переховувався від органу досудового розслідування і з`являвся на всі виклики органу досудового розслідування та суду (а у випадку неможливості неявки завчасно повідомляв про це прокурора та суд);

- на утриманні обвинуваченого перебуває троє малолітніх дітей;

- на момент винесення вироку – обвинувачений вже має відстрочку від призову під час мобілізації;

- з огляду на відстрочку, застосування ст.75 КК України, само по собі, не сприятиме зловживанню інститутом звільнення від відбування покарання про що звертав увагу ВС у справі № 669/398/23.

За таких обставин, суд вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, поклавши на нього ряд обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Керуючись ст. 12, 65, 66, 75, 76, ст.336 КК України ст.ст. 349, 368-371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

Згідно з п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися до органу пробації для реєстрації.

Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1