Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №446/239/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/239/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Костюк У. І.

секретар судового засідання Луківська Л.Б.

справа №446/239/26,

учасники справи:

позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал»;

представник позивача Усенко Михайло Ігорович;

відповідач ОСОБА_1 ;

представник відповідача Ройко Тетяна Ігорівна;

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

02.02.2026 представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Усенко М.І. подав через систему «Електронний суд» до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позов, в якому просить стягнути на користь позивача із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 101156462 від 25.10.2023 року в сумі 13561,00 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 8000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 25.10.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 101156462, згідно з умовами якого відповідач отримала 4000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором, однак відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором.

28.02.2024 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги 105-МЛ/Т від 28.02.2024, згідно якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 101156462 від 25.10.2023 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

Вказує, що сума заборгованості ОСОБА_1 становить 13561 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 4000 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 8801 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 760 грн., що і зумовило звернення позивачем до суду із вимогою про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 04.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено судове засідання.

В судове засідання представник позивача не прибув, однак подав заяву в якій просив суд розглядати справу без його участі, на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник – ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, однак представник відповідача подала заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати у їх відсутність, позовні вимоги підтримали та просили розстрочити виконання рішення суду у зв`язку з важким матеріальним становищем відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

25.10.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 101156462, згідно з умовами якого відповідач отримала 4000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів.

Згідно п. 7.1. Кредитного договору № 101156462 від 25.10.2023 року визначає, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Встановлено, що відповідачем договір підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора, після чого, укладений Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої Відповідачем в Особистому кабінеті та визначеної в Кредитному договорі, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від Кредитодавця.

Згідно з п. 3.2.6. Кредитного договору, Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 28.02.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги 105-МЛ/Т від 28.02.2024.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором №101156462 від 25.10.2023 року, що укладений між Кредитодавцем та ОСОБА_1 .

Встановлено, що оскільки ОСОБА_1 не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором у неї утворилася заборгованість у сумі 13561 грн., що підтверджується випискою з особового рахунка, яка додана до матеріалів справи та яка складається з прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 4000 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 8801 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 760 грн.

Відтак, позивач вказує, що відповідно до реєстру боржників за договором позики він набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 і, так як відповідач має непогашену заборгованість за даними договорами у сумі 13561,00 грн., тому просить стягнути таку на його користь, а також судові витрати по справі.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання зобов`язання за кредитним договором, а тому до спірних відносин застосуванню підлягають норми матеріального права, зокрема Розділу І Книги п`ятої та Глави 71 Підрозділу 1 Розділу ІІІ ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України – договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За частинами 4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор – алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було надано кредит, однак відповідачка свої зобов`язання перед позивачем не виконує і не сплачує кошти згідно умов договору, через що у неї наявна заборгованість у сумі 13561,00 грн.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи те, що судом встановлено факт отримання ОСОБА_1 коштів за договором позики та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, що не заперечила відповідачка, то суд дійшов висновку про підставність позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом та відсотками. Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотного у суду відсутні.

А враховуючи той факт, що ТОВ «МІЛОАН» останнім відступило право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та 513 ЦК України, то позов підлягає до задоволення повністю.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

А тому, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн. необхідно вирішити з врахуванням положень ст.142 ЦПК України, яка передбачає повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд керується ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Вирішуючи таку вимогу позивача, суд з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України, дійшов висновку, що такі підтверджені належними доказами, зокрема договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, що підтверджується актом наданих послуг № Д/13957 від 05.01.2026; детальним описом наданих послуг за договором про надання правової допомоги.

Суд вважає, що визначена адвокатом сума гонорару є обґрунтованою, такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих послуг, у зв`язку з чим вказана сума підлягає відшкодуванню в повному обсязі, а відтак з відповідача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу на користь позивача, що становить 8000,00 гривень.

Разом з тим, згідно ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Разом з тим, ч. 5 ст. 435 ЦПК України передбачена, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Беручи до уваги заяву відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення заборгованості, з метою реального виконання рішення суду, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення рівними частинами на дванадцять місяців. Приймаючи рішення суду в частині розстрочення суми заборгованості, суд враховує інтереси позивача та відповідача, та вважає, що таке розстрочення призведе до збалансованого захисту прав та інтересів сторін у справі.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» суму заборгованості за кредитним договором №101156462 від 25.10.2023 року у розмірі 13561,00 грн.

Розстрочити виконання рішення суду про стягнення заборгованості на 12 (дванадцять) місяців рівними частинами по 1130,08 грн. щомісячно. Вказані виплати проводити щомісячно з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» 50 відсотків судового збору в сумі 1211,20 грн.

Повернути з державного бюджету на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду згідно з платіжною інструкцією № 5280 від 21.01.2026, що становить 1211,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Повний текст виготовлений 05.06.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; НОМЕР_2 ; місцереєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя У.І. Костюк