Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №446/1896/25 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1896/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2026року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:

головуючого - судді Костюк У. І.

секретар судового засідання- Луківської Л.Б.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Павко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в в м. Кам`янка-Бузька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Агро-Сервіс» про усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Лущанець М.В. подав до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до ТзДВ «Агро-Сервіс» про усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування моральної шкоди, в якій просить суд зобов`язати відповідача ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні належним позивачу майном, яке знаходиться в приміщенні на території за адресою: АДРЕСА_1 та не чинити перешкоди у вивезенні зазначеного майна з приміщень, які були передані позивачу в оренду, а саме: установку для виготовлення цегли; автонавантажувач; пресувальну машину; цеглу в кількості 9000 штук; бруківку; дошку та крокви; інструменти; відсів в кількості 35 м. куб; вапняк в кількості 35 м. куб; барвники; гойдалки; піддони в кількості 100 штук; балони газові в кількості 3 штук; електрощитки з кабелями в кількості 4 штук; стягнути з відповідача завдану позивачу моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн. та судові витрати по справі.

Позов мотивує тим, що що 01.09.2021 між ним та ТзДВ «Агро-Сервіс» в особі голови товариства Антонюка А.Р. було укладено договір 01/09 оренди нежитлового приміщення. Крім цього 02.01.2024 між сторонами було укладено новий договір оренди частини нежитлового приміщення. За час оренди вищевказаних приміщень, ним було завезено на територію, з метою здійснення підприємницької діяльності, майно, а саме: установка для виготовлення цегли вартістю 2 000 000,00 (два мільйони гривень); автонавантажувач вартістю 240 000,00 (двісті сорок тисяч гривень); пресувальна машина вартістю 60000,00 (шістдесять тисяч) гривень: цегла в кількості 9000 (дев`ять штук) вартістю 60000,00 (шістдесять тисяч) гривень; бруківка вартістю 60000,00 (шістдесять тисяч) гривень; дошка і крокви вартістю 60000,00 (шістдесять тисяч) гривень; інструменти вартістю 80000,00 (вісімдесять тисяч) гривень; відсів в кількості 35 м.куб вартістю 30000,00 (тридцять тисяч) гривень; вапняк в кількості 35 м.куб вартістю 30000,00 (тридцять тисяч) гривень; барвники вартістю 25000,00 (двадцять пять тисяч) гривень; гойдалки вартістю 45000,00(сорок п`ять тисяч) гривень; піддони в кількості 100 штук вартістю 20000,00 (двадцять тисяч) гривень; балони газові в кількості 3 штук вартістю 5000,00 ( п`ять тисяч) гривень; електрощитки з кабелями в кількості 4 штук вартістю 3000,00 ( три тисячі) гривень. Частина вказаного майна належить позивачу, а частина (установка для виготовлення цегли, автонавантажувач, пресувальна машина) отримана ним в оренду. Відповідач припинив договір оренди та заборонив позивачу вхід на територію, де зберігається вказане майно. Незважаючи на його вимоги до відповідача щодо усунення перешкод в крристуванні майномта його вивезення за межі території відповідач на такі вимоги не реагує. Такі дії відповідача виразились у ненаданні йому права володіти та розпоряджатись майном через що йому завдана моральна шкода.

За результатами автоматизованого розподілу справи, оформленого відповідним протоколом від 19.08.2025, для розгляду цієї справи визначено суддю Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Костюк У.І..

Ухвалою суду від 21.08.2025 відкрито провадження в справі, визначено, що розгляд справи проводитиметься за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

01.09.2025 представником відповідача продано відзив на позовну заяву. Зокрема у відзиві зазначив про те, що у матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи які б однозначно стверджували право власності або інший речовий титул позивача на кожен предмет, перелічений у позові. За відсутності таких доказів позовні вимоги не підлягають до задоволення. Крім цього у самій позовній заяві позивач вказує що частина майна належить іншим особам або що деякі предмети отримані ним у користування від третіх осіб. Однак особа може звертатись до суду тільки щодо захисту своїх прав, позовні вимоги що майна інших осіб заявник пред`явити не може. Зазначив про те що позивачем обрано хибний спосіб захисту , оскільки негаторний позов не може бути ефективним способом захисту, оскільки позивач не володіє заявленим майном і не зберігає його у своєму володінні. Крім цього позивач стверджує про те, що йому перешкоджено у користуванні майном, однак не подано жодних доказів на підтвердження такої обставини. Також відсутність докази фактичного обмеження користування підтверджує,що спірні предмети не перебувають у фактичному володінні позивача, а отже відсутній обов`язковий елемент для застосування негаторного позову. Також зазначив про те, що оскільки позивач не надав жодних доказів на підтвердження наявності моральної шкоди та її причинного зв`язку з діями відповідача його вимога є безпідставною та не підлягає до задоволення.

01.09.2025 представником відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Агро Сервіс» Павко В.С. подано клопотання про закриття провадження у справі.

05.02.2026 закрито підготовче провадження у справі, відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі та справа призначена до судового розгляду.

29.09.2025 представник позивача адвокат Лущанець М.В. подав відповідь на відзив зазначив, про те, що ОСОБА_2 використовував для здійснення підприємницької діяльності устаткування передане йому в користування що підтверджується актом прийому-передачі від 04.06.2021.

Представник позивача адвокат Лущанець М.В. в судовому засіданні підтримав поданий позов просив суд його задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Агро Сервіс» Павко В.С. в судовому засіданні заперечив щодо поданого позову, просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Судом встановлено, що 01.09.2021 між ТзДВ «Агро-Сервіс» до ОСОБА_2 було укладено договір оренди нежитлового приміщення №01/09, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов`язується надати орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення (приміщення зерноскладу) загальною площею 654,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно умов цього договору його термін дії до 31.12.2021, але якщо за 1 місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про намір розірвати даний договір, то він вважається продовженим (пролонгованим) на один календарний рік (п. 3 договору).

Розмір орендної плати визначено на рівні 2000,00 грн. за один місяць і підлягає коригуванню згідно з пунктом 4.4. Орендар, з дня підписання акту приймання-передачі до моменту фактичного запуску виробництва, також щомісячно до 05 числа кожного місяця, оплачує орендодавцю кошти за використану електроенергію згідно показників лічильника №14055777 та кошти по сплаті земельного податку та податку на нерухомість, згідно виставлених розрахунків (п. 4.1.). Орендна плата сплачується до 25 числа поточного місяця (п. 4.3.).

Згідно акту приймання-передачі приміщення від 01.09.2021 орендодавець ТзДВ «Агро-Сервіс» передав, а ОСОБА_2 прийняв приміщення загальною площею 654,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . У цьому акті зафіксовано показники лічильника №14055777 на рівні 857.

02.01.2024 між ТзДВ «Агро-Сервіс» до ОСОБА_2 було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення №02/01-2024-13 за умовами п. 1.1. якого орендодавець зобов`язується надати орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення (приміщення зерноскладу) загальною площею 654,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Термін дії оренди 1 календарний рік з дня підписання акту (п. 3.1.), але якщо за 1 місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про намір розірвати даний договір, то він вважається продовженим (пролонгованим) на один календарний рік (п. 3.2.).

Згідно п. 4.1. розмір орендної плати становить 2000,00 грн. за один місяць і підлягає коригуванню згідно з п. 4.4. Орендар також сплачує орендодавцю кошти за використану електроенергію згідно показників лічильника.

Рішенням Кам"янка-Бузького районного суду від 26.01.2026 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТзДВ «Агро-Сервіс» заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення №01/09 від 01.09.2021 у сумі 105 666,22 грн. та заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення №02/01-2024-13 від 02.01.2024 у сумі 39 132,49 грн., а разом 144 798, 71 грн. (сто сорок чотири тисячі сімсот дев`яносто вісім гривень сімдесят одну копійку).

20.11.2025 ТзДВ «Арго Сервіс» на адресу ОСОБА_2 надано відповідь на лист позивача. Зокрема у листі зазначено про те що твердження про незаконне зберігання майна та неможливість його повернення не відповідає дійсності.

Згідно акту приймання-передачі у користування від 04.06.2021 ФОП ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 обладання для ведення переробки сировини.

Спір між сторонами виник з приводу усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування шкоди.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Щодо позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні майном.

Представник позивача адвокат Лущанець М.В. подаючи позов визначив субєктний склад учасників, зокрема зазначивши відповідача- Товариство з Додатковою відповідальністю «Агро-Сервіс.

Разом з тим у прохальній частині позовної заяви представник позивача просить суд зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні належному позивачу майні за знаходиться в приміщенні на території за адресою АДРЕСА_1 та не чинити перешкоди у вивезенні зазначеного майна.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Як випливає зі змісту ст. ст. 51, 175 ЦПК на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України, роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

Таким чином, суд, як орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Судом в ході розгляду справи було роз`яснено представнику позивача право заміни належного відповідача та уточнення заявлених позовних вимог, однак представник позивача таких дій не вчинив.

Крім цього в ході підготовчого засідання представник відповідача адвокат Павко В.С. заявив клопотання про закриття провадження у справі з урахування того що позовна вимога про зобов"язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у користууванні майном є безпідставною, так як він не є відповідачем у справі.

Як вбачається з Договорів Оренди, Стороною договору виступає ТзДВ «Агро Сервіс» в особі генерального директора Антонюка А.Р., в той час як позивач просить зобов"язати саме ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні майном та не чинити перешкоди у його вивезенні.. Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не може виступати належним відповідачем у даному спорі.

Щодо стягнення моральної шкоди

У поданому позові представник позивача адвокат Лущанець М.В. вказує про те, що діями відповідача –Товариства з додатковою відповідальністю «Агро Сервіс» щодо не повернення належного майна йому завдано моральну школу в розмірі 100 000 гривень

. Відповідно до роз`яснень у п.п.1 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за №4 від 31.03.1995 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі76,77 ЦПК України).

Згідно вимогстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 , як на підставу задоволення позову та завдання йому моральної шкоди, посилається на що неправомірними діями відповідача, які виразились у ненаданні йому права володіти та розпоряджатись майном завдано йому моральну шкоду.

Разом із тим позивачем на підтвердження доводів позову не надано жодних доказів заподіяння йому душевних страждань протиправною поведінкою відповідача у справі. Суду не надано будь-яких доказів погіршення стану його здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що стали наслідком протиправної поведінки відповідача.

Таким чином позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між встановленим порушенням та заявленою моральною шкодою в розмірі 100 000 грн., як і не обґрунтовано сам розмір моральної шкоди. Доказів того, що позивач зазнав моральних втрат у вигляді моральних страждань та у чому вони полягали суду не надано, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди..

Враховуючи викладене, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує ст. 141 ЦПК України та відмову в задоволенні позову в повному обсязі, у зв`язку з чим понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 280ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

у задоволення порзовної заяви ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю "Агро Сервіс" про усунення перешкод у користування майном та відшкодування шкоди - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю "Агро Сервіс" , ЄДРПОУ 05489856,80400,м.Камянка-Бузька, вул. Шевченка,52.

Повний текст рішення виготовлено 08.06.2026.

Суддя У.І. Костюк