Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №462/8616/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8616/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Іванюк І.Д.

з участю секретаря судового засідання Гаврилець О. М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача – Філипчук Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, зобов`язання повернути витрати, понесені на виконання постанови,-

в с т а н о в и в :

Позивачка 03.11.2025 року звернулася до суду з позовом, в якому просить поновити їй строк звернення до суду; скасувати постанову адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради (надалі ЗРА ЛМР) № 185 від 21.07.2025 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 1360 грн, зобов`язати повернути їй витрати, понесені на виконання постанови, що складаються із суми штрафу, виконавчого збору та витрат державного виконавця, а справу про адміністративне правопорушення закрити. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вказаною постановою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП за порушення правил благоустрою (самовільно встановила металеву огорожу на бетонному фундаменті висотою 1,6 м та шириною 0,6 м). Таку постанову вважає протиправною та зазначає, що вона є власником квартири та, водночас, за правилами п. 6 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст.5 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласником будинку АДРЕСА_1 . Вранці 04 вересня 2024 року будинок АДРЕСА_1 зазнав значних пошкоджень внаслідок ракетного удару країни агресора, зокрема, пошкоджено дах, впала стеля, вибито вікна і двері, пошкоджено стіни. 14 листопада 2024 року, ЛКП «Левандівка» звернулось до інженера проектувальника з проханням виготовити звіт про технічне обстеження та надання висновків про влаштування відмостки шириною 3м. Інженер проектувальник за результатами обстеження надала рекомендації, зокрема, провести в межах зруйнованої відмостки вздовж дворового фасаду пониження рівня поверхні ґрунту за допомогою влаштування залізобетонного приямку з монолітною залізобетонною підпірною стіною з обов`язковим забезпеченням спланованого відведення поверхневої вологи тощо. Також, на замовлення позивачки, у листопаді 2024 року ПП «Львівкомундорпроект» надало технічні висновки про інженерно-геологічні умови ділянки обстеження фундаментів та вивчення ґрунтів, відповідно до якого фундаменти будинку АДРЕСА_1 потребують підсилення та проведення водозахисних заходів. 21 січня 2025 року Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради надала їй дозвіл № 3 01/25 на виконання робіт з порушення благоустрою для виконання робіт з гідроізоляції фундаменту. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у відповідь на її звернення роз`яснила, що відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об`єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів не потребує отримання дозвільних документів. Земляні та ремонтні роботи біля будинку на вул. Олени Степанівни, 14а, співвласником якого вона є, як і співвласником/користувачем земельної ділянки біля нього, вона та її чоловік проводили господарським способом, самостійно, адже жодної допомоги ні від держави, ні від органу місцевого самоврядування на ремонтно-відновлювальні роботи не отримали. Таким чином, її дії відповідають чинному законодавству. У той же час відповідач не надав їй копії протоколу про адміністративне правопорушення, не повідомив її про дату засідання адміністративної комісії та не безпідставно не скерував на її адресу постанову № 185 від 21.07.2025 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП і лише 29.10.2025 року після звернення до ЗРА ЛМР вона отримала копію такої. За наведеного вважає, що відсутні правові підстави для притягнення її до відповідальності, а тому просила поновити їй строк звернення до суду, визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності, провадження по справі закрити, повернути їй понесені витрати на сплату штрафу та витрати державного виконавця.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26.02.2026 року у справі відкрито провадження, вказана справа призначена до розгляду, а відповідачу було запропоновано подати до суду відзив на позов у вказаній справі.

04.03.2026 року відповідач подав відзив на позов. 09.03.2026 року позивач подала відповідь на відзив. 26.03.2026 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.

Позивачка в судовому засіданні вимоги позову підтримала з підстав, що в ньому зазначені, окрім того зазначила, що відповідно до вимог ст. 255 КУпАП, за правопорушення передбачені ст. 152 цього Кодексу, протоколи мають право складати: уповноважені на те посадові особи Нацполіції; посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад; член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, у той час як ЛКП «Левандівка» є комунальним підприємством, а не виконавчим органом міської ради, а тому працівники такого не мали повноважень на складання відповідного протоколу. Також, вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є свідками в розумінні ст. 272 КУпАП, оскільки місцем праці та підпорядкуванням вони безпосередньо пов`язані з особою, яка складала протокол. Більше того, відповідач не надав суду жодних пояснень зазначених «свідків». Також зазначила, що оскільки вона є власником квартири АДРЕСА_2 та, водночас, співвласником будинку № 14а, що на вул. О. Степанівни, то втручання держави у її право на мирне володіння майном є непропорційним та таким, при якому не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства). За таких обставин просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, зазначила, що дійсно адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради 21.07.2025 винесено постанову № 185 про накладення на гр. ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360,00 гривень за вчинене нею адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.152 КУпАП, а саме за те, що остання порушила п.14.1.43 «Правил благоустрою Львівської МТГ», затверджених ухвалою Львівської міської ради від 19.12.2024р. №5766, самовільно встановивши металеву огорожу на бетонному фундаменті висотою 1,6 м, шириною 0,6 м, довжиною 16 м., за адресою: м. Львів вул. О.Степанівни, 14а. Підставою для винесення адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради оскаржуваної постанови слугував протокол № 07 від 08.07.2025 року, складений уповноваженою особою ЛКП «Левандівка» - заступником директора ЛКП «Левандівка» ОСОБА_4 , вказаний протокол складено в присутності свідків – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . І протокол, i оскаржувана постанова адміністративної комісії складені відповідно до вимог чинного законодавства зокрема, із зазначенням нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення накладається за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. Вказала, що санкцією ст.152 КУпАП передбачене адміністративне стягнення, а саме: накладення штрафу на громадян у розмірі від 340 грн до 1360 грн, а отже штраф на ОСОБА_1 накладений в межах санкції вказаної статті. Вважає, що накладений штраф носить не тільки каральний, а й превентивний характер, адже суспільство повинне усвідомлювати важливість дотримання правил благоустрою та вчасно виконувати вимоги комунальних підприємств. Заслухати особисті пояснення позивачки адміністративна комісія не мала можливості, оскільки на вказане засідання комісії гр. ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про час i місце проведення засідання комісії була заздалегідь належно повідомлена рекомендованим відправленням. Надсилання рекомендованого відправлення за № 0601169288538 підтверджується квитанцією від 11.07.2025 та реєстром рекомендованих листів, а твердження гр. ОСОБА_1 про те, що вона не була повідомлена про засідання адміністративної комісії не відповідає дійсності. Окрім того позивачці була надіслана на адресу, яка вказана в протоколі, а також в позовній заяві, постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення. Надсилання постанови підтверджується номером поштового відправлення № 0601173530262 та квитанцією від 24.07.2025.

Крім того, вказала, що позивачка ОСОБА_1 до позовної заяви долучила дозвіл №3 01/25, в якому зазначено, що їй дозволяється виконувати роботи з порушенням благоустрою для виконання робіт з гідроізоляції фундаменту, строк для виконання робіт: початок 20 січня 2025 року - кінець 19 лютого 2025 року. З вказаного дозволу вбачається, що такий надано на виконання робіт з гідроізоляції фундаменту, в той час як гр. ОСОБА_1 самовільно встановила металеву огорожу на бетонному фундаменті висотою 1,6 м, шириною 0,6 м., довжиною 16 м. Наданий адміністрацією дозвіл мав чітко визначений предмет, обсяг та межі реалізації. Натомість громадянка вийшла за межі наданих повноважень та фактично здійснила дії, які не були предметом погодження і не охоплювалися змістом виданого дозволу, чим допустила порушення правил благоустрою. Датою складання протоколу є 03 квітня 2025 року, тобто ОСОБА_1 здійснювала дії, що мають ознаки втручання в об?єкт благоустрою після завершення строку дії дозволу, а отже, дані дії були неправомірними та підлягали кваліфікації як адміністративне правопорушення. Недотримання встановлених законодавством процедур, зокрема строків дії дозволів, свідчить про ігнорування принципу правової визначеності та порушення публічного порядку. Також, відповідно до листа ФОП ОСОБА_5 від 14.03.2025 № 2 нею була допущена помилка в звіті про технічне обстеження і Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.03.2026 4 висновків «Проведення ремонтно-відновлювальних робіт з покращенням умов експлуатації квартири АДРЕСА_3 ». А саме: рекомендовано виконати тільки влаштування бетонної відмостки з спланованим відведенням вологи атмосферних опадів від будинку шириною в межах нормативних 1,0 м. Таке рішення підлягає розгляду і затвердженню у встановленому порядку. Попередні рішення анульовані. Даний лист ФОП ОСОБА_5 було скеровано гр. ОСОБА_1 . Додатково вказала, що ОСОБА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_4 , проте, самовільно захопила територію (частину території) об`єкта благоустрою Львівської міської територіальної громади, за адресою: м. Львів, між будинками на АДРЕСА_5 та вул. О. Степанівни 14. Тобто, ОСОБА_1 виконувалися роботи на території, яка їй не належить. Заперечила також з приводу відсутності у директора ЛКП «Левандівка» повноважень на складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП, оскільки згідно із п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП, такі протоколи можуть складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами, а у «Правилах благоустрою Львівської міської територіальної громади», затверджених ухвалою Львівської міської ради №5766 від 19.12.2024 р, міститься перелік посадових осіб, яким надається право складати протоколи про адміністративні правопорушення, серед яких представників ЛКП визначено, як уповноважених осіб на складання протоколу про вказані адміністративні правопорушення. За наведеного, ці обставини в сукупності слугували підставою для адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради щодо винесення відповідної постанови та накладення адміністративного стягнення.

Також, зазначила, що ОСОБА_1 вийшла за межі прибудинкової території, що виділена для обслуговування вказаного житлового будинку АДРЕСА_1 . На гарячу лінію міста неодноразово надходили звернення мешканців сусіднього будинку з приводу зайняття нею прибудинкової території інших будинків, зокрема будинку АДРЕСА_6 . Окрім того, поруч на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 знаходились будинки, що були вщент зруйновані внаслідок ракетного удару країни агресора, а тому ухвалою Львівської міської ради від 15.01.2026 року вирішено змінити цільове призначення земельної ділянки під ними і віднести такі землі до земельних ділянок загального користування, які використовуються як зелені насадження загального користування та обладнати на них сквер на АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 . Водночас було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок для обслуговування скверів з подальшою передачею їх у постійне користування Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради, під час чого було встановлено, що огорожа, зведена ОСОБА_1 , знаходиться в межах земельних ділянок, відведених для обслуговування скверів.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, свідчення свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Із змісту ст. 5 КАС України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, а згідно з ч.2 даної статті ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Відповідно до положень ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 152 КУпАП встановлено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері благоустрою, а об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (формальний склад). Суб`єктами адміністративного проступку є громадяни, посадові особи та громадяни – суб`єкти підприємницької діяльності, а суб`єктивна сторона визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

При цьому, частиною 2 ст. 5 КУпАП визначено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.

Також, згідно із п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 2) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад (статті 44-3, 96-2, 103-1, 103-2, 103-3, 104, частина перша статті 106-1, статті 106-2, 127-2, 149 - 152, частини третя - п`ята статті 152-1, статті 154, 155, 155-2, 156, частини перша - четверта статті 156-1, статті 156-2, 159 - 160, стаття 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 183, 185-1, 186-5, 197, 198).

Ухвалою Львівської міської ради №5766 від 19.12.2024 р затверджено «Правила благоустрою Львівської міської територіальної громади», які визнані як нормативно-правовий акт, який встановлює порядок благоустрою та утримання об`єктів благоустрою Львівської міської територіальної громади, визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста, які спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини (п.1.1. Правил).

Так розділом 9.4. Правил визначено вимоги до огорож та порядок їхнього влаштування, а п. 14.1.43. передбачено, що відповідно до п. 44 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" накладаються стягнення, передбачені ст. ст. 82, 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП) за порушення вимог цих Правил, а саме за встановлення та заміну огорож усупереч вимогам цих Правил.

Також Додатком 1 до вказаних Правил визначено перелік посадових осіб, яким надається право складати протоколи про адміністративні правопорушення, що підтверджують порушення Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади та зазначено, що протоколи щодо самовільного встановлення відгороджень, постійних та тимчасових огорож та риштувань складаються в т.ч. уповноваженими посадовими особами ЛКП.

Так, судом встановлено, що 04 вересня 2024 року в м. Львові внаслідок ворожого обстрілу росією міст України, в тому числі м. Львова було пошкоджено житлові будинки, зокрема пошкоджено будинок, в якому проживає позивачка – в АДРЕСА_1 . Вказана інформація є загальновідомою.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, вбачається, що ОСОБА_1 з 08.11.2029 року на праві приватної власності належить квартира в АДРЕСА_4 . Суду було також надано технічний паспорт на вказану приватизовану квартиру (а.с. 10 т.1). Водночас жодних документів на підтвердження того, що позивач є власником чи користувачем земельної ділянки, на якій встановлено огорожу, як і її розмірів, суду не надано.

14.11.2024 року ЛКП «Левандівка» звернулось до експерта по технічному обстеженню будівель та споруд, у якому просило виготовити звіт про технічне обстеження та висновки про влаштування відмостки шириною 3м від стіни дворового фасаду з території будинковолодіння АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 . Оплата буде проведена мешканкою квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_6 , так як будинок знаходиться на самообслуговуванні (а.с. 12 т. 1).

Також з матеріалів справи вбачається, що Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради 21 січня 2025 року видала ОСОБА_1 дозвіл №3 01/25, згідно із яким їй дозволено виконувати роботи з порушення благоустрою для виконання робіт з гідроізоляції фундаменту АДРЕСА_1 , які слід проводити згідно з «Правилами благоустрою м. Львова». Строк виконання робіт: з 20 січня 2025 року по 19 лютого 2025 року (а.с. 23 т.1).

Із відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 24.02.2025 року на запит про надання роз`яснень щодо необхідності отримання дозвільних документів на проведення ремонтно-відновлювальних робіт у будинку, що зазнав пошкоджень внаслідок ракетного удару на АДРЕСА_1 , повідомлено наступне. Згідно з п. 13 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406, відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об`єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів не потребує отримання дозвільних документів. Разом з тим повідомлено, що будівельні чи ремонтні роботи, у тому числі з переобладнання і перепланування житлових будинків, повинні здійснюватися відповідно до чинних будівельних норм (а.с. 23 зворот - 24 т.1).

Відповідно до звіту про обстеження та доданих робочих креслень від 25.12.2024 року (замовлення 269/12-2024), основні несучі та огороджувальні конструкції житлового будинку АДРЕСА_4 знаходяться в загальному задовільному технічному стані. Пошкоджень, які зменшують загальну несучу здатність і створюють загрозу загального обвалу не виявлено. Для забезпечення умов експлуатації кв. АДРЕСА_2 , як і решти квартир будинку та ліквідації порушення вимог чинних ДБН, в т.ч. п. 3.12 і 5.3 ДБН в.2.2.-15:2019 «Житлові будинки, Основні положення» та причин замокання кладки фундаментів і стін з появою в них сирості і грибку, необхідно взамін зруйнованої відмостки вздовж дворового фасаду виконати влаштування монолітного залізобетонного приямку з підпірною стінкою з метою пониження рівня поверхні ґрунту і ліквідації причин замокання.

В матеріалах справи також містяться технічні висновки про інженерно-геологічні умови ділянки, обстеження фундаментів та вивчення ґрунтів, їх основи житлового будинку на АДРЕСА_1 (а.с. 101 т. 1), а також фотографії будівельних робіт (а.с. 6-7 т.2).

Водночас, з листа ФОП ОСОБА_5 від 14.03.2025 № 2, що скерований гр. ОСОБА_1 , вбачається, що нею була допущена помилка в звіті про технічне обстеження і Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.03.2026 4 висновків «Проведення ремонтно-відновлювальних робіт з покращенням умов експлуатації квартири АДРЕСА_3 ». А саме: рекомендовано виконати тільки влаштування бетонної відмостки з спланованим відведенням вологи атмосферних опадів від будинку шириною в межах нормативних 1,0 м. Таке рішення підлягає розгляду і затвердженню у встановленому порядку. Попередні рішення анульовані (а.с. 160 т.1). Із вказаного листа, окрім іншого, вбачається, що вказана земельна ділянка виділена у користування мешканців сусіднього будинку АДРЕСА_6 .

Також, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.07.2025 року адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради винесено постанову № 185 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 1360 грн. Суть правопорушення за змістом даної постанови полягала у тому, що ОСОБА_1 порушила п. 14.1.43 «Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади», а саме самостійно встановила металеву огорожу на бетонному фундаменті висотою 1,6 м, шириною 0,6 м, довжиною 16 м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9 т.1).

Вказану постанову прийнято за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 07 від 08.07.2025 року (а.с. 163 т.1), якою виявлено порушення ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади у вигляді самостійно встановленої металеву огорожу на бетонному фундаменті висотою 1,6 м, шириною 0,6 м, довжиною 16 м., яку встановлено на відстані 3,2 м. від будинку за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому були присутні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 , яка власноручно підписала протокол.

Наведене також вбачається з фотографій території між будинками на АДРЕСА_5 та АДРЕСА_1 із виконаними роботами (а.с. 7-8 т.2).

З корінців до рекомендованого повідомлення та списків відправлень вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про розгляд протоколу та постановлену постанову за адресою, вказаною нею у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 165-172 т.1).

З платіжної інструкції № ТНЗЧ-8748-65з1-008А від 30.10.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 оплатила кошти за виконавчим провадженням № 79464490 від 30.10.2025 року.

З ухвали Львівської міської ради від 15.01.2026 року вбачається, що вирішено змінити цільове призначення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 і віднести такі землі до земельних ділянок загального користування, які використовуються як зелені насадження загального користування та обладнати на них сквер на АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 . Водночас було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок для обслуговування скверів з подальшою передачею їх у постійне користування Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради

Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 засвідчили, що є працівниками ЛКП "Левандівка" та були присутні 08.07.2025 року при складенні протоколу щодо ОСОБА_1 . При цьому підставою для обстеження території будинку за адресою: АДРЕСА_1 були звернення мешканців сусіднього будинку. Було виявлено, що ОСОБА_1 на вказаній земельній ділянці самовільно, без жодних на це дозволів встановила металеву огорожу на бетонному фундаменті. Протокол був вручений ОСОБА_1 під розписку за місцем проживання та таку було повідомлено про розгляд протоколу адміністративною комісією ЗРА.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), що також зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 520/2261/19.

Проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, суд доходить висновку, що така складена відповідно до вимог чинного законодавства, а твердження позивачки щодо того, що заступник директора ЛКП «Левандівка» Думич Ярослава Василівна не мала повноважень на складення протоколу про адміністративне правопорушення, спростовується п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП та«Правилами благоустрою Львівської міської територіальної громади», затвердженими ухвалою Львівської міської ради №5766 від 19.12.2024 р.

Із врахуванням наведеного, суд доходить висновку, що вищенаведена постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а начальником ЗРА ЛМР під час прийняття рішення про наявність факту правопорушення дотримано прав позивача, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, ступінь вини, розмір накладеного адміністративного стягнення визначено відповідно до ст. 152 КУпАП. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, надав суду належні і допустимі докази, що свідчать про правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення, а тому суд відповідно до приписів ч. 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що вищезгадану постанову про накладення адміністративного стягнення слід залишити без змін, а позовну заяву - без задоволення.

Відповідно до статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, а оскільки у позові відмовлено, тому такі судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 5-10, 73-77, 90, 134, 139, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

У позові ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, зобов`язання повернути витрати, понесені на виконання постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, який обчислюється з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, ЄДРПОУ 04056084 місцезнаходження: м. Львів, вул. І. Виговського, 34.

Суддя Іванюк І.Д.