Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №331/2583/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/2583/26

Провадження № 2/331/2796/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04.06.2026

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючої судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В

Адвокат Котов О.С., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, вказує, що ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 перебувають у шлюбі зареєстрованому 13 грудня 2019 року Новомиколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Спільних дітей подружжя не має. Фактично, шлюбні відносини припинені з січня 2025 року, з того часу сторони разом не проживають, спільне господарство не ведуть. Шлюбні відносини фактично припинені з причин відсутності взаєморозуміння, втрати почуття любові та поваги, різних поглядів на подружнє життя. Протягом тривалого часу між ними постійно виникали сварки, що тяжким чином впливало на моральний та емоційний стан сторін. На даний момент, за глибоким переконанням позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, тому надання терміну на примирення буде недоцільно і суперечитиме інтересам позивача.

Позивач просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем села Старики, Череповецького району, Волгоградської області, Російська Федерація, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою села Зелене, Новомиколаївського району, Запорізької області, Україна, зареєстрований 13 грудня 2019 року Новомиколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, (зроблено відповідний актовий запис № 34, Свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 ).

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 26.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Котов О.С., не з`явилися, надали заяву просять справи розглянути за їх відсутності, на задоволенні позову наполягають.

Відповідач, ОСОБА_2 , у судові засідання повторно не з`явилася, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки до особистого кабінету підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 13 грудня 2019 року Новомиколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про що зроблено відповідний актовий запис №34 та видано свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 .

Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами по справі припинені, разом не проживають, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Таким чином, суд вважає встановленим, що шлюб між сторонами по справі необхідно припинити шляхом його розірвання, оскільки це відповідатиме волі позивача і після розірвання шлюбу не будуть порушені права подружжя.

Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з ч. 3ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач сплатив при зверненні до суду судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 1064, 96 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12,29 76, 81,82, 245, 265 ЦПК, ст. ст.29, 110, 113,115 Сімейного кодексу України,суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу– задовольнити у повному обсязі.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 13 грудня 2019 року Новомиколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 34.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1064 грн. 96 коп.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.2 ст. 115 Сімейного кодексу України рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Повний текст рішення складено 04 червня 2026 року.

Суддя Н.В.Фісун