Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №129/1059/26 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Суд: Гайсинський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 03 червня 2026 р.

Справа: №129/1059/26

Суддя: Дєдов С. М.

Справа № 129/1059/26

Провадження по справі № 3/129/587/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2026 року м. Гайсин

Суддя Гайсинського районного суду Дєдов С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , -

в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

Установив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608663 від 07.03.2026 р., ОСОБА_1 , який повторно протягом року вчинив порушення, передбачені частинами 2-4 ст. 126 КУпАП, 07.03.2026 р. о 16 год. 28 хв. в с. Мітлинці Гайсинського району Вінницької області, по вул. Центральна, керував автомобілем «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами, чим порушив пункт 2.1. (а) Правил дорожнього руху, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до суду неодноразово не з`являвся, зокрема, - 20.05.2026 р., 04.06.2026 р., клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому з огляду на наявні у суду дані про своєчасне сповіщення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується трекінгом відправлень АТ «УКРПОШТА» про вручення повісток з викликом до суду 19.05.2026 р., 02.06.2026 р., суддя визнає за можливе здійснити розгляд справи на підставі ч.2 ст. 268 КУпАП у відсутність вказаної особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З урахуванням досліджених доказів та вимог закону визнаю за необхідне справу закрити з таких міркувань.

З урахуванням досліджених доказів та вимог закону визнаю за необхідне справу закрити з таких міркувань.

Відповідальність водія транспортного засобу за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає, зокрема, лише за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог КУпАП, одним із завдань провадження у адміністративних справах є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247 і 280 КУпАП.

Згідно із ст. 280 КУпАП суди при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, мають також з`ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв`язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.

Суди мають також з`ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв`язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.

За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, йому пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти російської Федерації»).

Зокрема, в даному випадку Судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.

Додані до протоколу файл на DVD-R диску із відеозаписом, протокол серії ЕПР1 №608673 від 07.03.2026 р. про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, протокол серії ЕНА №6786915 від 07.03.2026 р. про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП, підтверджує обставину керування ОСОБА_1 транспортним засобом, однак, не є достатнім доказом,оскільки не містять доказів повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 порушення, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 126 КУпАП.

Постанова серії ЕНА №6786915 від 07.03.2026 року про визнання ОСОБА_1 винним та накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 121 КУпАП, визнається судом неналежним доказом, оскільки сама по собі або ж у сукупності з іншими доказами не підтверджує обставини повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 порушення, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 126 КУпАП.

Копія тестування на алкоголь водія ОСОБА_1 від 07.03.2026 року із результатом перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння 2,28 проміле, визнається судом неналежним доказом, оскільки сама по собі або ж у сукупності з іншими доказами не підтверджує обставини повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 порушення, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 126 КУпАП.

Ксерокопія постанови Гайсинського районного суду Вінницької області від 04.12.2024 року про визнання ОСОБА_1 винним та накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу та позбавлення права керування на один рік, підтверджує обставину позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом більш як один рік, що минув, після чого через майже 1 рік та три місяці було складено протокол про нове адміністративне правопорушення, однак, не є достатнім доказом, оскільки відповідно ст. 39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню, а суду доказів про поновлення чи не поновлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами не надано, а згідно ст. 39 КУпАП вважається таким, що не був підданим адміністративному стягненню.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №608663 від 07.03.2026 р. не може бути визнаний достатнім і належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608663 від 07.03.2026 р. відхиляється судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Оскільки враховуючи те, що суд встановлює наявність чи відсутність події і складу адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи виключно на підставі доказів, а обов`язок щодо збирання доказів покладається виключно на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, оскільки доказів повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 порушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 126 КУпАП, до матеріалів адміністративної справи не додано, а саме відповідної постанови місцевого загального суду, за якою б останнього було визнано винним за ч.ч. 2, 4 ст. 126 КУпАП, а тому суд приходить до переконання про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно останнього підлягає закриттю на підставі п.1) ч. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. п. 1 ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП,

Постановив:

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП на підставі п.1) ч. 1 ст.247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua