Вирок від 04 червня 2026 р. у справі №128/3878/25 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3878/25

ВИРОК

Іменем України

05 червня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2

та учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2025 за №12025020020000711, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Андрушівка, Житомирської області, громадянина України, адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , неодруженого, освіта неповна середня, офіційно непрацюючого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, 02 вересня 2025 року близько 15 год, точного часу не установлено, прогулюючись у с. Вінницькі Хутори, Вінницького району Вінницької області, вздовж берега річки неподалік вул. Лугової, діючи умисно, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», знайшов на землі, тим самим незаконно придбав, психотропну речовину, обіг якої заборонено, – амфетамін, яку в подальшому зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропної речовини без мети збуту, 02 вересня 2025 року близько 15 год 37 хв ОСОБА_4 , проходячи по вул. Лугова у с. Вінницькі Хутори, Вінницького району Вінницької області, поблизу будинку №2, перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп?яніння внаслідок вживання канабісу, відповідно до статей 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію», з метою перевірки, був зупинений працівниками сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, на запитання яких про наявність у нього заборонених речовин та засобів, усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на зберігання психотропних речовин, будуть викриті, повідомив, що зберігає при собі у кишені одягу психотропну речовину, обіг якої обмежено, – амфетамін, у зв?язку з чим на місце події було викликано слідчо-оперативну групу працівників поліції. При виїзді слідчо-оперативної групи в ході проведення огляду місця події у період часу з 16 год 12 хв до 16 год 24 хв 02 вересня 2025 року за адресою: с. Вінницькі Хутори, вул. Лугова, неподалік будинку №2, Вінницького району Вінницької області, поряд із територією автомобільної стоянки та гаражних боксів, в присутності двох понятих, ОСОБА_4 добровільно видав із лівої кишені шортів, у які був одягнений, сформований з клейкої стрічки типу «ізолента» згорток темно-синього кольору, всередині якого знаходився поліетиленовий пакет з вмістом порошкоподібної речовини, який в подальшому вилучено та направлено для проведення відповідної експертизи.

Відповідно до висновку експерта, в наданій на експертизу речовині міститься психотропна речовина – амфетамін. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. В досліджуваній речовині масою 3,7441 г маса амфетаміну становить 2,4651 г.

У судовому засіданні 04.06.2026 обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав у повному обсязі, зазначивши, що не оспорює жодних обставин, викладених в обвинувальному акті, у вчиненому розкаюється.

Прокурор під час судових дебатів просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також просив вирішити долю речового доказу відповідно до ст. 100 КПК України та стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати за проведення експертизи.

Обвинувачений ОСОБА_4 погодився із покаранням, яке просить призначити йому прокурор.

Враховуючи думки учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним досліджувати докази у кримінальному провадженні стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд визнав за можливе обмежитись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів щодо особи обвинуваченого. Водночас судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених обставин, сумнівів у добровільності їхніх позиції немає, а також судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом установлено, що під час досудового розслідування дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, у великих рохмірах.

Відповідно до частин першої-другої статті 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, за місцем проживання скарги щодо нього не подавалися, раніше несудимий.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та у стані, викликаному вживанням наркотичних речовин.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючих та обтяжуючої покарання обставин, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином, суд вважає достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 , а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в межах санкції статті обвинувачення. У даному випадку таке покарання як штраф повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання з тих, які передбачені за вчинений нетяжкий злочин.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою слідчого судді від 12.09.2025 наклав арешт на речовий доказ, який слід скасувати.

Питання щодо речового доказу суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.

З обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні у сумі 3 565,60 грн (висновок експерта №СЕ-19/102-25/19448-НЗПРАП від 16.09.2025).

Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не застосовувались.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись статтями 349, 368-371, 373, 374, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.

Арешт, накладений Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалою слідчого судді від 12.09.2025 на майно, а саме: поліетиленовий пакет із вмістом порошкоподібної речовини, який упаковано до спеціального пакета Національної поліції України CRI1249680, клейку стрічку типу «ізолента», упаковану до паперового пакета Національної поліції України, – скасувати.

Речовий доказ: поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною, який поміщено до спеціального пакета Національної поліції України CRI1249680, клейку стрічку типу «ізолента», упаковану до паперового пакета Національної поліції України, що знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, – знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні у сумі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Вирок суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, не може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ