Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №703/2483/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2483/26

2/703/1947/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Проценко А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк І.І.,

представника позивача Гамова В.В.,

представника відповідача Райнова Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гамов Владислав Володимирович, до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Райнов Григорій Степанович, про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо – транспортної пригоди. В обґрунтування позову зазначив, що 04.07.2025 о 15 год. 55 хв. в м. Черкаси, на вул. В`ячеслава Галви, 37, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_1 (власник - ОСОБА_2 ), не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, та рухаючись по другорядній дорозі по вул. Чіковані, наближаючись до перехрестя, не надала перевагу в русі електровелосипеду марки «ЕМОКО C93» (власник - ОСОБА_1 ), під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі по вул. В.Галви, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів. Вказаними діями водій порушив вимоги п.2.3.б), п. 16.11 Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Внаслідок зазначених дій, ОСОБА_2 постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.09.2025 було визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень. Матеріальну шкоду, завдану ДТП відшкодовано. Після ДТП позивач певний період часу перебував на стаціонарному лікуванні, що призвело до психологічних страждань, душевних переживань, виникнення пригніченого стану, внаслідок чого почав приймати заспокійливі препарати, втратив на певний час зв`язки з оточуючими, постійно знаходився у пригніченому стані. Зазначеним ДТП позивачу було завдано тілесні ушкодження, а саме: внутрішньочерепна травма, струс головного мозку, забій м`яких тканин голови, забій лівого гомілково-ступневого суглобу. Моральна шкода полягає також в тривалому лікуванні та нездатності повноцінно продовжувати свою життєву діяльність, порушенні звичайних життєвих зв`язків та життєвого устрою, необхідності відновлення психологічного стану. Розмір заподіяної моральної шкоди важко визначити, але він має бути відшкодований за всі ті страждання, які були спричинені позивачу та членам його родини. Отже, враховуючи тривалість та глибину душевних страждань, яких зазнав позивач, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, значний час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також повним не бажанням відповідача добровільно надати підтримку позивачу після ДТП, останній вважає розумним, виваженим та справедливим просити суд визначити розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 гривень, а також покласти на відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити, оскільки після скоєного ДТП в позивача значно погіршилось здоров`я та звичний спосіб життя.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, наголосивши, що розмір оголошеної позивачем моральної шкоди є завищеним та безпідставним. Посилався на те, що визначена позивачем до стягнення сума моральної шкоди є недоведеною та позбавлена засад розумності та виваженості. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних страждань, як і будь-яких доказів щодо вжиття зусиль для нормалізації життєвих зв`язків, відновлення стосунків з оточуючими людьми. Зазначивши, що відповідач готовий сплатити позивачу моральну шкоду в розмірі 3 000 гривень.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з доводами сторін, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Відповідно до п. п. 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У відповідності зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому обов`язковою умовою для можливості відшкодування моральної шкоди судом має бути доведення у належний процесуальний спосіб фактів настання такої шкоди, протиправності дій, що призвели до неї, а також наявності між цими фактами причинно-наслідкового зв`язку.

Такі правові висновки зазначені у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2021 року у справі № 201/3997/18; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2019 року у справі № 686/20079/18 (провадження № 61-5360св19); постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-440цс16.

За ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (Stankov v. Bulgaria, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

Згідно зі ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції, суд враховує прецедент практики Європейського суду з прав людини, якою визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, де визнана презумпція моральної шкоди. Так, рішенням від 27 липня 2004 року по справі «Ромашов проти України», суд стягнув на користь заявника моральну шкоду, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій та має бути подана письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких суд може відхилити вимогу повністю або частково». Суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Судом встановлено, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.09.2025 у справі №712/9359/25 04.07.2025 о 15 год. 55 хв. в м. Черкаси, на вул. В`ячеслава Галви, 37, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Suzuki, д.н.з. НОМЕР_1 (власник - ОСОБА_2 ), не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, та рухаючись по другорядній дорозі по вул. Чіковані, наближаючись до перехрестя, не надала перевагу в русі електровелосипеду ЕМОКО C93 (власник - ОСОБА_1 ), під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі по вул. В.Галви, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів. Вказаними діями водій порушив вимоги п. 2.3.б, п. 16.11 Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Внаслідок зазначених дій, ОСОБА_2 було визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

За випискою №12993 від 10.07.2025 КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» вбачається, що позивач ОСОБА_1 внаслідок ДТП був госпіталізований в нейрохірургічне відділення, де перебував на стаціонарному лікуванні в період з 04.07.2025 по 10.07.2025 з основним діагнозом: «SO6.9 Внутрішньочерепна травма»,; супутні захворювання: «SO6.0 ЗЧМТ: Струс головного мозку. Забій м`яких тканин голови. Забій лівого гомілково – ступневого суглобу.».

Суд погоджується з доводами позивача, що у будь-якому разі, внаслідок ДТП, діями відповідача були заподіяні моральні страждання позивачу, зокрема, було завдано шкоду його здоров`ю, що в свою чергу призвело до порушення звичайного способу життя, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації життя.

Разом з тим, виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що заявлена у позові до стягнення сума 20 000 грн моральної шкоди є надто завищеною, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 4000,00 грн, що на переконання суду є достатнім з врахуванням засад розумності, справедливості та співмірності і не призведе до безпідставного збагачення позивача.

Щодо вимоги про стягнення суми судових витрат, суд виходив з того, що п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового харатеру встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1331,20 грн.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи (Пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 ). Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю I та II груп звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Оскільки ухвалою суду від 28.04.2026 позивачеві відстрочено сплату судового збору до винесення рішення у цій справі, то відповідно з нього підлягає стягненню сума судового збору пропорційно частині вимог, в задоволенні якої відмовлено.

На підставівикладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 133, 141, 211, 223, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гамов Владислав Володимирович, до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Райнов Григорій Степанович, про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , моральну шкоду в сумі 4000,00 грн (чотири тисяч) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя А.М. Проценко