Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №342/265/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/265/26

Провадження № 2/342/456/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.

секретаря судового засідання Малик Г.В.

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , в інтересах якої діє представник – ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , в якому просить: змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини; постановити рішення, яким встановити стягнення аліменти з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі (однієї четвертої) від заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, і до досягнення нею повноліття з урахуванням індексації відповідно до Закону; стягнення аліментів в зміненому розмірі розпочати з дня набрання цим рішенням законної сили; припинити стягнення аліментів по виконавчому листу, виданому Городенківським районним судом Івано-Франківської області на виконання рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 16.02.2018 року, справа 342/1392/17.

В обгрунтування позову зазначено, що 06 травня 2016 року між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було укладено шлюб, який розірвано згідно рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області. У спільному шлюбі народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з позивачкою і перебуває на її утриманні. Згідно рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області доньку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з матір`ю, ОСОБА_1 . Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2015 року з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дитини. У подальшому рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2018 року Справа № 342/1392/17 року було змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області по справі № 342/50/15-ц від 12.02.2015р. та визначено їх в розмірі по 900 грн. з проведенням індексації відповідного до закону але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею повноліття. З моменту ухвалення рішення суду значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, медикаменти, засоби гігієни та інші товари першої необхідності. У зв`язку з цим фактичні витрати на утримання дитини значно збільшилися. Щомісячні витрати на дитину включають, зокрема: придбання сезонного одягу та взуття; придбання засобів особистої гігієни; повноцінне та збалансоване харчування; придбання навчальних матеріалів, шкільного приладдя; витрати на медичне обслуговування та придбання лікарських засобів; витрати на розвиток дитини, її культурні та освітні потреби; інші необхідні витрати для забезпечення належного фізичного, морального та соціального розвитку дитини. Таким чином, аліменти в такому розмірі 1598 грн. на місяць не покривають навіть мінімальних потреб дитини, що фактично перекладає весь тягар утримання дитини на одного з батьків. Позивачка є багатодітною матір`ю та одночасно виховує ще двох неповнолітніх дітей, окрім дитини, на яку подається позов про стягнення аліментів. Виховання та утримання всіх дітей покладає на позивачку значні фінансові та побутові навантаження, що слід враховувати при визначенні розміру аліментів. У зв`язку з вищевикладеним просить заявлені вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 19.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явилася. Подала заяву згідно якої просила розгляд справи здійснювати без її участі. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.

Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, а позивач подав докази, які вважав достатніми для розгляду справи, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження № 6 від 25.04.2013 р.н, її батьками є: батько – ОСОБА_3 та мати – ОСОБА_1 , що доводиться копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 25 квітня 2013 р. виконкомом Котиківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 16.02.2018 року у справі № 342/1392/17 ухвалено стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання - с. Ясенів-Пільний Городенківського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання - с. Котиківка Городенківського району Івано-Франківської області аліменти в розмірі по 900 грн. з проведенням індексації відповідно до закону але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею повноліття. Рішення набрало законної сили 26.03.2018.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 06.08.2018 року у справі № 342/465/18 розірвано шлюб між гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 06 травня 2016 у виконкомі Котиківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 2. Доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено на проживанні з матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку зі сплати аліментів згідно виконавчого листа №342/1392 від 12.04.2018 виданого Городенківським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що з ОСОБА_3 сума аліментів, яка підлягає стягненню на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, становить 1598,00 грн. Станом на 01.01.2026 сума коштів, яка підлягала стягненню становила 17578,00 грн, сума коштів сплачених боржником/стягнутих виконавцем становить 17600,00 грн, заборгованість по сплаті аліментів 22,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 Сімейного кодексу України).

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У статті 182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що починаючи з 01 січня 2025 року, встановлено прожитковий мінімум для дітей від 6 до 18 років – 3196 грн. на місяць. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, починаючи з 01 січня 2026 року, встановлено прожитковий мінімум для дітей від 6 до 18 років - 3 512 грн. на місяць.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилається позивачка. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

Як встановлено судом, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дочки на користь позивача визначено судом у розмірі 900 грн. з проведенням індексації відповідно до закону але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (становить 1598,00 грн), щомісячно.

Тобто з відповідача стягуються аліменти на утримання дочки у меншому за мінімальний рекомендований розмір, встановлений статтею 182 СК України, що призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.

Тому, врахувавши право позивача на зміну способу стягнення аліментів, якнайкращі інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, законодавчо встановлений прожитковим мінімумом для дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів, що стягуються з відповідача із твердої грошової суми на частку заробітку (доходу).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми у розмірі 900 грн. з проведенням індексації відповідно до закону але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на частку від заробітку (доходу) і стягувати з відповідача на користь позивача, на утримання неповнолітньої дочки аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Такий спосіб стягнення і розмір аліментів, на переконання суду, відповідатиме реальним потребам дитини, а також матеріальному становищу сторін у справі.

Щодо вимоги позивача стягнення аліментів у частці здійснювати з урахуванням індексації відповідно до Закону, то суд приходить до наступного.

Частина 1 ст. 184 СК України визначає, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

З урахуванням вказаного індексації підлягає визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі, а не у частці, у зв`язку з цим вимога позивача про стягнення аліментів у частці здійснювати з урахуванням індексації відповідно до Закону, не підлягає до задоволення.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Суд звертає увагу на те, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, на що звернув увагу в п. 23 Постанови Пленуму № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України від 15.05.2006.

Таким чином, визначений даним судовим рішення розмір аліментів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з часу набрання даним рішенням законної сили.

У зв`язку із зміною способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку заробітку, стягнення аліментів яке здійснюється по виконавчому листу, виданому на виконання рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 16.02.2018, справа №342/1392/17, слід припинити після набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Оскільки, позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому згідно з ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір на суму 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп..

На підставі наведеного, керуючись ст. cт. 180-183, 191, 192 СК України, ст.ст.19,141,259,263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2018 у справі №342/1392/17.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі в розмірі 1/4 (однієї чверті) всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнення аліментів, яке здійснюється на підставі рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2018 у справі №342/1392/17, припинити після набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , судовий збір у дохід державного бюджету в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Рішення виготовлено та підписано 03.06.2026.

Суддя: Федів Л. М.