Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №760/1716/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/1716/26

3/760/1811/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року Cуддя Солом`янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2026, 21.11.2025 о 20:08 у м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 42Д, гр. ОСОБА_1 , перетинала проїзну частину у невстановленому місці, внаслідок чого водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив наїзд на гр. ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, а ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 4.14 (г) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Справа надійшла до Солом`янського районного суду м. Києва 03.02.2026.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про розгляд справи, шляхом надіслання за місцем її проживання судових повісток про виклик в судове засідання та повідомлень на вказаний в протоколі номер телефону, про що матеріали справи містять відповідні відомості.

З урахуванням положень ст. 268 КУпАП, суд проводить розгляд справи у відстуність особи, що притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів справи.

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності,суд виходить з наступного.

У судовому засіданні було досліджено:довідку перевірки по матеріалам єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазнала тілесних ушкоджень (відповідно до повідомлення лікаря із КНП «КМКЛ №12» встановлено діагноз: ЗЧМТ, ЗТГК, ЗТЖ, підозра на алкогольне сп`яніння, перелом нижньої третини правого стегна) (а.с.13-14), рапорт лейтенанта поліції Косих Я. від 21.11.2025 (а.с.16), протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.11.2025 (а.с.17-22), схему з місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.11.2025 (а.с. 23), письмові пояснення ОСОБА_2 від 21.11.2025 (а.с. 25), висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2025 (а.с.26), електронний рапорт від 21.11.2025 (а.с.30), письмові пояснення ОСОБА_3 від 21.11.2025 (а.с. 31).

Згідно п. 4.14 (г) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, пішоходам забороняється переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження.

Статтею 124 КУпАП передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 4.14 Г та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю підтверджуються дослідженим в своїй сукупності вказаними матеріалами справи.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, факт адміністративного правопорушення мав місце 21.11.2025 року, матеріали справи до суду надійшли 03.02.2026, відтак на момент розгляду справи, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, визначений у ч.2 ст.38 КУпАП, що вираховується з дня вчинення правопорушення закінчився.

Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП підлягає закриттю, згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Судовий збір відповідно до ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Водночас, положення ч.2 ст.7 КУпАП вказують на те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення (серед інших питань) вирішує: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення (п.2 ч.1 ст.278 КУпАП).

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При цьому, положення ст.286 КК України передбачають кримінальну відповідальність у разі заподіяння потерпілому внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень.

Відповідно до п. 2 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 (далі - Інструкція №1395) у випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Вказані обставини, на переконання суду свідчать про те, що всупереч вимогам Закону не було встановлено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Також у матеріалах справи відсутні відомості щодо внесення відомостей за даним фактом до ЄРДР, як і не долучено рішення, передбаченого КПК України, щодо відсутності в діях учасників дорожньо-транспортної пригоди ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.

У постанові від 06.03.2021 у справі №1640/2594/18 Верховний Суд зазначав, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

У той же час, відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Згідно ч.1 ст.25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Чинним кримінальним процесуальним законом не встановлено будь-якого іншого порядку, ніж визначений у ст. 214 КПК України, що має застосовуватися для розгляду і перевірки заяв про вчинення кримінального правопорушення, де визначено і повноважних суб`єктів для здійснення провадження за такими заявами, до яких суди будь-якої інстанції не належать (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №662/729/19 (провадження №51-3422км21).

При цьому Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 24.05.2021 у справі №640/5023/19 (провадження №51-2917кмо20) зауважує, що КПК не передбачає обов`язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 КПК України не містить вказівки і на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу.

Згідно з ч.2 ст.9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

В той же час, суд зазначає, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не може беззаперечно свідчити про відсутність в діях іншого учасника ДТП порушень правил ПДР.

Враховуючи вищевикладене, суді дійшов переконання, що копію адміністративного матеріалу стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП слід направити до Солом`янської окружної прокуратури м. Києва для організації виконання положень ст. 214 КПК України за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21.11.2025 о 20:08 на вул. Вадима Гетьмана, 42д, у місті Києві.

Керуючись статтями 9, 253, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження в справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Копії матеріалів справи щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП направити до Солом`янської окружної прокуратури м. Києва для організації виконання положень ст. 214 КПК України.

Про прийняте рішення повідомити Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Я.В. Кравченко