Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №758/8304/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8304/26

3/758/3168/26

Категорія 146

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., за участю потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

10.03.2026 року о 18:10:00 годині у м.Київ по вул. Новокостянтинівська, 12, водій ОСОБА_2 керував автомобілем MERSEDES-BENZ S 500L д.н.з. НОМЕР_1 недотримав безпечної швидкості руху, неврахував дорожню обстановку, стан трансопртного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, недотримався безпечної дистанції до автомобіля Хюндай д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду і загальмував, та скоїв зіткнення з ним, після чого після чого скоїв зіткнення з автомобілем Фольцваген д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . В наслідок ДТП автомобілі Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 , Хюндай д.н.з. НОМЕР_2 , Фольцваген д.н.з. НОМЕР_3 отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 2.3 б, 13.1, 12.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, 10.03.2026 року о 18:10:00 годині у м.Київ по вул. Новокостянтинівська, 12, водій ОСОБА_2 керував автомобілем MERSEDES-BENZ S 500L д.н.з. НОМЕР_1 будучи причетним до дорожньої-транспортної пригоди, місце події залишив, чим порушив п.2.10а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні надала пояснення аналогічні поясненням після настання ДТП та виклала їх письмово.

До суду ОСОБА_2 не з`явився, про місце й час розгляду справи сповіщений в установленому законом порядку. Будь-яких клопотань про його участь у судовому засіданні або відкладення судового засідання до початку судового розгляду, до суду не надходило.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частиною 1 статті 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП учасник дорожнього руху притягується до адміністративної відповідальності серед іншого, за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до п. 2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Пунктом 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Положеннями ст. 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до пп. 2.10а ПДР України, разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Суддею при винесенні постанови враховуються також положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Згідно ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, схемою місця і т.д.

Вина ОСОБА_2 , у вчинені правопорушень, передбачених ст. 124 та ст.122-4 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664961 від 13 травня 2026 року за ст. 124 КУпАП;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 6649449 від 13 травня 2026 року за ст. 122-4 КУпАП;

-схемою місця ДТП від 10.03.2026 року;

-рапортом інспектора взводу №2 роти №4 батальону №4 полку №1 УПП м. Києва Носатова М. від 10.03.2026 року, відповідно до якого приїхавши на місце ДТП, виявлені транспортні засоби Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 , Хюндай д.н.з. НОМЕР_2 , Фольцваген д.н.з. НОМЕР_3 . З пояснень учасників, водій автомобіля Мерседес не дотримався безпечної швидкості руху та дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай д.н.з. НОМЕР_2 , після чого продовжив рух та здійснив зіткнення з автомобілем Фольцваген д.н.з. НОМЕР_3 ;

-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 10.03.2026 року, відповідно до яких, він рухався по мосту по правій смузі та отримав удар в ліву сторону авто від автомобіля Мерседес НОМЕР_4 , який перед цим рухався на великій швидкості та зіткнувся з автомобілем Хюндай. Після ДТП він підійшов до водія автомобіля Мерседес, який розмовляв по телефону, через деякий час останній з місця події зник. На його думку водій мерседес перебував у неадекватному стані;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , яка зазначила, що вона рухалась по мосту, був затор, вона зменшила швидкість руху майже до повної зупинки в цей час в дзеркало заднього виду побачила, що позаду неї на великій швидкості автомобіль Мерседес перестроївся на її смугу руху та здійснив зіткнення з її автомобілем, його відкинуло вправо, де він зіткнувся з лівою частиною автомобіля Вольцваген. Приблизно через 20 хвилин водій автомобіля Мерседес втік. На її думку останній перебував в стані алкогольного сп`яніння;

-даними системи «Armor», в яких наведені чисельні порушення правил дорожнього руху ОСОБА_2 із накладенням відповідних адміністративних стягнень;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких зазначив, що не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем Фольцваген та Хюндай, внаслідок чого викликали патрульну поліцію, які довго не приїздили. Через хвилювання в нього почав боліти живіт, він попередив інших учасників ДТП, що відійде. Повернувшись через 30 хвилин, йому працівники поліції повідомили, що матеріали вже складені. В подальшому на вимогу поліцейських прибув до відділу поліції, однак матеріали ще не надійшли. Потім він поїхав у відрядження, місце ДТП не мав наміру залишати;

-фототаблицею із поясненнями учасників ДТП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які на фото впізнали водія Мерседес ОСОБА_2 .

Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.

Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують порушення ОСОБА_2 п.п. 2.3.б, 12.1, 13.1 ПДР України, що призвели до механічного пошкодження трьох транспортних засобів. Порушення вказаних вимог ПДР України, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП. Останній в своїх поясненнях фактично не заперечив факт настання ДТП через порушення ним правил дорожнього руху.

Крім того, матеріали справи підтверджують порушення ОСОБА_2 п. 2.10.а ПДР України. Посилання останнього на небажання залишати місце ДТП суд сприймає, як спосіб захисту задля ухилення від адміністративної відповідальності та відповідно адміністративного стягнення. Більш того, інші учасники ДТП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зазначили, що водій автомобіля Мерседес несподівано зник з місця ДТП, їх не попередив. Суд звертає увагу, що ОСОБА_2 свої контактні дані учасникам ДТП не залишив, в подальшому не намагався з ними зв`язатися, матеріали справи не містять відомостей, що останній повернувся на місце ДТП, у схемі ДТП, його підпис відсутній, що поза розумним сумнівом вказує на свідоме залишення місця ДТП.

Відповідно до загальних положень ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, по справам, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин суддя вважає, що стягнення у виді штрафу у межах розміру санкції статті ст.122-4 КУпАП, а саме накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень, відповідає вимогам ст. ст. 23, 33, ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.23,.33, 36, 38, 40-1,ч 122-4, 124, 268, 280 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови 3 правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя О. В. Лещенко