Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №754/2525/26
Суддя: Салайчук Т. І.
Номер провадження 3/754/825/26
Справа №754/2525/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 червня 2026 року місто Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника – адвоката Рудика І.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
03.02.2026 о 00 год. 55 хв. у м. Києві, на вул. Данькевича, 17, ОСОБА_1 керував автомобілем Audi 80 Avant, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різким запахом алкоголю з порожнини рота, хиткою ходою, почервонінням обличчя, порушенням мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у лікаря в КНП КМНКЛ «Соціотерапія» за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 20, у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнав. Пояснив, що 02.02.2026 приїхав у відпустку, узяв речі та пішов додому відпочивати. Оскільки служба переважно проходила вночі, тієї ночі не спав. Підтвердив, що вживав алкогольні напої. Зі своєї квартири побачив біля автомобіля молодих людей і спустився до них, після чого його почали бити та тягати по землі, а ОСОБА_2 його затримав, тоді як він намагався втекти. Зазначив, що його знімали на відео. Повідомив суду, що автомобілем не керував.
Захисник ОСОБА_1 – адвокат Рудик І.І. у судовому засіданні заперечував проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, повністю підтримавши доводи письмових заперечень. Стверджував, що ОСОБА_1 автомобілем не керував, а свідки обмовляють його у зв`язку з конфліктом, що передував прибуттю поліції. Просив суд закрити провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що в ніч події виходила з під`їзду свого будинку на зустріч із ОСОБА_2 , який під`їхав на автомобілі. У цей час у двір заїхав автомобіль Audi, який різко загальмував за кілька сантиметрів від автомобіля ОСОБА_2 та почав сигналити. ОСОБА_2 підійшов до автомобіля Audi, до нього підійшла і свідок. Водій автомобіля Audi відчинив вікно, на запитання, що сталося, відповів нецензурною лайкою. У салоні автомобіля був пасажир, який згодом утік, а також пляшки з алкоголем. Водій і пасажир були у стані сильного сп`яніння. Після того як ОСОБА_2 повідомив, що викликає поліцію, водій автомобіля Audi почав їхати назад та маневрувати. Свідок викликала поліцію, після чого ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, поводився агресивно, погрожував, посилаючись на свій статус військового, та вчинив штовханину з ОСОБА_2 , а згодом і з батьком свідка, який також вийшов на місце події. Пасажир автомобіля Audi втік, коли почув, що викликають поліцію. Свідок зазначила, що конфлікт спровокував ОСОБА_1 . Рух автомобіля Audi вона бачила, наполягала на тому, що автомобіль рухався і що ОСОБА_1 сидів за кермом з відкритою пляшкою, а коли намагався вийти з автомобіля, випав, мав порушену координацію рухів і ознаки сп`яніння. Конкретну марку та модель автомобіля свідок назвати не змогла, пояснивши це тим, що подія відбулася давно.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що приїхав на автомобілі до ОСОБА_3 і чекав її у дворі. Близько 00 год. 30 хв. у двір різко заїхав автомобіль Audi, який, наблизившись до його автомобіля, мало не допустив зіткнення, зупинився та почав сигналити. Свідок підійшов до автомобіля Audi й попросив не сигналити, на що водій агресивно вимагав прибрати автомобіль, а пасажир почав погрожувати. Коли водій відчинив двері, свідок побачив пляшку з-під алкоголю та відчув запах алкоголю. За зовнішнім виглядом водій і пасажир перебували у стані сп`яніння. Свідок повідомив, що вони чекатимуть поліцію, та заблокував автомобіль Audi. Водій вийшов з автомобіля, поводився агресивно і намагався втекти, у зв`язку з чим між ними виникла штовханина. Після того як на місце вийшов батько ОСОБА_3 , пасажир заспокоївся, а потім почав тікати. ОСОБА_1 намагався забігти в під`їзд, проте свідок його не пускав. Свідок зазначив, що автомобіль – універсал темного кольору Audi, державний номерний знак НОМЕР_2 , заїхав у двір з боку вул. Данькевича. Після прибуття поліції у ОСОБА_1 запитали документи, той відповів, що документів немає, після чого сів у поліцейський автомобіль. Автомобіль Audi після того, як його залишив ОСОБА_1 , не перепарковувався.
Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника – адвоката Рудика І.І., свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис, робить такий висновок.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Френсіс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29.06.2007) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізував своє право володіти транспортними засобами та керувати ними, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Факт керування ОСОБА_1 автомобілем підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , наданими як у письмових поясненнях від 03.02.2026, так і в судовому засіданні. Обидва свідки категорично стверджують, що ОСОБА_1 у вказаний час керував автомобілем Audi. У частині, що стосується факту керування, показання свідків є послідовними та збігаються між собою.
Розбіжності, на які посилається захист, а саме чи бачила свідок ОСОБА_3 момент в`їзду автомобіля, де перебував свідок ОСОБА_2 до конфлікту, хто першим підійшов до автомобіля та яка марка автомобіля, стосуються другорядних обставин, а не факту керування. Ці розбіжності пояснюються часом, що минув з дня події, та властивою людині здатністю з часом не пам`ятати окремих деталей обстановки, і самі по собі не спростовують узгоджених показань свідків щодо керування. Суд зважає на те, що дрібні неточності у відтворенні другорядних деталей є природними для добросовісних показань, тоді як повний дослівний збіг показань міг би свідчити про їх попереднє узгодження.
Та обставина, що свідки перебували з ОСОБА_1 у конфлікті та перебувають у близьких відносинах між собою, сама по собі не є підставою вважати їхні показання обмовою. Захистом не наведено об`єктивних даних про зацікавленість свідків у завідомо неправдивому викритті ОСОБА_1 саме у керуванні транспортним засобом. Виникнення конфлікту між свідками та ОСОБА_1 у зв`язку з його поведінкою під час керування автомобілем не свідчить про упередженість свідків, а узгоджується з установленою послідовністю подій.
Доводи захисту спростовуються також поясненнями самого ОСОБА_1 , зафіксованими на відеозаписі. Заперечуючи керування автомобілем, ОСОБА_1 водночас підтвердив, що керував ним, а також що перебував у своєму автомобілі, та просив працівників поліції перепаркувати цей автомобіль. Прохання перепаркувати автомобіль і твердження про перебування в ньому не узгоджуються з позицією про те, що ОСОБА_1 автомобілем не керував. Факт перебування ОСОБА_1 у своєму автомобілі, підтверджений ним на відеозаписі, узгоджується з показаннями свідків та іншими матеріалами справи.
Поведінка ОСОБА_1 , зафіксована на відеозаписі, узгоджується із зафіксованими ознаками сп`яніння. Конфлікту з працівниками поліції ОСОБА_1 не мав, проте упродовж усієї поїздки до лікаря-нарколога, висловлювався на їхню адресу нецензурною лайкою. Вимогу про проходження огляду саме в лікаря-нарколога ОСОБА_1 висунув лише після того, як йому повідомили про складання протоколу. Однак, прибувши до закладу охорони здоров`я, від проходження огляду відмовився.
Інші доводи захисту про складання протоколу з порушеннями, зокрема щодо адреси складання протоколу та відсторонення від керування, суд відхиляє, оскільки вони не стосуються об`єктивної сторони правопорушення – керування транспортним засобом у стані сп`яніння та відмови від проходження відповідного огляду – і не спростовують її. Роз`яснення ОСОБА_1 його прав та суті правопорушення зафіксовані відеозаписом.
Суд визнає доведеним, що ОСОБА_1 керував автомобілем, оцінює показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як належні та допустимі докази, а доводи захисту про обмову відхиляє як такі, що не знайшли підтвердження і є формою захисту, спрямованою на уникнення відповідальності.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 03.02.2026 серії ЕПР1 №5881772, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та який містить необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 03.02.2026, проходити який ОСОБА_1 відмовився; відеозаписом, здійсненим працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві, що оформляли матеріали про адміністративне правопорушення; показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . У діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, буде необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя Тарас САЛАЙЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua