Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №482/706/26 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

04.06.2026

Справа № 482/706/26

Номер провадження 3/482/277/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Нова Одеса

Суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області Сергієнко С.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП,-

В С Т А Н О ВИ В :

Згідно протоколу ВАД №874611 від 11.03.2026 року, у період з вересня 2025 року включно по 05.03.2026 року, малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениця 9-б класу Новоодеського ліцею №2 у навчальному закладі по АДРЕСА_2 , систематично вчиняла булінг стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме цькувала, принижувала, ображала, тим самим вчиняла дії психологічного насильства та могла завдати шкоди його психічному здоров`ю, чим вчинила правопорушення передбачене ч.3 ст.173-4 КУпАП.

Враховуючи вік ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності притягується законний представник, - батько ОСОБА_1 .

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду заяву у якій просив суд розглядати справу у її відсутність.

Потерпілий ОСОБА_3 та його законний представник у судове засідання не з`явилися, від законного представника ОСОБА_4 надійшла заява згідно якої вони не мають претензій до ОСОБА_1 , учасники справи примирилися у зв`язку із чим просили не накладати на нього адміністративне стягнення.

До протоколу про адміністративно додано і суддею досліджено наступні докази.

Протокол №01 засідання комісії з розгляду випадків насильства та жорсткого поводження з дітьми Новоодеського ліцею №2 від 10.03.2026 року з якого вбачається що до закладу освіти що до закладу освіти надійшла форма первинного повідомлення від ОСОБА_4 , матері здобувача освіти ОСОБА_3 , учня 9-Б класу Новоодеського ліцею №2, щодо можливого вчинення відносно її сина психологічного та фізичного насильства, а також ознак булінгу з боку однокласників. Зі слів матері, до таких дій причетні однокласники: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Мати повідомила, що подібні випадки, за її словами, траплялися неодноразово з початку навчального року. При цьому до адміністрації закладу раніше вона не зверталася. У жовтні було звернення до класного керівника, після чого проведено роз`яснювальну роботу і повторних звернень до класного керівника не надходило.

Також було повідомлено, що 5 березня під час уроку фізичної культури ОСОБА_7 був звільнений від занять та перебував на лавці під час проведення уроку. У цей час біля нього сиділи однокласники.

Під час уроку, коли учні виконували вправи з баскетболу, вчитель працював з учнями, які перебували на майданчику.

За словами матері, учениці ОСОБА_8 здалося, що ОСОБА_7 подивився на її подругу ОСОБА_2 , після чого вона вдарила його по обличчю. Після цього учень зателефонував матері, яка одразу приїхала до закладу освіти. Мати також зазначила, що раніше, за її словами, однокласники неодноразово ображали та насміхалися з дитини, внаслідок чого учень уникає спілкування, боїться відвідувати заклад освіти, відчуває страх та психологічний дискомфорт.

ОСОБА_9 , учитель англійської мови даного класу, повідомила, що неодноразово була свідком некоректної поведінки окремих учнів щодо ОСОБА_3 . З метою підтримки дитини вона пересаджувала його за першу парту, щоб учень почувався більш впевнено під час уроку.

Також вона зазначила, що була свідком випадку, коли ОСОБА_6 взяв крейду та навмисно вимазав куртку учня. Після цього було зроблено зауваження та написано доповідну записку на ім`я директора ліцею.

Комісія визнала дану ситуацію такою, що має ознаки булінгу відносно здобувана освіти ОСОБА_3 та вирішила вжити відповідних заходів.

Письмові пояснення ОСОБА_4 відповідають тим поясненням які наведено у Протоколі №01 засідання комісії з розгляду випадків насильства та жорсткого поводження з дітьми Новоодеського ліцею №2 від 10.03.2026 року і викладено вище.

Письмові пояснення ОСОБА_10 (класного керівника 9-Б класу Новоодеського ліцею №2) , згідно яких до її класу у вересні 2025 було зарахованого нового учня ОСОБА_3 . У жовтні до класного керівника звернулася матір вказаного учня та повідомила що її сина булять однокласники у навчальному закладі, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , цькують шляхом постійних образ і принижень. Вищевказану ситуацію було взято на контроль, але подібні дії продовжувалися до 05.03.2026 року у результаті чого керівником ліцею було скликано комісію, яка визнала дану ситуацію такою, що має ознаки булінгу відносно здобувача освіти ОСОБА_3 .

Письмові пояснення малолітньої ОСОБА_2 згідно яких з нею було проведено профілактичну бесіду з приводу недопущення вчинення булінгу, та вона зобов`язалася дотримуватися внутрішніх правил навчального закладу та не вчиняти правопорушень.

Надаючи оцінку вищевказаним доказам з точки зору наявності складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 173-4 КУпАП, суддя виходить із наступного.

Ст. 173 – 4 КУпАП визначено поняття булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі, із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 – 4 КУпАП, передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, що тягне за собою накладення штрафу на батьків від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Згідно із розділом 1 наказу № 1646 від 28.12.2019 р. Міністерства освіти і науки України визначено, що до булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;

інші правопорушення насильницького характеру.

Відповідно до 4 розділу наказу № 1646 від 28.12.2019 р. Міністерства освіти і науки України визначено порядок роботи комісії про запобіганню булінгу в закладах освіти.

Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з`ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.

До завдань комісії належать: збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об`єктивного розгляду заяви;

розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді;

визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;

визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);

моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;

надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування)».

Насмішки та кепкування, образи та погрози, і навіть бійки – далеко не повний перелік діянь, які притаманні як конфлікту так і булінгу. Разом з тим, не кожен конфлікт є булінгом, і як свідчить правозастосовна практика, від вміння розпізнати булінг, відрізнити його від конфлікту за характерними ознаками залежить можливість захистити потерпілу особу та притягнути кривдника до відповідальності, встановленої законом.

Дуже важливо розрізняти поняття: «сварка», «сутичка», «зіткнення», «конфлікт», «булінг».

Конфлікт (лат. conflictus – сварка, сутичка) – є зіткненням протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Систематичність (повторюваність) діяння – одна з типових ознак булінгу, яка в переважній більшості випадків слугує ключовою відмінністю від конфлікту між учасниками освітнього процесу, прояву невихованості, недисциплінованості чи застосування неправомірних методів виховання.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Разом з тим, додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали не містять будь-яких доказів вчинення ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 дій які притаманні булінгу.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01 листопада 1950 року передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст. 62 Конституції України.

Відповідно до статті 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи викладене, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, що є підставою для закриття провадження по справі щодо її батька на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області.

Суддя: Сергієнко С.А.