Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №472/1182/25 — Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1182/25

Провадження №1-кп/472/65/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря

судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 у селищі Веселинове Миколаївської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152190000698 від 27.08.2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покровка Веселинівського району Миколаївської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - адвокат ОСОБА_6 ,

потерпіла - ОСОБА_7 ,

представник потерпілої - ОСОБА_8 ,

законний представник неповнолітніх потерпілих

- ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , в період часу з 27 квітня 2024 року по 26 серпня 2025 року, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення систематичного домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, цілеспрямовано, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та ст. 55 Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», систематично вчиняв психологічне насильство щодо особи, з якою перебував у сімейних відносинах, тобто своєї співмешканки ОСОБА_7 та трьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказане призвело до втрати ОСОБА_7 повноцінного сну та відпочинку, негативних переживань, емоційної напруженості та невпевненості, розладу здоров`я, що викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку та безпеку своїх дітей, нездатність захистити себе, позбавлення ресурсів, необхідних для належного добробуту, та загального погіршення якості життя потерпілої та її дітей.

Так, 27.04.2024 року о 10:23 год. та 18.05.2024 року об 11:00 год. ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , порушуючи терміновий заборонний припис, вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї співмешканки ОСОБА_7 в присутності дітей - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , в ході якого виражався нецензурною лайкою та словесно погрожував фізичною розправою, що завдало шкоди її психічному здоров`ю. За даними фактами щодо ОСОБА_3 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 359214 від 27.04.2024 року, серії ВАД № 359213 від 27.04.2024 року та серії ВАВ № 822985 від 18.05.2024 року, за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Постановою Веселинівського районного суду від 18.09.2024 року у справі № 472/848/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 06.03.2025 року о 18:30 годині ОСОБА_3 , продовжуючи свою протиправну поведінку та перебуваючи по АДРЕСА_1 , знову вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_7 , що полягало в словесних образах, шарпаннях та погрозах фізичною розправою, що призвело до емоційної напруженості та невпевненості, розладу здоров`я жінки. За даним фактом стосовно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 607244 від 06.03.2025 року, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постановою Веселинівського районного суду від 30.04.2025 року у справі № 472/301/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Також, 07.03.2025 року о 12:30 годині ОСОБА_3 , знаходячись по АДРЕСА_1 , порушуючи терміновий заборонний припис, в черговий раз вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_7 в присутності дітей - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , в ході якого виражався нецензурною лайкою в бік жінки, словесно принижував її честь та гідність, що завдало шкоди її психічному здоров`ю. За даним фактом стосовно ОСОБА_3 було складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 607278 від 07.03.2025 року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та серії ВАД № 607279 від 07.03.2025 року за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП. Постановою Веселинівського районного суду від 03.06.2025 року у справі № 472/488/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розмірі 510 грн.

Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на вчинення систематичного домашнього насильства, 26.08.2025 року приблизно о 20:20 год. ОСОБА_3 , перебуваючи на вулиці поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та ст. 55 Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, на грунті неприязних відносин, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_7 в присутності їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_12 , а саме ображав, висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.

Вищевказані дії завдали шкоди психічному та фізичному здоров`ю жінки, та загалом викликало у потерпілої побоювання за власну безпеку та безпеку своїх дітей, спричинило емоційну напруженість та невпевненість, нездатність захистити себе, завдало шкоди її психічному здоров`ю та погіршило якість її життя, зокрема втрата повноцінного сну, відпочинку та негативні переживання, що завдало шкоди її психічному здоров`ю.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, а саме домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Крім того, рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 21.08.2025 року, справа № 472/979/25, видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та визначено заходи тимчасового обмеження його прав строком на 6 (шість) місяців, з покладанням на нього обов`язків, а саме: заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувати в місці проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наближатися на відстань ближче 100 м до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , особисто і через третіх осіб розшукувати та переслідувати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та в будь-який спосіб спілкуватися із нею; заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

02.09.2025 року ОСОБА_3 , рекомендованим повідомленням отримав рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 21.08.2025 року, справа № 472/979/25, та був ознайомлений про встановлення йому обмежувального припису, обмежувальні заходи відносно нього.

Однак, будучи ознайомленим під підпис з вищезазначеним рішенням суду, маючи умисел на невиконання обмежувального припису, всупереч заборонам обмежувального припису, виданого рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області, справа № 472/979/25 від 21.08.2025 року, порушуючи встановлені судом тимчасові обмеження, ОСОБА_3 02.09.2025 року приблизно о 09:00 год. наблизився до місця роботи ОСОБА_7 - Покровського ліцею Веселинівської селищної ради за адресою: вул. Шкільна, 1, с. Покровка, Веселинівської ОТГ, Вознесенського району, Миколаївської області, та затіяв сварку, в ході якої почав висловлюватись нецензурною лайкою та словесно погрожував фізичною розправою колишній співмешканці, чим порушив вимоги обмежувального припису, а саме наблизився до місця перебування ОСОБА_7 , вступив із нею в спілкування.

12.09.2025 року ОСОБА_3 продовжив свої протиправні дії відносно ОСОБА_7 , та приблизно о 08:00 год. прибув до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає потерпіла та в черговий раз затіяв конфлікт, саме ображав жінку грубою нецензурною лайкою, чим продовжив вчинення умисних дій щодо невиконання заборон, передбачених обмежувальним приписом терміном на 6 місяців, виданого Веселинівським районний судом Миколаївської області справа № 472/979/25 від 21.08.2025 року.

Крім того, 13.09.2025 року приблизно о 18:00 год. ОСОБА_3 знову, порушуючи обмежувальний припис, прибув до домоволодіння ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , та затіяв сварку, в ході якої ображав ОСОБА_7 грубою нецензурною лайкою, словесно принижував честь та гідність, погрожував фізичною розправою, чим продовжив вчинення умисних дій щодо порушення припису, виданого Веселинівським районний судом Миколаївської області, справа № 472/979/25 від 21.08.2025 року.

Також, 16.09.2025 року приблизно о 18:30 год., ОСОБА_3 продовжив свої протиправні дії та, знаходячись біля місцевого продуктового магазину по вул. Шкільна, с. Покровка, Веселинівської ОТГ, Вознесенського району, Миколаївської області, наблизився до місця перебування ОСОБА_7 та вчинив із нею сварку, в ході якої ображав грубою нецензурною лайкою, чим продовжив вчинення умисних дій щодо невиконання заборон, передбачених обмежувальним приписом терміном на 6 місяців, виданим Веселинівським районний судом Миколаївської області справа № 472/979/25 від 21.08.2025 року.

Крім того, 02.11.2025 року приблизно о 17:21 год. ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність та зміст обмежувального припису, виданого рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області, справа № 472/979/25 від 21.08.2025 року, порушуючи встановлені судом тимчасові обмеження, перебуваючи на АДРЕСА_1 , підійшов безпосередньо до домоволодіння АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_7 , тобто наблизився до місця її проживання на відстань, значно меншу ніж 100 метрів, чим умисно порушив вимоги обмежувального припису. Під час зазначеного епізоду ОСОБА_3 вступив у словесний конфлікт із ОСОБА_7 , що свідчить про усвідомлений характер його дій, спрямованих на контакт із потерпілою, попри пряму судову заборону. Факт вказаних дій зафіксований на відеозапис, наданий потерпілою працівникам поліції та долучений до матеріалів кримінального провадження.

Також, 06.11.2025 року приблизно о 16:48 год. ОСОБА_3 , продовжуючи умисно ігнорувати вимоги обмежувального припису, будучи належним чином поінформованим про встановлені судом заборони, перебував поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 та повторно наблизився до зазначеного місця проживання на відстань, меншу ніж 100 метрів, чим умисно не виконав вимоги обмежувального припису, встановлені рішенням суду. Під час даного епізоду ОСОБА_3 вступив у безпосередній словесний контакт із ОСОБА_7 , чим додатково підтвердив свідоме порушення заборони на будь-яке спілкування з потерпілою. Факт вказаних дій зафіксований на відеозапис, наданий потерпілою працівникам поліції та долучений до матеріалів кримінального провадження.

Крім того, 07.11.2025 року приблизно 09:00 год. ОСОБА_3 , реалізуючи свій умисел на невиконання обмежувального припису, достовірно знаючи про заборону наближення до місця проживання ОСОБА_7 , проходячи по АДРЕСА_1 , умисно наблизився до домоволодіння АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_7 , на відстань, що є меншою за встановлені судом 100 метрів, чим черговий раз умисно порушив вимоги обмежувального припису. Під час зазначеного епізоду ОСОБА_3 висловлювався в бік потерпілої, що свідчить про цілеспрямованість його дій та відсутність випадковості у наближенні до місця її проживання.

Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України - умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 цього Кодексу, або обмежувальних приписів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини, які викладені в обвинувальних актах, зазначивши, що він дійсно неодноразово вчиняв стосовно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_7 та дітей домашнє насильство психологічного характеру, за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Також не заперечував, що неодноразово ним було порушено обмежувальні приписи, встановлені судом. У вчиненому щиро кається.

Крім повного визнання вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК України, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- Рапортом слідчого СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_13 від 19.09.2025 року (т. 1 а.с. 209), відповідно до якого слідчим було встановлено, що 26.08.2025 року ОСОБА_3 порушив обмежувальний припис відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_7 в частині заборони приближення до її домоволодіння;

- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.08.2025 року (т. 1 а.с. 213), відповідно до якого відібрано заяву від ОСОБА_7 , в якій остання просить вжити заходів до її колишнього співмешканця ОСОБА_3 , який 26.08.2025 року забрав дитину з двору та порушив обмежувальні приписи, встановлені судом;

- Постановою Веселинівського районного суду від 18.09.2024 року у справі № 472/848/24 (т. 1 а.с. 216-217), якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП;

- Постановою Веселинівського районного суду від 30.04.2025 року у справі № 472/301/25 (т. 1 а.с. 218-219), якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ст. 173-2 КУпАП;

- Постановою Веселинівського районного суду від 03.06.2025 року справі № 472/488/25 (т. 1 а.с. 220-221), якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП;

- Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 21.08.2025 року, справа № 472/979/25 (т. 1 а.с. 222-224), видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та визначено заходи тимчасового обмеження його прав строком на 6 (шість) місяців, з покладанням на нього обов`язків, а саме: заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувати в місці проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наближатися на відстань ближче 100 м до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , особисто і через третіх осіб розшукувати та переслідувати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та в будь-який спосіб спілкуватися із нею; заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;

- Протоколом огляду місця події від 19.09.2025 року (т. 1 а.с. 226-230), відповідно до якого слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_13 провела огляд домоволодіння ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 , яким встановила, що територія домоволодіння огороджена кам`яним парканом, на території знаходиться житловий будинок. В ході огляду ОСОБА_7 зазначила, що ОСОБА_3 періодично заходить до її домоволодіння та вчиняє домашнє насильство;

- Протоколом огляду предмета та звукозаписом сварки ОСОБА_3 з ОСОБА_7 на CD-R диску до протоколу огляду від 05.09.2025 року (т. 1 а.с. 232-236), відповідно до якого слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_13 провела огляд мобільного телефону потерпілої ОСОБА_7 , на якому виявила листування ОСОБА_3 з ОСОБА_7 , в ході якого він висловлюється та ображає її словами нецензурної лайки, а також вилучено на CD-R диск ряд аудиозаписів їх розмови, відповідно до яких встановлено, що 27.08.2025 року ОСОБА_3 без дозволу наблизився до домоволодіння ОСОБА_7 та ображав її словами нецензурної лайки;

- Постановою про визнання та прилучення до справи речового доказу від 19.09.2025 року, протоколом огляду предмета та відеозаписом до нього на DVD-R диску (т. 1 а.с. 239-241), відповідно до яких слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_13 було визнано речовим доказом DVD-R диск з відеозаписом від 13.09.2025 року, який засвідчує факт сварки між ОСОБА_7 і ОСОБА_3 та порушення обмежувального припису останнім, а саме в ході конфлікту 13.09.2025 року ОСОБА_3 порушив заборону спілкування та затіяв з нею сварку, в ході якої ображав її грубою нецензурною лайкою, словесно принижував честь та гідність, погрожував фізичною розправою та порушив терміновий обмежувальний припис;

- Висновками спеціаліста - психолога ОСОБА_14 від 02.09.2025 року та від 10.09.2025 року (т. 1 а.с. 243-250), згідно з якими; 1) ОСОБА_7 є жертвою тривалого та систематичного домашнього насильства, має глибокі травматичні переживання, що проявляються в соматичних і психологічних симптомах; 2) ситуація в сім`ї є психотравмуючою для дітей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які є жертвами домашнього насильства, що проявляється у вербальних та невербальних образах;

- Актами обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від 29.08.2025 року (т. 2 а.с. 9-10), відповідно до яких біологічний батько ОСОБА_15 налаштовує сина проти матері ОСОБА_7 , що негативно впливає на його психологічне здоров`я;

- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.11.2025 року (т. 2 а.с. 51), відповідно до якого відібрано заяву від ОСОБА_7 , в якій остання просить вжити заходів до її колишнього співмешканця ОСОБА_3 , який 02.11.2025 року вчинив з нею сварку, погрожував фізичною розправою, спричинив їй психологічні страждання та тим самим порушив обмежувальні приписи, встановлені судом;

- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.11.2025 року (т. 2 а.с. 52), відповідно до якого відібрано заяву від ОСОБА_7 , в якій остання просить вжити заходів до її колишнього співмешканця ОСОБА_3 , який 02.11.2025 року вчинив відносно неї домашнє насильство, ображав її словами нецензурної лайки, шарпав, погрожував фізичною розправою, спричинив їй психологічні страждання;

- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.11.2025 року (т. 2 а.с. 54), відповідно до якого відібрано заяву від ОСОБА_7 , в якій остання просить вжити заходів до її колишнього співмешканця ОСОБА_3 , який 07.11.2025 року вчинив з нею сварку, ображав її словами нецензурної лайки та тим самим порушив обмежувальні приписи, встановлені судом;

- Протоколом огляду місця події від 20.11.2025 року (т. 2 а.с. 61-64), відповідно до якого дізнавач СД Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_16 провела огляд домоволодіння ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 , яким встановила, що територія домоволодіння огороджена кам`яним парканом, на території знаходиться житловий будинок. В ході огляду ОСОБА_7 зазначила, що ОСОБА_3 періодично заходить до її домоволодіння та вчиняє домашнє насильство, ображає її словами нецензурної лайки, погрожує фізичною розправою, порушуючи тим самим обмежувальні приписи, встановлені судом;

- Постановами Веселинівського районного суду від 28.10.2025 року у справі № 472/1173/25, від 04.11.2025 року у справі № 472/1190/25, від 04.12.2025 року у справі № 472/1321/25 (т. 2 а.с. 71-76), якими ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП;

- Показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка у судовому засіданні пояснила, що її колишній співмешканць ОСОБА_3 впродовж останніх двох років вчиняє відносно неї та її дітей ти при дітях домашнє насильство психологічного характеру, ображає її постійно нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою, також порушує систематично обмежувальні приписи, встановлені судом, продовжує з нею контактувати, приходить до неї та вчиняє сварки, ображає нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою. Через це їй стає погано та вона викликає швидку допомогу. Також зазначила, що вона неодноразово зверталась до поліції, після чого ОСОБА_3 неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства та порушенням обмежувальних приписів;

- Показаннями законного представника неповнолітніх потерпілих - ОСОБА_9 , яка суду показала, що про дану їй ситуацію стало відомо від поліції. Надійшло повідомлення, що ОСОБА_3 вчиняє домашнє насильство в присутності дітей, 29.08.2025 року вони виїхали на обстеження, була вона та психолог ОСОБА_14 , склали акт обстеження, поспілкувалися, на той час діти ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були на майданчику та їм не вдалося з ними поспілкуватися, поспілкувалися з ОСОБА_12 10.09.2025 року винесли наказ про постановку на облік у зв`язку з вчиненням психологічного домашнього насильства, з дітьми спілкуався психолог з м. Миколаїв. 10.09.2025 року з її участю та психолога були допитані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в зеленій кімнаті м. Вознесенськ. Діти пояснили, що впродовж останніх 10-ти місяців/року мати з ОСОБА_3 не проживає, він постійно створює сварки, погрожує, вчиняє це під впливом алкогольних, наркотичних речовин. Причина такої поведінки для них не відома, але завжди для них це травмуюче, вони переживають за матір, це заважає їм навчатися. В ОСОБА_17 такий вік, що він вже не дитина, але і не дорослий, він хоче заступитися за матір, але не може. В школі вони постійно телефонують матері, переживають, сварки стаються в їх присутності. ОСОБА_17 повідомив, що ОСОБА_3 застосовував до матері фізичну силу.

Отже, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до переконання, що:

- винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, доведена, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ст. 126-1 КК України, а саме домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи;

- винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, доведена, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ст. 390-1 КК України, тобто умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 цього Кодексу, або обмежувальних приписів, умисне невиконання обмежувального припису, встановленого судом.

При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Згідно зі ст. 12 КК України вчинені обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальні правопорушення відносяться до категорії нетяжких злочинів та кримінальних проступків.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та в присутності дитини.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до характеристики, виданої 02.02.2025 року № 02-10/162 та 02.09.2025 року № 02-30/63 Веселинівською селищною радою, скарг щодо поведінки ОСОБА_3 від жителів селища та сусідів не надходило, до адміністративної відповідальності не притягувався.

Відповідно до характеристики, виданої 29.01.2025 року № 359 Покровським старостинським округом, скарг щодо поведінки ОСОБА_3 від жителів села та сусідів не надходило, зарекомендував себе з позитивної сторони, бере участь в громадському житті округу.

Відповідно до досудової доповіді, складеної в.о. начальника Вознесенського районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_18 на обвинуваченого ОСОБА_3 , вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства ОСОБА_3 оцінюється як високий. На думку органу пробації виправлення ОСОБА_3 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе.

На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, який вину визнав повністю та щиро розкаявся, думки прокурора щодо призначеного покарання та потерпілої, вважає, що ОСОБА_3 , на підставі ч. 1 ст. 70 КК України необхідно призначити покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду, з покладенням обов`язків, відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 91-1 КК України суд вважає за необхідне застосувати до засудженого ОСОБА_3 обмежувальний захід та покласти обов`язок проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці, що сприятиме зміні його насильницької поведінки, засвоєнню моделі сімейного життя на засадах гендерної рівності, взаєморозуміння, взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини.

Також, судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні відповідно до обвинувального акта відсутні витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів в кримінальному провадженні необхідно вирішити, відповідно до ст. 100 КПК України, а саме:

- DVD-R диск з відеозаписом від 13.09.2025 року, який засвідчує факт сварки між ОСОБА_7 і ОСОБА_3 та порушення обмежувального припису останнім, - слід залишити на зберіганні в матеріалах кримінальної справи № 472/1182/25 у Веселинівському районному суді Миколаївської області.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.

Крім того, представником потерпілої ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі по 20 000 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Обвинувачений ОСОБА_3 позов про відшкодування моральної шкоди визнав частково.

В ході судового розгляду достовірно встановлено, що моральна шкода потерпілій ОСОБА_7 завдана внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Сталою судовою практикою визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У зв`язку з зазначеними протиправними діями - домашнім насильством психологічного характеру з боку обвинуваченого ОСОБА_19 , потерпіла ОСОБА_7 неодноразово проходила лікування та зверталася за медичною допомогою до лікарів, що підтверджується Консультаційним висновком лікаря-кардіолога Клініки сімейної медицини «ZORAVO» від 01.03.2025 року, Консультаційним висновком лікаря КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради від 30.04.2025 року, Консультаційним висновком лікаря ТОВ «Інститут здоров`я сім`ї» від 15.05.2025 року, Довідкою КНП «Веселинівська районна лікарня» Веселинівської селищної ради № 15 від 01.12.2025 року та Випискою із медичної карти КНП Веселинівська районна лікарня» Веселинівської селищної ради № 3437/402 від 10.12.2025 року.

Потерпіла ОСОБА_7 і до цього часу відчуває почуття приниженої гідності, образи, досади, обурення поведінкою винуватця, переживає щодо майбутнього стану свого здоров`я, можливого подальшого лікування, пов`язаного з психотравмуючими наслідками від вказаних протиправних дій.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_3 , внаслідок яких потерпілій ОСОБА_7 спричинено моральні страждання, яка дійсно зазнала негативних змін у її житті, думки та спогади про наслідки психотравмуючих подій, страх можливого повторення подій, негативні переживання, насторогу, тривогу. Крім того, вчинені обвинуваченим дії спричинили їй психологічний біль, вона пережила емоційний стрес та продовжує нести моральні страждання, переживання, стреси та інші негативні фактори, які виміряти в грошовому еквіваленті неможливо.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд вважає суму відшкодування моральної шкоди у розмірі по 20 000 гривень потерпілій такою, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості з врахуванням обставин, при яких було спричинено моральну шкоду потерпілій, і яка на думку суду, буде достатньою для відшкодування моральної шкоди, яку потерпіла ОСОБА_7 отримала внаслідок вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_3 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що цивільний позов представника потерпілої про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368-371, 373-374, 376, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК України, і призначити йому покарання:

- за ст. 126-1 КК України - у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців пробаційного нагляду;

- за ст. 390-1 КК України - у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_3 основне покарання - у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України в період пробаційного нагляду покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до засудженого ОСОБА_3 обмежувальний захід та покласти обов`язок проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні:.

- DVD-R диск з відеозаписом від 13.09.2025 року, який засвідчує факт сварки між ОСОБА_7 і ОСОБА_3 та порушення обмежувального припису останнім, - залишити на зберіганні в матеріалах кримінальної справи № 472/1182/25 у Веселинівському районному суді Миколаївської області.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, - не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_1