Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №369/3658/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3658/25

Провадження № 1-кп/369/1192/26

В И Р О К

іменем України

13.05.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

представника потерпілої – адвоката ОСОБА_8

захисниці ОСОБА_9

обвинуваченої ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12025116390000011 від 05.02.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка має середньо-спеціальну освіту, заміжня, не працює, виховує малолітню доньку, зареєстрована в АДРЕСА_1 та проживає в АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

встановив:

30.01.2025 о 7.51 ОСОБА_10 на парковці АЗС «КЛО», що за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Стоянка, 20 км, під час словесного конфлікту на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з незнайомкою, якою, в подальшому виявилась ОСОБА_7 , витягла останню з водійського сидіння припаркованого автомобіля «Land Rover», н/з НОМЕР_2 , повалила на землю та умисно вдарила правою взутою ногою в ліву частину обличчя, чим спричинила потерпілій тілесні ушкодження у вигляді припухлості та синців скроневої і очної ділянок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Натомість, обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12025116390000011 від 05.02.2025 року ОСОБА_10 висунуто обвинувачення в тому, що вона 30 січня 2025 року о 7.51 перебувала на парковці АЗС «КЛО», що за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Стоянка, 20 км, завідомо знаючи, що знаходиться в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, побачила потерпілу ОСОБА_7 , яка знаходилась на водійському сидінні в припаркованому автомобілі марки «Land Rover», н/з НОМЕР_2 , витягла її з автомобілю та повалила на землю, після чого нанесла один удар правою взутою ногою в ліву частину обличчя.

В результаті дій ОСОБА_10 заподіяла потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді припухлості та синців скроневої і очної ділянок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

За обвинувальним актом прокурором визначена правова кваліфікація дій ОСОБА_10 як ч. 1 ст. 296 КК України – грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Обвинувачена ОСОБА_10 винуватою себе не визнала ні в порушенні громадського порядку, ні в умисному травмуванні потерпілої, вказала, що 31.01.2025 року була в емоційно нестабільному стані, оскільки посварилась з чоловіком. ОСОБА_7 заїхала на АЗС на дорожній знак, який забороняє заїзд, за що ОСОБА_10 зробила їй зауваження. А у відповідь отримала образи ненормативною лексикою, що чула малолітня донька. Це обурило ОСОБА_12 , тому вона підійшла до машини та схватила ОСОБА_13 за волосся, щоб та її не ображала. Потерпілу не била, де вона травмувалась не знає. При зустрічі наступного дня запропонувала потерпілій у відшкодування шкоди 500 доларів США, але ОСОБА_13 відмовилась.

Потерпіла ОСОБА_7 суду повідомила, що 30.01.2025 року вона їхала з міста Києва в Козятин, на кладовище, заїхала на АЗС, щоб дозаправитися та скористатися туалетом, припаркувала свою автівку без порушень ПДВ. Коли йшла в сторону будівлі АЗС дівчина за кермом автомобіля їхала проти правил дорожнього руху, почала пригазовувати та в сторону потерпілої показувати непристойні жести пальцями. ОСОБА_13 сходила в туалет, повернулась до свого авто та сіла за кермо. В цей час до неї підійшла ця жінка та відкрила водійські двері. Щоб не пошкодити сусіднє авто, ОСОБА_13 притримала водійські двері, а ОСОБА_12 в цей час схопила її за волосся, витягла з машини та повалила на землю. Падаючи ОСОБА_13 відчула, що вдарилась ліктем та отримала удар в обличчя ногою. ОСОБА_13 вдалось піднятися та сісти в авто, після чого вона заблокувала двері та почала викликати поліцію. ОСОБА_12 намагалась ключами розбити вікно в дверях автомобіля. Після цього ОСОБА_13 від`їхала з місця паркування, ОСОБА_12 поїхала за нею, ОСОБА_13 об`їхала будівлю АЗС та запаркувалась в іншому місці, де дочекалась поліцію. Булавчик поїхала з АЗС.

Оскільки обвинувачена безпричинно завдала фізичного болю та тілесних ушкоджень, образила та принизила її, потерпіла звернулась до суду з позовом про відшкодування 100000 грн моральної шкоди.

З досліджених судом документів з`ясовано, що відомості до ЄРДР були внесені 05.02.2025 року за заявою ОСОБА_7 про нанесення їй тілесних ушкоджень 30.01.2025 року близько 7 години невідомою особою в с. Стоянка на АЗС «KLO» з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 125 КК України та перевірка заяви ОСОБА_7 розпочалась у формі дізнання.

31.01.2025 року ОСОБА_7 самостійно звернулась до амбулаторії Боярського відділення ДСУ «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи», де була оглянута лікарем судово-медичним експертом, який за результатами дослідження надав висновок № 7, в якому вказав, що при судово-медичному огляді 31.01.2025 року у ОСОБА_7 були виявлені наступні тілесні ушкодження: припухлість та синці скроневої і очної ділянок, які утворились від дії тупого предмету за механізмом удару або стиснення за давністю можуть відповідати вказаному потерпілою терміну.

05.02.2025 року заявниці були надані для впізнання фото обличчя чотирьох молодих жінок, серед яких на фото під номером 2, на якому зображено обличчя ОСОБА_10 , ОСОБА_7 впізнала як особу, яка нанесла їй тілесні ушкодження.

Переглядом відео з АЗС «KLO» з`ясовано, що 30.01.2025 року з 7.47 до 7.52 одна жінка витягла іншу з водійського сидіння позашляховика.

Механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 відтворила під час слідчого експерименту 05.02.2025 року.

Відповідно до висновку експерта № 32/Д від 10-12.02.2025 року:

1.При судово-медичному огляді 31.01.2025 року у ОСОБА_7 були виявлені наступні тілесні ушкодження: припухлість та синці скроневої і очної ділянок.

2.Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмету, за механізмом удару або стиснення, за давністю можуть відповідати 30.01.2025 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

3.Виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження могли утворитися від удару ногою в передні відділи лівої скроневої ділянки, як вона показала під час проведення слідчого експерименту 05.02.2025 року.

27.02.2025 року начальник СД ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області правова кваліфікація діяння у кримінальному провадженні № 12025116390000011 від 05.02.2025 року була змінена з ч. 1 ст. 125 КК України та ч. 1 ст. 296 КК України, у постанові керівника органу дізнання підстава та причина зміни правової кваліфікації не вказана.

Свідки у кримінальному провадженні відсутні. На відтвореному відео очевидці конфлікту між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 не зафіксовані.

Показання обвинуваченої та потерпілої, відтворене в судовому засіданні відео та відсутність свідків і очевидців вказує на те, що сварка 30.01.2025 року о 7.51 між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , під час якої обвинувачена умисно нанесла потерплій тілесні ушкодження, відбулась не в громадському місці, а поза очами відвідувачів автозаправного комплексу та будь-яких інших осіб, що вказує на помилкову кваліфікацію прокурором дій ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 296 КК України.

Натомість досліджені документи, відео та показання потерпілої, дані суду під присягою, вказують на те, що ОСОБА_10 умисно вдарила ОСОБА_7 , чим спричинила легкі тілесні ушкодження.

Тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_10 винувата у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України – в умисному легкому тілесному ушкодженні.

При призначенні покарання обвинуваченій за ч. 1 ст. 125 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку, а також те, що ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується посередньо, на спеціальних обліках не перебуває, має сталі соціальні зв`язки.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.

Тому, з огляду на вказане, суд робить висновок про достатність призначення обвинуваченій ОСОБА_10 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України – штрафу, оскільки вважає, що саме таке покарання буде достатнім для усвідомлення нею негативних наслідків протиправної поведінки.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Вирішуючи заявлений цивільний позов, суд, виходячи з принципів достатності та виваженості, оцінивши доводи потерпілої на підтвердження заявлених позовних вимог, вважає такими, що підлягає задоволенню, вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000 грн, тому цивільний позов задовольняє частково.

Керуючись ст. 128, 129, 368 – 371, 373, 374 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання – штраф розміром 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 та проживає в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 (двадцять тисяч) грн моральної шкоди.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_14