Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 03 червня 2026 р.
Справа: №686/13358/26
Суддя: Бурка С. В.
Справа № 686/13358/26
Провадження № 1-кп/686/1703/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого – судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026243000000616, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Микулин Полонського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, за таких обставин.
Так, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.04.2025 р. (у справі №686/7745/25), яка набрала законної сили 30.06.2025 р. та з якою належним чином був ознайомлений ОСОБА_4 , його визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Незважаючи на це, ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи, що його позбавлено права керування транспортними засобами та йому заборонено керування ними, з метою невиконання вищевказаної постанови, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч.1 ст. 129-1 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 20 березня 2026 року, близько 08 год. 15 хв., ігноруючи заборону, встановлену ст.15 Закону України «Про дорожній рух», по вул. Пілотській у м. Хмельницькому керував транспортним засобом марки «Ford» моделі «Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому, в порушення п.14.6 «в» Правил дорожнього руху, здійснив обгін ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом у населеному пункті, внаслідок чого відносно ОСОБА_4 винесено постанову серії ЕНА № 6869389 за ч.4 ст.126 КУпАП та, відповідно до положень ч.2 ст.36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. Отже, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області (у справі №686/7745/25) від 07.04.2025 р., що набрала законної сили, якою до нього застосовано адміністративне стягнення - у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи реальну можливість виконувати вищезазначену постанову суду, не виконав цю постанову суду, яка набрала законної сили.
Тобто, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, - в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
30 квітня 2026 року між прокурором Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення (при обставинах, викладених в обвинувальному акті) на таких умовах: ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, - в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили; обставинами, що пом`якшують покарання, сторони визначили щире каяття ОСОБА_4 та перерахунок ним коштів у сумі 8000 грн. на потреби ЗСУ; обставини, що обтяжують покарання, - відсутні; з урахуванням наведених обставин та особи ОСОБА_4 , який раніше не судимий, сторони узгодили вид та міру покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.382 КК України – у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, яке, відповідно до ст.12 цього ж Кодексу, є нетяжким злочином. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Позицію обвинуваченого підтримав його захисник.
Прокурор пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та просить затвердити угоду.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст.469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч.7 ст.474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено. Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди враховані обставини, визначені ст.470 КПК України.
У даному кримінальному провадженні наявні фактичні підстави для визнання винуватості, адже в судовому засіданні обвинувачений підтвердив факт вчинення ним інкримінованого йому злочину, за обставин викладених у обвинувальному акті.
ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив, що він цілком розуміє, що має право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину, щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, визначена згідно з законом, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень. При цьому, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують йому покарання. Зокрема, враховано, що ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину, щиро розкаявся та перерахував кошти на потреби ЗСУ, що пом`якшує йому покарання, відсутні обставини, які б обтяжували покарання. Обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії нетяжких злочинів (ч.1 ст.382 КК України).
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання (щире каяння та перерахування коштів на потреби ЗСУ), враховуючи відсутність обставин, які покарання обтяжують, суд дійшов висновку про те, що укладену між прокурором і ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості слід затвердити та призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Надані прокурором документи слід зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся, речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, запобіжний захід стосовно обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався і підстав для його застосування до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 374-376, 394, 395, 474, 475, 532 КПК України, суд,
ухвалив:
Укладену 30 квітня 2026 року між прокурором Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 та ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. (вісім тисяч п`ятсот гривень).
Документи, надані прокурором, - зберігати в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua