Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №686/13587/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/13587/26

Провадження № 3/686/3357/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за місцем проживання у АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , військовослужбовця,

за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення

установив:

ОСОБА_1 , ставиться у вину, що 30.03.2026 близько 20 год.40 хв. в дворі будинку АДРЕСА_2 не вжив заходів щодо належного утримання собаки, а саме не запобіг прояву агресивної поведінки по відношенню до людей, інших тварин або майна, внаслідок чого собака породи «Французький бульдог» на кличку «Толік», масті «триколор», яку він утримує та собака покусала за ліву ногу ОСОБА_2 , чим заподіяно йому тілесні ушкодження, матеріальну і моральну шкоду. Указаним відповідно до змісту протоколу порушені вимоги п. 4.1.7 Правил утримання домашніх тварин у м. Хмельницькому затверджених рішенням сьомої сесії Хмельницької міської ради від №6 від 15.06.2011 р. та ст. 9 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження».

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив вину у вчиненні адміністративного правопорушення та пояснив що 30.03.2026 він вигулював на повідку собаку породи «Французький бульдог» на кличку «Толік» біля будинку № 65, що по вул. Проскурівській в м. Хмельницькому. До нього підійшов ОСОБА_2 та розпочав конфлікт з приводу відсутності місця для паркування, почав агресивно себе поводити, розмахував руками і гучно висловлювався. ОСОБА_1 попередив ОСОБА_2 , щоб той не наближався до собаки, але він не реагував. Собака гавкала, проте ОСОБА_1 тримав її на повідку біля ноги і вона нікого не кусала.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що перебуваючи біля будинку № 65, що по вул. Проскурівській в м. Хмельницькому побачив як двоє чоловіків вигулюють своїх собак, один з них зробив йому зауваження щодо паркування автомобіля. Коли він підійшов до них, то ОСОБА_1 попустив повідок своєї собаки, яка накинулась на нього і вкусила за ліву ногу. Після цього він здійснив виклик на лінію 102 та поїхав до травмпункту, де йому видали довідку №139 від 30.03.2026.

Уважав, що ОСОБА_1 порушив правила утримання собак та має бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення учасників провадження, всебічно та об`єктивно дослідивши обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

Згідно із статтею 245 КУпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Статтею 7 встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У пункті 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Частиною першою статті 154 КУпАП передбачено відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Частина 3 ст.154 КУпАП) передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, -

Статтею 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачені особливості утримання домашніх тварин, а саме: особа, яка утримує домашню тварину, при з`явленні з останньою поза місцем її утримання, зокрема зобов`язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров`я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України; наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

У силу п.4.1.7 Правил утримання домашніх тварин в м. Хмельницькому, затверджених Рішенням cьомої сесії Хмельницької міської ради №6 від 15.06.2011р., Особа, яка утримує домашню тварину зобов`язана запобігати прояву небезпеки тваринами, які утримуються по відношенню до людей, інших тварин або майна.

На переконання суду, ОСОБА_1 указаних вимог законодавства повністю дотримався.

У матеріалах справи міститься копія ветеринарного паспорта на собаку на кличку «Толік» породи «Французький бульдог». Власником тварини є ОСОБА_3 .

Досліджені під час судового розгляду відеозаписи із камер відеоспостереження, надані як особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, так і потерпілим не підтверджують факту укусу собакою ОСОБА_2 та узгоджуються із поясненнями ОСОБА_1 про те, що відбувся конфлікт щодо наявності вільних паркомісць на прибудинковій території.

Надана потерпілим ОСОБА_2 довідка від 30.03.2026 із травмпункту КП «Хмельницька міська рада» не може уважатися беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 ,оскільки анамнез та фактичний діагноз написаний зі слів ОСОБА_4 та у ній зазначено про здавлення м`яких тканин задньої частини лівого стегна кат.1. У призначенні зазначено про обробку рани, разом із цим, будь-яких відомостей про наявність самої рани матеріали справи не містять. Будь-які докази про пошкодження внаслідок указаних обставин майна потерпілого також відсутні.

Разом із цим, не можуть бути взяті до уваги у якості підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і аргументи потерпілого ОСОБА_2 про те, що собака була без намордника, оскільки відповідно до Переліку небезпечних порід собак, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. 1164, порода «Французький бульдог» до небезпечних собак не належить. Відповідно до ст..9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» указане не зобов`язує власника здійснювати вигул такої собаки у наморднику.

Заразом із довідки старшого дільничного офіцера поліції ОСОБА_5 убачається, що він провів опитування свідків події ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які не підтвердили факту укусу собакою ствердили про наявність конфліктної ситуації. Також із перегляду записів камер відеоспостереження поліцейський не знайшов підстав для ініціювання кримінального провадження, проте за ознаками адміністративного правопорушення, які потребують додаткового вивчення, доповів рапортом своєму керівнику.

Згідно із статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За положеннями законодавства про адміністративну відповідальність, особа може бути притягнута до такої відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах докази, в тому числі і протокол про адміністративне правопорушення, не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 154 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення через Хмельницький міськрайонний суд до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя