Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №461/3412/26 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 03 червня 2026 р.

Справа: №461/3412/26

Суддя: Юрків О. Р.

Справа №461/3412/26

Провадження №3/461/1407/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року. м. Львів.

Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., розглянувши справу про адміністративне правопорушення :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, гранатометника третього взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .ю та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-

за ч.3, ст.172-20, ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Галицького районного суду м. Львова скеровано справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.3, ст.172-20, ч.3 ст.172-11 КУпАП.

31.03.2026 під час проведення ранкового шикування було виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 , на телефонні дзвінки він не відповідав. У зв`язку з цим була здійснена тимчасово виконуючим обов`язки командира роти лейтенантом ОСОБА_2 доповідь рапортом про його відсутність.

01.04.2026 солдат ОСОБА_1 з`явився на службу про що також рапортом було здійснено доповідь. З пояснення гранатометника третього взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_1 встановлено, що 31.03.2026 він не прибув на службу у зв`язку з тим, що проспав. У ході службового розслідування встановлено факт неприбуття солдата ОСОБА_1 на службу без поважних причин.

Надані ним пояснення не підтверджують об`єктивних обставин, що перешкоджали виконанню службових обов`язків. Крім того, військовослужбовець не вжив жодних належних заходів щодо інформування командира роти про неможливість прибуття на службу.

Поважність причин не з`явлення на військову службу 31.03.2026 під час службового розслідування не встановлена.

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Крім цього, 01 квітня 2026 року о 09.30 тимчасово виконуючим обов`язки командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_2 на території ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдат ОСОБА_1 був виявлений із ознаками алкогольного сп`яніння. З метою освідчення на предмет вживання спиртних напоїв 01.04.2026 солдата ОСОБА_1 було направлено до КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень». За результатами медичного огляду зазначеного у висновку № 00012 01.04.2026 встановлено: проба позитивна 3,27% - алкогольне сп`яніння.

За результатами проведеного службового розслідування встановлено, що 01.04.2026 солдат ОСОБА_1 перебував на території ІНФОРМАЦІЯ_2 в нетверезому стані під час виконання обов`язків військової служби.

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Клопотання про відкладення розгляду справи, розгляду справи у його відсутності до суду не подав.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, що притягається до відповідальності.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжи.ття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи те, що адміністративне правопорушення вчинено однією особою, суд об`єднує матеріали справи про адміністративні правопорушення в одне провадження, оскільки їхній спільний розгляд сприяє повному, всебічному та об`єктивному дослідженню обставин справи.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена за ч.3, ст.172-20, ч.3 ст.172-11 КУпАП, тобто: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, а також розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі повинно бути зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад вказаних адміністративних правопорушень, що підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення ЛОТЦК №19 від 01.05.2026;

- протоколом про адміністративне правопорушення ЛОТЦК №20 від 01.05.2026;

та іншими матеріалами справи, які знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку між собою.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративних правопорушень передбачених за ч.3, ст.172-20, ч.3 ст.172-11 КУпАП .

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Згідно ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи /об`єднані в одне провадження/ про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При цьому суд призначає ОСОБА_1 стягнення за санкцією ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 який визнав вину у скоєному, суд приходить до висновку, що останнього слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти стягнення у виді штрафу.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що з 01.01.2026 року складає 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 36, 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Справам про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-11 (справа №461/3412/26, провадження №3/461/1407/26 ) та ч.3 ст.172-20КУпАП (справа №461/3412/26, провадження №3/461/1408/26), об`єднаним в одне провадження, присвоїти спільний номер №461/3412/26 (провадження №3/461/1407/26).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.3 ст.172-11 , ч.3 ст.172-20 КУпАП та накласти стягнення – 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000, 00 грн. штрафу в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДСА України – 665,60 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.Р. Юрків.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua