Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №705/2600/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2600/26

2/705/2688/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді командира відділення десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти з 15.10.2010 по 03.04.2019. В/ч НОМЕР_2 входить до складу в/ч НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 окрема десантно-штурмова бригада), тобто грошове забезпечення нараховує в/ч НОМЕР_1 .

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 року у справі №580/2463/24 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 03.04.201 включно із застосуванням щомісячної індексації різниці в розмірі 4053,87 грн, відповідно до абзаців 3, 4 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4053,87 грн за період з 01.03.2018 до 03.04.21 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024 року у справі №580/2463/24 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року - без змін.

Остаточний розрахунок із позивачем на момент звернення з позовною заявою до суду не проведений. Позивач вказує, що з 03 квітня 2019 року по 15 квітня 2026 року минуло майже 84 місяці, за кожен місяць він оцінює моральну шкоду в розмірі мінімальної заробітної плати на січень 2024 року, але враховуючи принцип розумності, просить суд стягнути 50 000 гривень моральної шкоди.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду від 23.05.2026 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу та відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження рекомендованими повідомленнями. Позивачем 19.04.2026 року копію позовної заяви з додатками через систему «Електронний суд» було направлено військовій частині НОМЕР_1 .

Станом на момент винесення рішення, відзив від відповідача на адресу суду не надходив.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Судом встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді командира відділення десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти з 15.10.2010 по 03.04.2019. В/ч НОМЕР_2 входить до складу в/ч НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 окрема десантно-штурмова бригада).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 року у справі №580/2463/24 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 03.04.201 включно із застосуванням щомісячної індексації різниці в розмірі 4053,87 грн, відповідно до абзаців 3, 4 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4053,87 грн за період з 01.03.2018 до 03.04.21 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доході населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024 року у справі №580/2463/24 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року - без змін.

Вчинення відповідачем протиправних дій, невиконанням ним умов трудових договорів та безпідставне систематичне порушення прав позивача, призвело до систематичного порушення його прав та завдання йому моральної шкоди, для компенсації яких заявлено позовні вимоги в цій справі про відшкодування моральної шкоди.

Моральна шкода обумовлюється тим, що позивач зазнав страждань, коли дізнався про своє звільнення; відчував сильні переживання з приводу розуміння незаконності дій відповідача щодо невиплати йому складової заробітної плати, а також щодо невиконання роботодавцем умов трудового договору стосовно оплати праці.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди. Так підставою для відшкодування моральної шкоди є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

У пункті 13 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами) судам роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (статті 4,5,13 ЦПК України).

КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, тобто визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , що доведено преюдиційним судовим рішенням в адміністративній справі (у даному випадку це рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у справі №580/2463/24), та згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягає доведенню, відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Зазначена актуальна правова позиція висловлена ВСУ у постанові від 25.04.2012 у справі №6-23цс12. Її також підтримано практикою ВС у справі №640/14909/16ц постанова від 19.12.2018.

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення законних прав позивача, який полягає у незаконній невиплаті позивачу, індексації грошового забезпечення, що призвело до негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку із посяганням на її трудові права та інтереси.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, врахувавши конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, зокрема, враховано тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, та вважає справедливим визначити суму моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.

Суд вважає, що вказана позивачем сума моральної шкоди у розмірі 50 000 грн., не буде належним чином відповідати вимогам розумності та справедливості, у тому числі, враховуючи факт відновлення його прав рішенням суду в адміністративній справі.

Також на підставі ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог на 10% (пропорційно до задоволеної частки та у зв`язку з тим, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», як учасника бойових дій) з відповідача на користь державного бюджету слід стягнути 266 грн. 24 коп. судового збору

Керуючись ст. ст. 141, 265, 268, 379, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути з військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь державного бюджету 266 грн. 24 коп. судового збору.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко