Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №705/3685/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Безгосподарське використання земель

Дата: 01 червня 2026 р.

Справа: №705/3685/26

Суддя: Єщенко О. І.

Справа №705/3685/26

1-кп/705/885/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026252100000038 від 20.04.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кочержинці Уманського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, з особистих показів - приватного підприємця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , являючись згідно з договором оренди землі від 28.11.2023 (далі за текстом – Договір) орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 7124382200:01:002:0043, площа 1 га, цільове призначення - для сінокосіння і випасання худоби), а також користувачем земельної з кадастровим номером 7124382200:01:002:0632 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, у період з листопада 2023 року по травень 2026 року (більш точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно у порушення вимог статті 14, частини 6 статті 41 Конституції України, пунктів «а», «б», «ж» частини 1 статті 91, частини 2, абзацу 2 частини 5 статті 20, частини 1 статті 23, статей 162-164, 166, 168 Земельного кодексу України та статей 35-37, 52 Закону України «Про охорону земель», статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також Договору, без виготовлення документів на зміну цільового призначення вищенаведених суміжних земельних ділянок у встановленому законом порядку, який передбачений частиною 3 статті 20 Земельного кодексу України, достовірно знаючи про вищевказані вимоги, обов`язки та обмеження, ОСОБА_2 допустив безгосподарське використання земель сільськогосподарського призначення, що виразилось у знятті за допомогою спеціальної техніки на земельній ділянці із кадастровим номером 7124382200:01:002:0043, площею 1 га, що розташована в селі Громи Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, з цільовим призначенням - для сінокосіння і випасання худоби (сільськогосподарського призначення), та належить на праві власності Паланській сільській раді, а також розташованій поруч суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 7124382200:01:002:0632, площею 0,0415 г, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, користувачем якої є ОСОБА_2 , ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, а також влаштуванні на них штучних водойм (ставків), а саме на земельній ділянці з кадастровим номером 7124382200:01:002:0632 штучної водойми площею 0,0269 г, на земельній ділянці із кадастровим номером 7124382200:01:002:0043 штучних водойм площами 0,0216 г, 0,0425 г, 0,1913 г.

Таке використання ОСОБА_2 цих земельних ділянок призвело до порушення цілісності поверхневого шару ґрунту, що не дає можливості для відтворення природних властивостей землі і використання з метою сільськогосподарського виробництва, тобто призвело до виведення частини зазначених земельних ділянок із сільськогосподарського обороту (унеможливлення їх використання для ведення особистого селянського господарства та сінокосіння та випасання худоби), чим Паланській територіальній громаді завдано шкоду у розмірі 36 915 гривень.

Частиною першою статті 381 КПК України передбачено розгляд судом обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Відповідно до частини другої статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 на виконання вимог частини першої статті 302 КПК України в обвинувальному акті клопотав про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. ОСОБА_2 у присутності захисника ОСОБА_4 роз`яснено зміст частини другої статті 302 КПК України, що підтверджується його заявою від 27.05.2026; ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у кримінальному проступку, передбаченому ч. 1 ст. 254 КК України, за обставин, встановлених під час дізнання й викладених в обвинувальному акті, надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Представник потерпілого ОСОБА_5 у заяві від 27.05.2026 не оспорював обставини, встановлені досудовим розслідуванням та викладені в обвинувальному акті, й надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 254 КК України як безгосподарське використання земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту та порушення структури ґрунту, факт скоєння ОСОБА_2 кримінального проступку підтверджений матеріалами справи, тому засуджує його за ч. 1 ст. 254 КК України.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК Україні особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Так, при обранні ОСОБА_2 виду та міри покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України виходить із загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення; відомості про особу винного, який раніше не судимий, з його особистих показів, наявних у матеріалах справи - є приватним підприємцем, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває; обставини, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

З урахуванням наведеного суд вважає, що покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вимогам ч. 2 ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

У ході досудового розслідування запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду кримінального провадження апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за його ухваленням, надіслати учасникам судового провадження – прокурору, обвинуваченому, захиснику, представнику потерпілого.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua