Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №695/2059/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2059/25

04 червня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

представника потерпілої – адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025250370000295 від 19.03.2025 по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, не працюючого, пенсіонера за віком, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, особою з інвалідністю, депутатом будь - якого рівня, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, учасником бойових дій не являється, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , 19.03.2025 близько 18 години 25 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, а саме, відповідно до висновку експерта № 05-3-08/747 від 26.03.2025, відповідно до якого в крові ОСОБА_6 , виявлено етанол в кількості 1.88 г/дм3 (проміле), та керуючи автомобілем марки ГАЗ 2410 реєстраційний номер НОМЕР_2 та здійснюючи рух заднім ходом по вулиці Зелена в напрямку вулиці Лесі Українки, навпроти будинку № 14 в с. Львівка, Золотоніського району, Черкаської області, в порушення вимог пунктів 2.9. а), 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, зі змінами та доповненнями, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, перед початком свого руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не скористався для забезпечення безпеки допомогою інших осіб та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка переходила проїзну частину вулиці Зелена, з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта № 05-8-01/182 від 05.05.2025 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, закритого перелому лівої великогомілкової кістки та закритого перелому лівої малогомілкової кістки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, в зв`язку з тривалим розладом здоров`я.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля ГАЗ 2410, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , а саме вимог пунктів 2.9. а), 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, зі змінами та доповненнями,згідно з висновком експерта № СЕ-19/124-25/6925-ІТ від 07.05.2025, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків - у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, закритого перелому лівої великогомілкової кістки та закритого перелому лівої малогомілкової кістки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, в зв`язку з тривалим розладом здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину в скоєному визнав повністю та пояснив, що він нешвидко їхав на своєму автомобілі та побачив, що потерпіла лежить в нього на капоті, тоді він здав назад десь на пів метра. Злякавшись, що задавив потерпілу, він зупинився, вийшов з автомобіля, але не побачив потерпілу спереду, а побачив, що вона лежала позаду. Ствердив, що перебував за кермом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки за годину до події він випив дві пляшки пива «Десант міцний» по 0,5 л. у скоєному щиро каявся та зазначив, що збитки потерпілій відшкодував. Просив пробачення в потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні суду пояснила, що в той день вона підійшла до паркану, де чекала сусідку, яка понесла інвентар. У цю мить з-за повороту виїхала машина і поруч із нею різко зупинилась. Автівка стояла 5 хвилин посеред дороги. Потерпіла вирішила піти до свого двору через дорогу, обійшла автомобіль ззаду та почала переходити дорогу. Зненацька автомобіль почав здавати назад і вдарив її в праву сторону ноги. Вона не пам`ятає, як опинилась на узбіччі, а автомобіль поїхав назад метрів 15-20. Потім обвинувачений під`їхав та спитав, чому вона лежить там, на що вона сказала, що він її збив. Але він почав кричати, що такого не робив. Після цього викликали поліцію та швидку допомогу. Потерпіла зазначила, що обвинувачений був нетверезий, оскільки від нього було чутно запах алкоголю та в нього була неадекватна поведінка. Внаслідок дорожньо-транспортної події вона отримала переломи прямої гомілкової великої і малої кістки, через що місяць лежала в лікарні. Обвинувачений їй відшкодував кошти за лікування в сумі 40 тисяч гривень. Просила призначити обвинуваченому найсуворіше покарання, передбачене статтею, за якою ОСОБА_6 обвинувачується.

Окрім визнання вини зі сторони обвинуваченого, його вина повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- поясненнями свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що до неї підходила сусідка ОСОБА_4 , щоб попросити відчинити курей, на що вона погодилась. Після цього ОСОБА_8 обходила свою хату і почула вереск гальм. Вона вийшла за хвіртку і побачила, що там лежить ОСОБА_4 , плаче та кричить. Свідок незрозуміла, що сталось, але метрів за 5-6 побачила «Волгу» ОСОБА_9 . Вона спитала потерпілу, що сталося, на що остання відповіла, що її збив ОСОБА_9 . Потім останній вийшов і теж почав питати, що сталося. На що йому потерпіла відповіла, що він її збив. Потім прибігла їхня фельдшер і сказала викликати швидку допомогу, що вони й зробили. Свідок також зазначила, що ОСОБА_6 заперечував, що це він зробив, при цьому він був у стані алкогольного сп`яніння і нецензурно сварив їх;

- поясненнями свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні пояснила, що того дня вони розмовляли з потерпілою, а потім розійшлися. Як тільки вона зайшла в двір, то почула вереск гальм. Вона вискочила і побачила, що потерпіла лежить, а біля неї стоїть ОСОБА_11 . Потерпіла сказала, що ОСОБА_9 її збив. При цьому ОСОБА_9 казав, що він не збивав потерпілу. Свідок викликала фельдшера, яка приїхала, подивилась на ноги і сказала, що потрібно викликати швидку допомогу. Потім приїхала швидка допомога і поліція. Швидка забрала потерпілу в лікарню. Свідок зазначила, що обвинувачений був у стані алкогольного сп`яніння;

- даними рапорту № 5684 від 19.03.2025;

- даними протоколу огляду місця ДТП від 19.03.2025 з план-схемою та фото таблицею;

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;

- даними висновку від 19.03.2025;

- даними протоколу отримання зразків для проведення експертизи;

- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.03.2025;

- листом від 20.03.2025;

- заявою про залучення до провадження як потерпілого від 20.03.2025;

- ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 24.03.2025;

- ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 21.03.2025;

- висновком експерта № 05-3-08/747 від 02.04.2025, в якому зазначено, що в доставленому зразку кров громадянина ОСОБА_6 в межах доступних методів для дослідження виявлено етанол в кількості 1,88 г/дм3 (проміле);

- висновком експерта № СЕ-19/124-25/4843-ІТ від 10.04.2025, згідно якого до моменту ДТП рульове керування, ходова частина та робоча гальмівна система автомобіля ГАЗ 2410 (н.з. НОМЕР_2 ), знаходились в працездатному стані. До моменту ДТП рульове керування, ходова частина та робоча гальмівна система автомобіля ГАЗ 2410 (н.з. НОМЕР_2 ), знаходились в працездатному стані, тому відповідь на питання №2 постанови в частині даних систем з технічної точки зору втрачає сенс. Робоча гальмова система до моменту ДТП знаходились в працездатному стані, однак наявні невідповідності, які були виявлені в ході дослідження системи. Дані невідповідності водій міг виявити під час руху транспортного засобу та своєчасного проведення технічного обслуговування транспортного засобу;

- ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 07.04.2025;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 01.05.2025 з план-схемою та фото таблицею;

- висновком експерта № СЕ-19/124-25/6925-ІТ від 07.05.2025, згідно якого у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, водій автомобіля ГАЗ 2410 (н.з. НОМЕР_2 ) ОСОБА_6 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності до вимог пп.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху; необхідні дії пішоходів, однозначно і в загальнозрозумілій формі викладені у розділі 4 Правил дорожнього руху та не потребують технічного тлумачення, тому для відповіді на питання, що стосуються дій пішохода ОСОБА_4 спеціальних (технічних) пізнань в галузі автотехнічних досліджень не потрібно, і слідчий, і прокурор або суд в змозі самостійно їх оцінити у відповідності до вимог р. 4 Правил дорожнього руху; за умови виконання вимог пп. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху водій автомобіля ГАЗ 2410 (н.з. НОМЕР_2 ) ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 , тому невідповідності зазначеним положенням Правил дорожнього руху у його діях, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з подією ДТП. Для оцінки дій пішоходів спеціальних пізнань в галузі автотехнічних досліджень (спеціальних технічних знань та проведення технічних розрахунків) не потрібно, тому слідчий, і прокурор або суд в змозі самостійно оцінити дії пішохода ОСОБА_4 у відповідності до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху та чи знаходилися вони у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП;

- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 02.05.2025;

- висновком експерта № 05-8-01/182 від 05.05.2025 на 2 арк., згідно якого у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження: ЗЧМТ, струс головного мозку; закритий перелом лівої великогомілкової кістки та закритий перелом лівої малогомілкової кістки, які виникли від дії тупого твердого предмета чи предметів, не виключено в термін та при зазначених в постанові обставинах, відносяться ЗЧМТ, струс головного мозку, - до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; закритий перелом лівої великогомілкової кістки та закритий перелом лівої малогомілкової кістки - до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, в зв`язку з тривалим розладом здоров`я;

- даними постанов про визнання речових доказів від 20.03.2025 та від 02.05.2025;

На допиті інших свідків сторона обвинувачення та захисту не наполягали.

Проаналізувавши всі зібрані по справі докази, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.ч.1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Таким чином, оцінюючи зібрані, перевірені та досліджені докази в їх сукупності, суд визнає доведеним пред`явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_6 , тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Судом були досліджені дані, що характеризують особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно. У лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_6 суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, яке за формою вини відноситься до категорії необережних злочинів, обставини, за яких вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_6 грубо порушив вимоги правил безпеки дорожнього руху, та його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, на утриманні непрацездатних осіб не має, має негативну характеристику з місця проживання, офіційно не працюючий, пенсіонер за віком, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, відшкодував потерпілій кошти за лікування, позицію потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому найсуворіше покарання в межах санкції частини статті, за якою він обвинувачується, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд приходить до висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, є необхідним та достатнім призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України, а саме у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні ОСОБА_6 покарання суд не вбачає.

Підставами для судового розсуду (судової дискреції) при призначенні покарання виступають: кримінально-правові відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66,67 КК), при визначенні «інших обставин справи»; індивідуалізація покарання конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським Судом з прав людини, який у рішенні в справі «Довженко проти України» від 12 квітня 2012 року зазначає про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.

Зазначений висновок суду узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якими встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом… Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Цивільний позов не заявлений.

Підтверджені документально процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів для проведення експертиз, що становлять 4966,40 грн. підлягають стягненню, у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід під час судового розгляду не продовжувався.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді, підлягає скасуванню.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 368-374, 395 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання після вступу вироку в законну силу.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення та перебування під вартою з розрахунку день за день, який рахувати з моменту його затримання, тобто з 19.03.2025 по день звільнення, а саме 21.03.2025.

У строк відбуття покарання зарахувати ОСОБА_6 строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 21.03.2025 по 20.05.2025, з розрахунку на підставі ч. 7 ст. 72 КК України - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 4966,40 грн.

Скасувати арешт, накладений на автомобіль марки ГАЗ 2410 реєстраційний номер НОМЕР_2 , ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.03.2025.

Речові докази по справі:

- автомобіль марки ГАЗ 2410 реєстраційний номер НОМЕР_2 , що зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області – повернути за належністю;

- зразок крові ОСОБА_6 , переданий до кімнати зберігання речових доказів Золотоніського РВП – знищити;

- медична картку стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_4 № 2263, приєднану до матеріалів кримінального провадження – повернути за належністю.

Цивільний позов не заявлений.

Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1