Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №539/1468/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1468/26

Провадження № 1-кп/539/244/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170570000178 від 06.03.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Лубни Полтавської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючої, одруженої, маючої малолітніх дітей: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не інваліда, раніше судимої:

- 09.03.2004 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 189 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 104 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 16.08.2007 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 187, ст.69 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.03.2004. Остаточно засуджена до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 3 місяців. 09.06.2011 звільнена Качанівської виправної колонії № 54 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 5 місяців 15 днів;

- 08.11.2017 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 307, ст. 69, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. 23.06.2020 на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області умовно достроково звільнена від відбування покарання з невідбутим строком 1 рік 2 місяці 27 днів;

- 01.10.2021 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 3 міс. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08.11.2017. Остаточно засуджена до покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців. 18.05.2023 звільнена з виправної колонії Полтавської області № 65 по відбуттю строку покарання;

- 15.02.2024 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 18.06.2024 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15.02.2024. Остаточно засуджена до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 1 місяць; ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 14.11.2024 приведено вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18.06.2024 відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ та звільнено від відбуття покарання. Вважається засудженою за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15.02.2024 за ч. 4 ст. 185, ст. 75, ст. 76 КК України у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

- 13.01.2026 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

установив:

ОСОБА_4 06.03.2026 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, більш точного часту в ході судового слідства не встановлено, перебуваючи поблизу багатоквартирного будинку №18, що по вул. Анатолія Безроди у м.Лубни Полтавської області, викрала мобільний телефон марки «Galaxy А07», вартість якого відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-26/4547-ТВ від 13.03.2026 становить 4366 грн 67 коп, належний ОСОБА_7 .

Після цього ОСОБА_4 разом з викраденим майном залишила місце вчинення злочину та розпорядилася ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 4366 грн 67 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Допитана обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні, визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Не заперечує проти розгляду справи в порядку ст.349 КПК України. При визначенні міри покарання повністю покладається на розсуд суду. Цивільний позов заявляти не буде, інших претензій до обвинуваченої не має.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення доведена повною мірою, а її дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд керується загальними засадами, які визначені у ст.65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд також виходить із положень ст.50 КК України відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно роз`яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Так, відповідно до ст.12 КК України вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України кваліфікується, як тяжкий злочин.

Щодо обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність обвинуваченої ОСОБА_4 .

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставини, що обтяжують покарання відсутні. Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність обставин, судом, у відповідності до ст. 66 КК України визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Судом в повному об`ємі вивчена особа обвинуваченої ОСОБА_4 , яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем якого, відсутня негативна характеристика, заяви і скарг на її поведінку не надходило, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-невролога не перебуває, однак з 2017 року перебуває під динамічним наркологічним спостереженням.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за корисливі майнові злочини, відбувала покарання в місцях позбавлення волі.

Також враховано відсутність офіційного місця роботи. Крім того, обвинувачена має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ніяких видів державної соціальної допомоги не отримує.

Крім того, як встановлено судом, 13.01.2026 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 4 ст. 185 КК України засуджена до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

При цьому слід зазначити, що кримінальне правопорушення за ч.4 ст. 185 КК України у даному кримінальному провадженні обвинувачена ОСОБА_4 скоїла 06 березня 2026 року, тобто під час іспитового строку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, обставин його вчинення, відомостей, що характеризують її особу, тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача, обвинуваченої, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців, на підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину основного покарання за попереднім вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.01.2026 року та визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяці.

На переконання суду, саме таке покарання є необхідним, достатнім, справедливим для виправлення обвинуваченої, запобігання вчинення нових злочинів, як самою обвинуваченою, так і іншими особами, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не затримувалася та під вартою не трималася, ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17.03.2026 відносно неї був застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладанням певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, на строк до 02.07.2026.

Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, яке вона має відбувати реально, з метою виконання вироку, забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченої ухилитися від суду, ризик чого значно підвищується в умовах введеного в Україні воєнного стану, обвинуваченій ОСОБА_4 слід змінити запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, для чого її слід взяти під варту в залі суду.

При цьому на підставі ч.1, 5, 7 ст.72 КК України слід зарахувати в строк призначеного обвинуваченій ОСОБА_4 за цим вироком покарання строк знаходження обвинуваченої під цілодобовим домашнім арештом у межах цього кримінального провадження з 17.03.2026 року по 01.06.2026 року включно, виходячи з того, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, та зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах цього кримінального провадження з 02.06.2026 року до набрання законної сили, виходячи з того, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати в провадженні підлягають стягненню з обвинуваченої, відповідно до вимог ст. 118, 124, 126 КПК України.

Керуючись ст.366-371,373-376,395,532,КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 5 (п`ять) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 січня 2026 року та визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді цілодобового домашнього арешту змінити на тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.

Взяти ОСОБА_4 під варту в залі суду негайно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту взяття її під варту 02 червня 2026 року.

На підставі ч.1, 5, 7 ст.72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченій ОСОБА_4 за цим вироком покарання строк знаходження обвинуваченої під цілодобовим домашнім арештом у межах цього кримінального провадження з 17.03.2026 року по 01.06.2026 року включно, виходячи з того, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, та зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах цього кримінального провадження з 02.06.2026 року до набрання законної сили, виходячи з того, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Galaxy А07», повернути власнику ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/117-26/4547-ТВ від 13.03.2026 року в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн 80 коп.

Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1