Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №537/2772/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1729/2026

Справа № 537/2772/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2026 в м. Кременчуці Крюківський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді Фадєєвої С.О. за участю секретаря судових засідань Супруненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 537/2772/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, де просить ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 19.12.2020 у Кременчуцькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за актовим записом № 918.

На обґрунтування позову зазначила, що з 19.12.2020 вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказала, що протягом останнього часу спільне життя з відповідачем не склалося, вони мають різні погляди на сімейні обов`язки та подальший розвиток подій, внаслідок чого втратили почуття поваги та любові один до одного. На даний час спільного господарства вони не ведуть, не підтримують шлюбних відносин та проживають окремо Примирення між ними неможливе. Зазначила, що суперечок щодо місця проживання дочки немає, дочка проживає з нею та перебуває на її утриманні. З урахуванням вищевикладеного просила позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підтримує у повному обсязі, строк для примирення не потрібний, оскільки подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим і суперечить її інтересам. У заяві вказала, що спору щодо місця проживання дочки немає, дочка залишиться проживати з нею. Після розірвання шлюбу просила залишити їй шлюбне прізвище ОСОБА_1 . Просила розгляд справи проводити у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти розірвання шлюбу. Вказав, що надання строку для примирення є недоцільним, оскільки спільне життя та збереження родини є неможливим. У заяві підтвердив відсутність будь-яких спорів щодо визначення місця проживання дитини разом з матір`ю. Просив розгляд справи проводити у його відсутність.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстрований 19.12.2020 у Кременчуцькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за актовим записом № 918, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . У шлюбі подружжя має малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

У судовому засіданні також встановлено, що шлюб виявився невдалим, що підтверджується позивачем та не спростовується відповідачем, шлюбні відносини між ними припинені. Позивач стверджує, що в них з відповідачем відсутні спільні інтереси, різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, не ведуть спільного господарства, бажання та намір відновити нормальні сімейні стосунки у сторін відсутні.

За згодою сторін малолітня дочка після розірвання шлюбу залишиться проживати з матір`ю.

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Згідно зі статтею 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин. Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Згідно із положеннями пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ст.111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В ході розгляду справи сторонами клопотання про надання їм часу для примирення не заявлялися.

Беручи до уваги ту обставину, що сторони не підтримують шлюбно-сімейних стосунків, наміру поновлювати сімейні стосунки не мають, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Зважаючи на те, що позивач не висловила бажання відновити своє дошлюбне прізвище, суд вважає за можливе залишити їй прізвище, набуте внаслідок укладення шлюбу.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 1 статті 142 ЦПК України та частиною 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами) передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. За викладених обставин, оскільки відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову до суду, а також стягнути на його користь з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 141,263- 265 ЦПК України, ч. 3 ст.105, ст.110, 112Сімейного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу.

Шлюб, зареєстрований 19.12.2020 у Кременчуцькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за актовим записом № 918 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 – розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище, набуте у шлюбі, ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у місті Кременчуці Полтавської області повернути ОСОБА_1 із державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при подачі позову до суду 28.04.2026 згідно квитанції про сплату № BUM8-D9U5-LA2E, що складає 665 грн. 60 коп.

Копія квитанції про сплату № BUM8-D9U5-LA2E від 28.04.2026 на суму 1331 грн 20 коп. зберігається в матеріалах справи № 537/2772/26 (провадження № 2/537/1729/2026).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.О. Фадєєва