Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №537/2212/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1478/2026

Справа № 537/2212/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2026 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду із позовною заявою де просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №22.07.2025-100000923 від 22.07.2025 року, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» у сумі 78780,00 грн та відшкодувати сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог вказали, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 22.07.2025 року уклали кредитний договір (оферти) №22.07.2025-100000923, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі – 26000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 22.07.2025 року на строк, вказаний в заявці. Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Згідно з умовами кредитного договору №22.07.2025-100000923 від 22.07.2025 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту – 22.07.2025; сума кредиту: 26000 грн 00 коп; строк, на який надається кредит - 168 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 05.01.2026; продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором; процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»); розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; комісія, пов`язана з наданням кредиту «Комісія за надання» – 5% від суми кредиту та дорівнює 1300 грн 00 коп (економічна сутність - плата за надання кредиту). Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів; комісія за обслуговування кредитної заборгованості «Комісія за обслуговування» – 1300 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит; договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір; протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг; денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,91% (денна процентна ставка) = (39780 / 26000)/ 168 * 100%; проценти (економічна сутність – плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді; неустойка: 390 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Кредитодавець надає позичальнику кредит шляхом перерахування коштів на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 .

Відповідно до Договору від 22.07.2025 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 26000 грн, ОСОБА_1 22.07.2025 отримав кредитні кошти у розмірі 26000,00 грн. Отже, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 78780,00 грн, що складається з: тіла кредиту – 26000,00 грн; процентів – 34580,00 грн; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) – 1300,00 грн; додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) – 3900,00 грн; неустойки – 13000,00 грн. Які позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.05.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11.05.2025 року від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, згідно якого ОСОБА_1 вказує, що не погоджується з позовними вимогами у заявленому позивачем розмірі та вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України, виходячи з наступного. Він проходить військову службу у Збройних Силах України, що підтверджується копією військового квитка серії серія ( НОМЕР_2 , виданий ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду проценти за користування кредитом, а також штрафи та пеня не нараховуються. Нарахування позивачем будь-яких процентів, штрафних санкцій та пені після початку проходження відповідачем військової служби є протиправним та прямим порушенням імперативних вимог закону. Відповідач визнає зобов`язання за кредитним договором №22.07.2025-100000923 виключно в межах отриманого тіла кредиту в розмірі 26 000,00 грн та відсотків, що були нараховані виключно до моменту призову на військову службу. Нарахування більшої частини суми позову (яка складає різницю між 78 780,00 грн та тілом кредиту в 26 000,00 грн) відбулося в період проходження відповідачем військової служби, що є незаконним. У зв`язку з цим вимоги позивача в частині стягнення нарахованих під час служби відсотків та штрафів не підлягають задоволенню. Наразі відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі та проходить військову службу, що унеможливлює сплату будь-яких додаткових незаконно нарахованих фінансових санкцій.

15.05.2026 року від позивача надійшла до суду відповідь на відзив, де позивач позовні вимоги просить задовольнити. Вказує що, загальні витрати за споживчим є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Крім того, відповідач заперечує проти законності розміру процентів, нарахованих відповідно до умов кредитного договору. Законом України «Про споживче кредитування» передбачено пункт 5 статті 8, що визначає максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Також, законом України «Про споживче кредитування», передбачено пункт 17 прикінцевих положень, який повністю спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки. Розділ IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023, яким передбачено наступне: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % Слід звернути увагу, що закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набув чинності 24.12.2023. Отже, враховуючи дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною. Щодо розрахунку заборгованості то матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем. Щодо нарахування комісії, то з огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача. Щодо наданих документів стосовно проходження військової служби то копія військового квитка, надана відповідачем містить вибіркові сторінки та не дозволяє встановити підставу прийняття на військову службу та період проходження військової служби. Відтак, відповідач не підтвердив свій статус військовослужбовця на даний час та на час дії кредитного договору, адже не надав довідки про проходження військової служби, військового квитка з відмітками за період дії кредитного договору тощо. Відтак, відповідач не надав документів, які б підтверджували його участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України. Тому, права на відповідну пільгу відповідач не має.

15.05.2026 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив згідно яких, відповідач не згоден з висунутими до нього позовними вимогами, оскільки позивач у своїй відповіді на відзив стверджує про відсутність доказів наявності статусу військовослужбовця. Це твердження не відповідає дійсності. Разом із відзивом ним вже було надано копію військового квитка серії НОМЕР_2 , де зафіксовано дату призову — 13.08.2025 року, який є офіційним документом, що посвідчує особу військовослужбовця та підтверджує його статус. Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», нарахування йому, як військовослужбовцю, відсотків та штрафних санкцій після 13.08.2025 року є протиправним. Позивач свідомо ігнорує надані докази та вимоги закону намагаючись стягнути 78 780 грн при тілі кредиту 26 000 грн. тому просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення відсотків, комісій та штрафних санкцій, нарахованих після 13.08.2025 року. Позовні вимоги визнає частково — лише в межах тіла кредиту (26 000 грн).

В судове засідання позивач - ТОВ «Споживчий Центр» свого представника не направив, згідно позовної заяви та відповіді на відзив прохав провести розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, направив до суду відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив де розгляд справи просить проводити без його участі на підставі наявних матеріалів.

Враховуючи відсутність сторін, суд вирішив на підставі ст. 247 ЦПК України, провести судовий розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, дослідивши та проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, встановив наступне.

Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. ст. 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір укладений за допомогою інформаційно-телекомукаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року по справі №161/16891/15-ц вказано, що відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Судом встановлено, що 22.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №22.07.2025-100000923 невід`ємною частинного якого є заявка, з якою позичальник ознайомився 22.07.2025 року. Згідно з умовами кредитного договору №22.07.2025-100000923 від 22.07.2025 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту – 22.07.2025; сума кредиту: 26000 грн 00 коп; строк, на який надається кредит - 168 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 05.01.2026; продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором; процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»); розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; комісія, пов`язана з наданням кредиту «Комісія за надання» – 5% від суми кредиту та дорівнює 1300 грн 00 коп (економічна сутність – плата за надання кредиту). Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів; комісія за обслуговування кредитної заборгованості «Комісія за обслуговування» – 1300 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит; договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір; протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг; денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,91% (денна процентна ставка) = (39780 / 26000)/ 168 * 100%; проценти (економічна сутність – плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді; неустойка: 390 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Кредитодавець надає позичальнику кредит шляхом перерахування коштів на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 . Як вбачається з Договору №22.07.2025-100000923 від 22.07.2025 року, невід`ємною частиною якого є заявка, останній підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Також позичальником підписано паспорт споживчого кредиту.

На підтвердження перерахування відповідачу ОСОБА_1 коштів у сумі 26000,00 грн за кредитним договором, позивачем подано до суду лист від платіжної організації ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 31.03.2026 року №1-3103, згідно якого на підставі укладеного між Кредитодавцем та Платіжною організацією договору про здійснення переказів грошових коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, останнім 22.07.2025 року здійснено переказ грошових кошті на карту № НОМЕР_1 у сумі 26000,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua -810487363, призначення платежу – видача за договором кредиту №22.07.2025-100000923.

Як вбачається із кредитного договору №22.07.2025-100000923 від 22.07.2025 року картка з номером № НОМЕР_1 вказана позичальником ОСОБА_1 для перерахування на його рахунок коштів кредиту.

З відзиву та заперечень відповідача вбачається, що відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору з позивачем та факт отримання 26000,00 грн. кредитних коштів від позивача.

Таким чином судом достовірно встановлено, що ТОВ «Споживчий Центр» уклав із ОСОБА_1 кредитний договір №22.07.2025-100001031 від 22.07.2025 року та позичальник отримав кредитні кошти в сумі 26000,00 грн.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Відповідач з умовами договору був ознайомлений, про що свідчить його електронний підпис у договорі про споживчий кредит №22.07.2025-100001031 від 22.07.2025 року невід`ємною частиною якого є заявка, паспорті споживчого кредиту, які містять усі умови кредитування, отримав кредит у вказаному розмірі, однак умови договору не виконав і не погасив борг, що вбачається із наявного розрахунку заборгованості.

Так, за розрахунком позивача у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 78780,00 грн, яка складається із: тіла кредиту – 26000,00 грн; процентів – 34580,00 грн; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) – 1300,00 грн; додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) – 3900,00 грн; неустойки – 13000,00 грн.

Тобто, встановлено, що позивач, окрім тіла кредиту (який сторонами не оспорюється) також просить стягнути заборгованість за нарахованими процентами за період з 22.07.2025 по 27.10.2025 року за ставкою 1% в день (260 грн в день), з 28.10.2025 року по 05.01.2026 року за ставкою 0,5 % в день (130 грн в день), що в сукупності становить суму – 34580,00 грн.

Окрім того позивач просить стягнути комісію (пов`язаної з наданням кредиту) – 1300,00 грн та додаткову комісію (за обслуговування кредитної заборгованості) – 3900,00 грн, а також неустойку – 13000,00 грн.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 заперечує проти стягнення з нього заборгованості за процентами та штрафних санкцій після початку проходження ним військової служби з огляду на його статус військовослужбовця і положення ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, в ст. ст. 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей за якими - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Судом встановлено, що згідно наданої копії військового квитка серії НОМЕР_2 від 13.08.2025 року виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що ОСОБА_1 призваний на військову службу у Збройних Силах України з 16.08.2025 року і до теперішнього часу. Наразі несе службу у ВЧ НОМЕР_3 .

При цьому суд зазначає, що наявність відмітки у військовому квитку про проходження відповідачем медичної комісії 13.08.2025 року, не свідчить про початок служби відповідача саме з 13.08.2025 року з урахуванням відсутності у матеріалах справи відповідного наказу.

Таким чином суд рахує датою початку проходження військової служби саме 16.08.2025 року.

Суд погоджується із тим, що на відповідача ОСОБА_1 , як на військовослужбовця, на особливий період, поширюються пільги передбачені п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його військової служби, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши розрахунок боргу, суд дійшов висновку, що проценти за користування кредитом підлягають стягненню з відповідача за період з 22.07.2025 року по 15.08.2025 року включно, в розмірі 6500,00 грн. (сума кредиту 26000,00 грн., відсоткова ставка 1% за день, кількість днів 25), тобто за час, коли відповідач не перебував на військовій службі та на нього не поширювалися пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Щодо стягнення з відповідача комісії за надання та обслуговування, суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т. ч. і в судовому порядку).

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Укладаючи кредитний договір сторони погодили сплату комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 1300 грн. Комісія, пов`язана з наданням кредиту «Комісія за надання» – 5% від суми кредиту та дорівнює 1300 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів; комісія за обслуговування кредитної заборгованості «Комісія за обслуговування» – 1300 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит; договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір; протягом строку дії договору тарифи та комісія (ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними.

Отже, погоджені сторонами умови кредитного договору, в яких зазначено перелік послуг, за які передбачено сплату комісії за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості, не є нікчемними, оскільки відповідають вимогам чинного Закону України «Про споживче кредитування».

Разом з тим, суд не погоджується з аргументами позивача щодо стягнення неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов`язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Так, згідно з Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 5:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було запроваджено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і на даний час діє.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладений під час дії воєнного стану, а саме 22.07.2025 року.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку, розмір якої згідно із довідкою-розрахунком сладає 13 000 грн.

Враховуючи, що неустойка, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем, тому позовна вимога щодо стягнення із відповідача на користь позивача неустойки до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню та слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №22.07.2025-100000923 від 22.07.2025 року у розмірі 37 700 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом – 26000,00 грн, заборгованості за процентами – 6500,00 грн, комісії за надання кредиту – 1300 грн, комісії за обслуговування кредиту – 3900 грн. В задоволенні решти вомог позовної заяви суд відмовляє.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, тож з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачені останнім судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог (47,85%) що становить 1273,96 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 509, 512-217, 526, 530, 610, 612,629, 1054, 1048, 1078 ЦК України, суд –

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 , заборгованість за кредитним договором №22.07.2025-100000923 від 22.07.2025 року у розмірі 37700,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 , судовий збір у сумі 1273,96 грн.

В задоволенні решти вимог позовної заяви - відмовити.

Рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.І. Хіневич