Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №536/223/26 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/223/26

Провадження № 2/536/699/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участі секретаря судового засідання Черненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до Кременчуцького районного суду Полтавської області з дійсним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7601354.

На підставі договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 року укладеного між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №7601354 від 19 лютого 2024 року. На підставі договору факторингу № 16/05/25-Е від 16 травня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і позивачем останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №7601354 від 19 лютого 2024 року.

Враховуючи наведене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 32349,13 грн., з якої 9773,15 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 22575,98 грн. – сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати.

26 лютого 2026 року судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано за клопотанням позивача докази.

В судове засідання представник позивача не з`явився будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у позовній заяві просив суд провести розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України, про причини неявки відомостей не надходило. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки не повідомив, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд постановив про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 лютого 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №7601354 про надання споживчого кредиту (а.с.13-29), відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 кредитного договору сума кредиту складає 10000 грн., строк кредиту 360 днів.

Як вбачається із п.1.5 кредитного договору, сторони також погодили фіксовану процентну ставку за користування коштами кредиту, а саме: стандартна – 2,20% в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; знижена процентна ставка – 0,01% в день та застосовується якщо споживач до 05.03.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Відповідно до п.1.8,1.9 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 103110,35% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 28471,61% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 89200,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 85915,00 грн.

Відповідно до п.6.4.1 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 300,00 гривень на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 100,00 гривень починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Даний договір був підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатору, що передбачено п.9.6 укладеного договору.

Також 19 лютого 2024 року ОСОБА_1 був підписаний паспорт споживчого кредиту(а.с.32-36), який містить аналогічні умови кредитування викладені в кредитному договорі.

Виконання ТОВ «Авентус Україна» обов`язку щодо надання позичальнику грошових коштів у розмірі 10000,00 грн. підтверджується листами ТОВ «Авентус Україна» від 27 листопада 2024 року, ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» від 13 листопада 2024 року та випискою про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 , наданої АТ КБ «Приватбанк», згідно з якими 19 лютого 2024 року на картковий рахунок відповідача було здійснено переказ коштів у розмірі 10000,00 грн. (а.с. 62-64, 65-67,174).

З картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) за договором №7601354 від 19 лютого 2024 року (а.с.38-48) та виписки з особового рахунку за кредитним договором №7601354 від 19 лютого 2024 року(а.с.37) вбачається, що у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 37349,13 грн., з яких 9773,15 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 22575,98 грн – заборгованість за відсотками та 5000,00 гр. – штрафні санції.

23 жовтня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №23.10/24-Ф, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (а.с.87-95).

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу №23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 року було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7601354 від 19 лютого 2024 року у загальній сумі 37349,13 грн., з яких 9773,15 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 22575,98 грн – заборгованість за відсотками та 5000,00 гр. – штрафні санції.(а.с.103-105).

16 травня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» було укладено договір факторингу №16/05/25-Е, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» право грошової вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (а.с.106-112).

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу №16/05/25-Е від 16 травня 2025 року було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7601354 від 19 лютого 2024 року у загальній сумі 37349,13 грн., з яких 9773,15 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 22575,98 грн – заборгованість за відсотками та 5000,00 гр. – штрафні санції.(а.с.128-130).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст.514 ЦК України).

Згідно ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. 77-78 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором №7601354 від 19 лютого 2024 року, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 32350,13 грн., а саме 9773,15 грн. – заборгованість по тілу кредиту та 22575,98 грн. – заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що 20 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Ейс»» та адвокатським бюро «Соломко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 та 11 вересня 2025 року Додаткову угоду №25771172148 до Договору (а.с.125-129).

На підтвердження суми витрат на професійну правничу допомогу позивачем наданий акт прийому-передачі наданих послуг від 01 листопада 2025 року, відповідно до якого вартість послуг, які надавались, склала 7000,00 грн.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час.

За таких обставин, беручи до уваги часткове задоволення позову, предмет позову та суму заборгованості, присуджену до стягнення, з огляду на реальність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат судом враховуються положення ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких, зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 263-265, 279, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 512,514,525,526,610,611,1054,1055,1056-1,1077,1078 ЦК України, -

Ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул.Поправки Юрія, б.6, каб.13,заборгованість за кредитним договором №7601354 від 19 лютого 2024 року у розмірі 32349 (тридцять дві тисячі триста сорок дев`ять) грн. 13 коп, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Кременчуцьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул.Поправки Юрія, б.6, каб.13.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

СуддяА. С. Река