Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №532/1837/25 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1837/25

1-кп/532/29/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого - ОСОБА_5 ,

його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки кримінальне провадження № 12025175470000093 по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чимкент Казахстан, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна загальна середня, фізичної особи-підприємця, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_7 21 червня 2025 року близько 23 год. 30 хв., точного часу судом не встановлено, перебував поруч з територією домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , де також знаходився ОСОБА_5 . Перебуваючи у вказаному місці, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_7 і ОСОБА_5 відбулася словесна сварка, в ході якої ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_5 та наніс правою рукою, стиснутою в кулак, один удар по обличчю в ділянку лівого ока, від чого ОСОБА_5 впав на землю в положення лежачи на спині. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_7 сів на ОСОБА_5 в область живота та вже лівою рукою, стиснутою в кулак, наніс ОСОБА_5 один удар по обличчю в ділянку скулової області справа. Після чого, правою рукою, стиснутою в кулак, ОСОБА_7 наніс ОСОБА_5 ще один удар по тілу в ділянку грудної клітки зліва, заподіявши останньому тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_7 винним себе в пред`явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 21.06.2025 року до його цивільної дружини ОСОБА_9 приїхала з м. Харків подруга ОСОБА_10 разом з чоловіком. У той день ОСОБА_7 готував для них вечерю в належному йому кафе в с. Світлогірське, після чого поїхав додому. Через деякий час до нього зателефонувала заплакана ОСОБА_9 та він поїхав до неї в кафе. Вона розповіла про те, що ОСОБА_5 ображав її нецензурними словами. ОСОБА_7 поїхав на своєму авто до місця проживання ОСОБА_5 , так як його вже не було на території кафе. Під`їхавши до домогосподарства ОСОБА_5 , останній виходив з машини і ОСОБА_7 без будь-якого примусу, не витягуючи нізвідки ОСОБА_5 запропонував йому сісти до нього в машину, поїхати до кафе та розібратися у виниклій ситуації. Однак ОСОБА_5 відмовився, поводився агресивно. ОСОБА_7 не проявляв агресії. Між ними виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_5 кидався на ОСОБА_7 , порвав йому майку. ОСОБА_7 намагався стримувати ОСОБА_5 , обхвативши своєю рукою його за шию. Перебуваючи в такому положенні, ОСОБА_5 сильно вкусив ОСОБА_7 в області грудної залози, внаслідок чого в нього залишився шрам на все життя та в цій зоні наявна припухлість. У ході бійки ОСОБА_5 впав на землю, спіткнувшись, але не від удару в обличчя. ОСОБА_7 тримав однією рукою за шию ОСОБА_5 , який лежав на животі обличчям до землі, щоб він «охолонув». Коли він відпустив його та пішов до своєї машини, ОСОБА_5 знову кидався на ОСОБА_7 . У даній ситуації він вчинив так, як вважав за потрібне, не чекаючи поки в с. Світлогірське приїде поліція, заступаючись за ОСОБА_9 , оскільки ОСОБА_5 не вибачився перед нею. При цьому, ОСОБА_7 зазначив, що фактично в нього була можливість не вступати в бійку в той момент, коли нетверезий ОСОБА_5 відмовився сідати до нього в машину та їхати в кафе. Цивільний позов визнав частково в частині відшкодування матеріальної шкоди на придбання ліків.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_7 вини, його винуватість у пред`явленому йому обвинуваченні повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який в судовому засіданні повідомив, що 21.06.2025 року він з дружиною ОСОБА_11 і дітьми перебували в батьків дружини, де він вживав спиртне. По дорозі додому вирішили заїхати в кафе в с. Світлогірське, щоб купити дітям хот-доги. В кафе знаходилася ОСОБА_9 з друзями, яка покликала до себе ОСОБА_5 . Він не вживав з ними алкоголь. Вона почала вибачатися перед ним за ситуацію, яка трапилася з його знайомими, яких обманули на гроші. ОСОБА_5 сказав їй, що не перед ним треба просити вибачення, а перед тими людьми. Між ОСОБА_5 і ОСОБА_9 виникла словесна сварка, в ході якої вони висловили на адресу один одного нецензурні слова. Після чого поїхав додому. Коли вийшов з машини та заходив у двір, приїхав до його помешкання ОСОБА_7 та витягнув його у хвіртки, кричав, вимагав сісти до нього в автомобіль і поїхати назад у кафе. ОСОБА_5 відмовився. Між ними виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_7 наніс ОСОБА_5 удари по обличчю, внаслідок чого він впав на землю. Від завданих ОСОБА_7 тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 була рвота, втрата свідомості. Його дружина викликала швидку допомогу та поліцію. Він перебував у травматологічному відділенні з діагнозом: струс головного мозку;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.07.2025 року з фототаблицею до нього, зі змісту яких установлено, що під час слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_5 розповів і показав як саме йому наносив удари ОСОБА_7 . Так, 21.06.2025 року ОСОБА_5 разом з жінкою ОСОБА_11 поїхали до кафе в с. Світлогірське Полтавського району Полтавської області. На прилеглій території даного закладу сиділа ОСОБА_9 з друзями. Поки його дружина пішла робити замовлення, в нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_9 . Після цього, близько 23 години він з дружиною приїхали додому. Дружина пішла в будинок, а він залишився в автомобілі. Поки він перебував в автомобілі, до двору приїхав ОСОБА_7 на білій ауді. Між ними виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження. Спочатку він завдав йому удар кулаком правої руки в область обличчя - лівого ока. ОСОБА_7 повалив його на землю, сів на нього та наніс йому удар кулаком лівої руки в область голови з правої сторони. В подальшому ОСОБА_7 завдав ОСОБА_5 удар кулаком правої руки в область тулуба - ліву частину грудей. Поки вони знаходились на землі, ОСОБА_7 тримав ОСОБА_5 однією рукою за шию і тулуб, оскільки під час сутички положення його рук постійно змінювалося (а.с.105-109);

- висновком експерта № 274 від 30.07.2025 року, відповідно до якого, заподіяння тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_5 згідно висновку експерта № 250 від 25.07.2025 року, можливе за обставин, що вказані потерпілим під час слідчого експерименту (а.с.110);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.07.2025 року з фототаблицею до нього, зі змісту яких установлено, що під час слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_7 розповів та показав як саме він наносив удари ОСОБА_5 . Так, він є власником кафе в АДРЕСА_3 . 21.06.2025 року до його співмешканки ОСОБА_9 приїхали друзі з м. Харків, вони відпочивали в цьому кафе. Близько 21 години ОСОБА_7 поїхав додому, його співмешканка з друзями залишилися в кафе. Близько 23 години він знову приїхав до кафе, щоб його зачинити та забрати ОСОБА_9 з друзями додому. Коли він приїхав, його співмешканка сиділа в сльозах. Вона сказала, що приїжджав ОСОБА_5 разом з жінкою. ОСОБА_9 сказала ОСОБА_5 , що він не бажана людина в цьому кафе, оскільки він неодноразово приїздив у кафе та провокував конфлікти. Він без запрошення сів до них за стіл, почав поводити себе зухвало, без дозволу випив їхню горілку, почав виражатися нецензурною лайкою відносно ОСОБА_9 і це перейшло в словесну сварку. Після почутого ОСОБА_7 як чоловік не стримався та поїхав на автомобілі білого кольору додому до ОСОБА_5 , щоб розібратися в даній ситуації. Коли він під`їхав приблизно о 23 год. 30 хв. 21.06.2025 року, ОСОБА_5 виходив з машини. ОСОБА_7 підійшов до нього, запропонував сісти в його автомобіль та поїхати до кафе, щоб розібратися в ситуації, що сталася, та щоб він вибачився перед ОСОБА_9 . Він відмовився, словесна сварка між ними переросла в бійку. ОСОБА_5 почав виражатися нецензурною лайкою в бік ОСОБА_7 . Останній не втримався та вдарив ОСОБА_5 кулаком правої руки в область обличчя - лівого ока. ОСОБА_5 почав кидатися на ОСОБА_7 , вони схопилися, ОСОБА_7 повалив ОСОБА_5 на землю, хотів заспокоїти його, але він не заспокоювався, а продовжував кидатися. ОСОБА_7 сів на нього в області живота та наніс йому удар кулаком лівої руки по обличчю в ділянку скулової області справа. Після чого, ОСОБА_7 завдав ОСОБА_5 удар кулаком правої руки по тілу в ділянку грудної клітки зліва (а.с.127-133);

- висновком експерта № 280 від 31.07.2025 року, відповідно до якого, заподіяння тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_5 згідно висновку експерта № 250 від 25.07.2025 року, можливе за обставин, що вказані підозрюваним ОСОБА_7 під час слідчого експерименту (а.с.134-135);

- показаннями свідка ОСОБА_11 , яка є дружиною ОСОБА_5 та в судовому засіданні повідомила, що 21.06.2025 року вони з двома малолітніми дітьми перебували в її батьків. У той день ОСОБА_5 трохи вживав алкоголь. Коли вони їхали додому на машині, якою керувала ОСОБА_11 , вирішили заїхати в кафе. Там перебувала співмешканка ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , яка була в нетверезому стані. Вона покликала до себе ОСОБА_5 та він пішов до неї за столик на подвір`ї. ОСОБА_11 з дітьми пішли всередину кафе замовити хот-доги. Через деякий час вона почула, що її чоловік та ОСОБА_9 словесно завелися, виражалися на адресу один одного нецензурними словами. ОСОБА_11 з дітьми вийшли з кафе на подвір`я та сказала чоловіку, що вже потрібно їхати додому. По дорозі додому до неї зателефонували з кафе та повідомили, що за ними їде біла ауді. Це був автомобіль ОСОБА_7 . Близько 23 години доїхавши додому за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_11 відвела дітей до порогу будинку та повернулася назад, так як вже приїхав ОСОБА_7 . У той момент коли ОСОБА_5 відкривав хвіртку, його потягнув до себе ОСОБА_7 . Між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_7 почав бити її чоловіка. ОСОБА_5 впав на землю в положення лежачи на спині, ОСОБА_7 сів на нього, однією рукою тримав за шию, а іншою рукою наносив удари в область голови, обличчя. ОСОБА_11 кричала, намагалася відтягнути ОСОБА_7 від її чоловіка, прохала його припинити бити. На її крики вибігла сусідка ОСОБА_12 , яка є кумою ОСОБА_11 та живе поруч. Згодом з`явився хлопець, який знімав бійку на мобільний телефон. Крім того, все це чула старша дитина. Після того як бійка закінчилася, ОСОБА_11 з чоловіком зайшли в будинок, його обличчя було закривавлене, йому було дуже погано, в зв`язку з чим у той же день вона викликала швидку допомогу, приїхала поліція;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.07.2025 року з фототаблицею до нього, зі змісту яких установлено, що під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_11 розповіла та показала як саме ОСОБА_7 наносив удари її чоловіку ОСОБА_5 . Так, 21.06.2025 року ввечері вони направились до кафе в с. Світлогірське Полтавського району Полтавської області. Приїхавши до кафе, на прилеглій території вона побачила ОСОБА_9 , яка відпочивала з друзями. Коли ОСОБА_11 пішла робити замовлення, її чоловік підійшов до ОСОБА_9 та почали розмовляти. Поки вона робила замовлення, між її чоловіком та ОСОБА_9 виникла словесна сварка. ОСОБА_11 підійшла до них, щоб їх заспокоїти. В подальшому вона з чоловіком покинули кафе та попрямували додому. Коли вони приїхали до свого помешкання, ОСОБА_11 пішла до будинку, а чоловік залишився в автомобілі. Поки ОСОБА_11 перебувала в будинку, почула, що приїхав ОСОБА_7 на ауді білого кольору. Він сварився з ОСОБА_5 . Під час сварки ОСОБА_7 почав бити ОСОБА_5 . Спочатку він завдав йому удар кулаком правої руки в область обличчя - лівого ока. ОСОБА_7 повалив ОСОБА_5 на землю, сів на нього та наніс йому удар кулаком лівої руки в область голови в праву сторону. Потім ОСОБА_7 завдав ОСОБА_5 удар кулаком правої руки в область тулуба - ліву частину грудей. Поки відбувалось між ними зіткнення, прибігла сусідка ОСОБА_12 , яка допомагала розборонити їх (а.с.111-115);

- висновком експерта № 275 від 30.07.2025 року, відповідно до якого, заподіяння тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_5 згідно висновку експерта № 250 від 25.07.2025 року, можливе за обставин, що вказані свідком ОСОБА_11 під час слідчого експерименту (а.с.116);

- показаннями свідка ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні повідомила, що 21.06.2025 року близько 23:00-23:30 години, перебуваючи в будинку, вікна були відчинені, вона почула як чоловіки дуже голосно розмовляли. Їй стало цікаво та вона вийшла з будинку. Підійшовши ближче до місця події, почула крики та плач ОСОБА_11 . ОСОБА_12 побачила лежачого на животі обличчям до землі ОСОБА_5 , а на ньому всім тілом лежав ОСОБА_7 , який своєю рукою обхватив шию ОСОБА_5 . Кілька хвилин ОСОБА_12 відтягувала ОСОБА_7 від ОСОБА_5 . Вони обоє піднялися, почали про щось розмовляти. На обличчі ОСОБА_5 - в зоні брів, рота була кров;

- протоколом огляду відеозапису з мобільного телефону ОСОБА_11 від 22.06.2025 року, який переписаний на оптичний диск CD-R 700 MG 80 min. На відеозаписі зафіксовано, що поблизу території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває двоє чоловіків, в яких виникла конфліктна ситуація, яка переросла в бійку. ОСОБА_7 схопив ОСОБА_5 , повалив його на землю та лівою рукою тримав його за шию. Під час бійки ОСОБА_5 висловлювався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_7 . Він обхопив лівою рукою шию ОСОБА_5 , який лежав на животі обличчям до землі. ОСОБА_11 намагалася їх розборонити та голосно кричала. На її крики на допомогу підбігла сусідка ОСОБА_12 . У подальшому ОСОБА_7 відпустив ОСОБА_5 (а.с.98-104);

- висновком експерта № 250 від 25.07.2025 року, відповідно до якого, в потерпілого ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у виді синця на повіках лівого ока, синців на шкірі скулової області справа і на шкірі грудної клітки зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Виявлені ушкодження виникли від дії тупого предмету, в термін і при вказаних ОСОБА_5 обставинах. Йому було нанесено не менше 3 ударів. Виявлені ушкодження ОСОБА_5 не міг отримати при падінні з висоти власного зросту (а.с.96-97);

- показаннями свідка ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні повідомила, що є співмешканкою ОСОБА_7 21.06.2025 року до неї в гості на відпочинок приїхала з м. Харків подруга ОСОБА_10 з чоловіком. Вони відпочивали в кафе в с. Світлогірське на літній терасі. ОСОБА_7 приготував вечерю та поїхав додому. Поки чекали на його повернення, приїхав ОСОБА_5 з дружиною. Вона з дітьми пішла всередину кафе. ОСОБА_5 , який був у стані алкогольного сп`яніння, підійшов до них та сів за їхній столик, наливав собі спиртне. Його попросили покинути їх, бо вже не перший раз з ним виникали конфлікти. Він хотів помиритися, вважав, що може вмішуватися в чужі справи, не знаючи в чому суть. Він почав агресивно поводитися, ображати ОСОБА_9 нецензурними словами. Вона рознервувалася, заплакала. Коли з кафе вийшла дружина ОСОБА_5 , побачила виниклу ситуацію та забрала чоловіка, вони поїхали. ОСОБА_9 зателефонувала до ОСОБА_7 , який приїхав через 10 хвилин і вона розповіла про те, що сталося. Він поїхав до ОСОБА_5 , а коли повернувся, в нього була травма на грудній клітині - відкушений шматок шкіри, кілька разів йому нанесли удари;

- показаннями свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні повідомила, що наприкінці червня 2025 року вона з чоловіком приїхала в гості до подруги ОСОБА_9 . В неї була відпустка та вона вирішила відпочити. На момент події вони перебували в кафе в с. Світлогірське, а ОСОБА_7 був удома. До них прийшов чоловік на ім`я ОСОБА_13 , він був напідпитку. Він сів до них за їхній столик. ОСОБА_9 попросила його залишити їх, бо йому тут не раді. Він відмовився. Взяв пляшку горілки «Мирова» і почав випивати. Він виражався нецензурними словами в бік ОСОБА_9 і вона розплакалася, зателефонувала до ОСОБА_7 . Коли приїхав ОСОБА_7 , чоловіка на ім`я ОСОБА_13 вже не було. ОСОБА_9 розповіла ОСОБА_7 про те, що сталося. Він від`їхав. ОСОБА_10 побачила ОСОБА_7 уже зранку на наступний день. Він сказав, що його вкусили і в нього був синяк під грудьми. Він побився з чоловіком на ім`я ОСОБА_13 ;

- показаннями експерта ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні повідомила, що у висновках № 274 від 30.07.2025 року, № 275 від 30.07.2025 року, № 280 від 31.07.2025 року наявна друкарська опечатка, а саме: помилково зазначено «заподіяння тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_15 ». Вказані висновки експерт ОСОБА_14 підтримала і вони є такими, що стосуються обставин даного кримінального провадження.

У відповідності до вимог статей 85 та 86 КПК України, суд вважає перелічені вище докази, які досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого ОСОБА_7 та визнання його винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України визначена вірно, оскільки він умисно заподіяв ОСОБА_5 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Показання обвинуваченого ОСОБА_7 у тій частині, що він намагався стримувати нападаючого на нього ОСОБА_5 і той впав на землю не від удару в обличчя, суд критично оцінює, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, суперечать фактичним обставинам справи, спростовуються зазначеними вище доказами та слідчим експериментом із самим обвинуваченим.

Спосіб нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому, локалізація ушкоджень, характер утворення тілесних ушкоджень, переконливо свідчать про те, що обвинувачений діяв умисно, тобто усвідомлював можливість настання негативних наслідків своїх протиправних дій.

Суд вважає, що обстановка виниклої між обвинуваченим і потерпілим словесної сварки, яка в подальшому переросла в бійку, свідчить про те, що саме ОСОБА_7 зайняв у ній ініціативну активну позицію, оскільки саме він приїхав до домоволодіння ОСОБА_5 , аби повернутися з ним до кафе та розібратися в конфлікті, який трапився між ОСОБА_5 і ОСОБА_9 .

Не зважаючи на те, що ОСОБА_5 відмовився, ОСОБА_7 не залишив місце події, хоча під час допиту на запитання суду чи була в нього така можливість, він відповів так.

Позиція представника обвинуваченого, який виправдовув свого підзахисного, вказуючи, що він побив ОСОБА_5 за його зухвалу поведінку відносно ОСОБА_9 , висловлюючи в її адресу непристойні слова, не заслуговує на увагу, оскільки для її життя чи здоров`я не існувало будь-якої реальної загрози чи іншого небезпечного посягання на момент сварки та бійки між обвинуваченим і потерпілим.

У даному випадку з метою захисту своєї цивільної дружини ОСОБА_7 не був позбавлений права на звернення до правоохоронних органів, а його твердження про те, що поліція довго їхатиме в село та немає часу чекати, суд розцінює як спосіб захисту.

Суд наголошує, що безпосереднім об`єктом за ч. 2 ст. 125 КК України виступають суспільні відносини, що забезпечують недоторканність тіла, здоров`я та фізичний стан конкретної особи, а тому нанесення будь-якій особі тілесних ушкоджень незалежно від причин порушує статтю 3 Конституції України, яка гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі статтею 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Суд не бере до уваги зазначену в обвинувальному акті обставину, що пом`якшує покарання, як щире каяття, оскільки під час розгляду справи судом не встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 жалкує про вчинене і негативно оцінює кримінальне правопорушення та бажає виправити ситуацію, яка склалася, шляхом вибачення за вчинення щодо потерпілого кримінального правопорушення. Обвинувачений, скориставшись останнім словом, про своє щире каяття суду не повідомив та навіть не намагався принести вибачення потерпілому ОСОБА_5 , так як останній не вибачився перед ОСОБА_9 .

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

Обираючи вид покарання серед альтернативних видів покарань, передбачених ч. 2 ст. 125 КК України, суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вперше вчинив кримінальний проступок, має постійне місце роботи та стабільний дохід, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Статтями 50 і 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

З урахуванням тих обставин, що обвинувачений ОСОБА_7 свою вину не визнав і не покаявся, не давав критичної оцінки своїй протиправній поведінці та не засуджував її, при цьому готовий понести за вчинене передбачену законом відповідальність у виді штрафу, а не у виді громадських робіт, як на тому наполягав прокурор та потерпілий, оскільки ОСОБА_7 є фізичною особою-підприємцем, має постійний дохід та не зможе виконувати громадські роботи, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 за вчинений проступок покарання у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 125 КК України.

Суд вважає, що покарання у виді штрафу у визначеному розмірі відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України та принципу індивідуалізації призначеного покарання, буде достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних порушень та є справедливим, пропорційним і співрозмірним зі ступенем тяжкості, характером, обставинами та наслідками вчиненого кримінального правопорушення.

Застосування більш суворих видів покарання за конкретних обставин справи і поведінки обвинуваченого, суд визнає явно не справедливим і достатніх підстав для цього не вбачається.

Щодо цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

У поданій 12 серпня 2025 року через систему «Електронний Суд» позовній заяві про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, ОСОБА_5 зазначив, що через удари в нього виник синець на повіках лівого ока, синці на шкірі скулової області справа та на шкірі грудної клітки зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також струс головного мозку, який призвів до тривалого лікування амбулаторно, запаморочень, негативних наслідків зі сном, харчуванням, викликав періодичний головний біль, диссомнічні розлади, астено-невротичний сидром.

Тому ОСОБА_5 прохав суд стягнути з ОСОБА_7 16368,74 гривень майнової шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, з яких: 4093,00 гривень - придбання ліків, 2970,00 гривень - проходження КТ, 9305,74 гривень - придбання пального в зв`язку з лікуванням та покупкою ліків.

17 вересня 2025 року ОСОБА_7 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_5 не надано доказів лікування в медичних закладах охорони здоров`я поза межами с. Світлогірське, що потребувало витрат на пальне. Ліки були придбані в аптеках м. Кобеляки та будь-які витрати пального на їх придбання не були потрібні. Відстань між с. Світлогірське, де проживає ОСОБА_5 , та м. Кобеляки становить 37 км. Крім того, постійно відповідно до графіку курсує громадський транспорт.

Таким чином, ОСОБА_7 вважає, що не підлягають відшкодуванню витрати на пальне в зв`язку з лікуванням та придбанням ліків у розмірі 9305,74 гривень, що більше ніж у два рази перевищує вартість лікування та не є відновленням стану здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Судом установлено, що з 22.06.2025 року по 27.06.2025 року потерпілий ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні в КНП «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради внаслідок отриманих тілесних ушкоджень (а.с.25).

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2632, у період з 22.06.2025 року по 27.06.2025 року в ОСОБА_5 діагностовано ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м`яких тканин обличчя та забій лівої половини грудної клітки. ОСОБА_5 призначено відповідне лікування та рекомендовано нагляд невролога, КТ головного мозку, обмеження знаходження на сонці та перевантаження (а.с.25).

На підтвердження придбання призначених лікарем ліків ОСОБА_5 надано фіскальні чеки № 0502106 від 22.06.2025 року на суму 885,80 гривень, № 39969 від 23.06.2025 року на суму 876,00 гривень, № 40075 від 24.06.2025 року на суму 2332,00 гривень, а загалом 4093,80 гривень (а.с.27).

Крім того, 26.06.2025 року ОСОБА_5 проходив у медичному лікувально-діагностичному центрі «Медіон», що знаходиться в м. Полтава, КТ головного мозку та органів грудної клітини, загальна вартість якого становить 2970,00 гривень (а.с.26).

Оскільки місцем проживання ОСОБА_5 є с. Світлогірське Полтавського району Полтавської області, 26.06.2025 року він придбав бензин 26,96 л вартістю 1752,13 гривень, що підтверджується чеком № 1312542 від 26.06.2025 року, для поїздки в м. Полтава з метою проходження КТ (а.с.29-зворот).

Також з 30.06.2025 року по 10.07.2025 року ОСОБА_5 проходив лікування амбулаторно, що підтверджується записами в його медичній карті, зробленими лікарем ОСОБА_16 (а.с.30-31).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 04.08.2025 року, в ОСОБА_5 є скарги на періодичний головний біль, погіршення сну у вигляді поганого засинання та частого просинання, емоційна нестійкість. Було встановлено первинний діагноз: «Відновний період закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку з цефалічним синдромом, диссомнічними розладами, астено-невротичним синдромом» (а.с.28).

Твердження захисника обвинуваченого про те, що лікар ОСОБА_16 не здійснює прийом у лікарні в м. Кобеляки, а лише в с. Світлогірське, спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який повідомив, що в період його амбулаторного лікування лікар ОСОБА_16 заміняв іншого сімейного лікаря та приймав пацієнтів саме в КНП «Кобеляцька міська лікарня».

Тому в період амбулаторного лікування ОСОБА_5 купляв пальне для приїзду із с. Світлогірське до КНП «Кобеляцька міська лікарня» в м. Кобеляки, що підтверджується чеками № 383061 від 30.06.2025 року на суму 1001,59 гривень та № 384465 від 08.07.2025 року на суму 1221,03 гривень (а.с.29).

При цьому, суд не бере до уваги надані ОСОБА_5 чеки № 385835 від 15.07.2025 року на суму 2188,46 гривень, № 387787 від 25.07.2025 року на суму 1131,33 гривень та № 388654 від 30.07.2025 року на суму 2011,20 гривень, оскільки потерпілим не доведено придбання пального в ці дати на покупку медикаментів чи поїздок до медичних закладів.

Таким чином, оцінивши додані до цивільного позову копії документів, які підтверджують витрати потерпілого на лікування та відновлення здоров`я внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого документально підтверджену суму матеріальної шкоди в розмірі 11038,55 гривень, з яких: 4093,80 гривень - ліки, 2970,00 гривень - КТ головного мозку та органів грудної клітини, 3974,75 гривень - пальне.

Щодо цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з такого.

У позовній заяві ОСОБА_5 вказував, що крім матеріальної шкоди, зазнав і моральної шкоди. Його душевні переживання від вчиненого ОСОБА_7 є глибокими, а ступінь моральної шкоди є значним.

ОСОБА_5 довелось відчути біль і страждання від ударів по обличчю та грудній клітині. За рекомендаціями лікарів йому протипоказано перенавантаження та перебування на сонці, а тому він був обмежений в можливості працювати та заробляти на життя.

Тілесні ушкодження завдали йому фізичного болю як у момент їх нанесення, так і в подальшому, в зв`язку з чим він вимушений був терпіти відчуття болю в голові, грудній клітині та ротовій порожнині.

Біль від тілесних ушкоджень не носив одномоментний чи періодичний характер та його не можна перенести відносно швидко і легко, а навпаки, біль сприймався постійно і тривало, він супроводжував будь-який рух тілом чи приймання їжі, а головний біль переслідував весь час.

ОСОБА_5 постійно відчував і відчуває досі гострі моральні страждання від почуття того, що вимушений був лікуватися внаслідок завданих протиправними діями ОСОБА_7 ушкоджень, потерпати від болю, жити майже місяць фактично в лікарні поза межами свого звичного житла.

Постійне психологічне навантаження в намаганні перебороти біль, наслідки струсу головного мозку, запаморочення не давали йому можливості нормально, у звичному для нього режимі харчуватися, він не міг нормально спати, оскільки через біль грудної клітини не міг засинати.

Він переживає гострі моральні страждання, яких зазнав за обставин, коли міг фізично протистояти кривднику, але не став цього робити в силу недопущення порушення законів та моральних норм, у зв`язку з чим зазнала шкоди і його самооцінка.

Так, завдане побиття увесь час на психологічному рівні поза його волею викликає в ОСОБА_5 негативні психологічні емоції, знову і знову відчуває несправедливість, приниження його гідності та честі. Він завжди керується принципами законодавства та моралі як безособистісного зобов`язання. Суть моралі полягає у двох основних вимогах: нікому не робити шкоди та всім допомагати згідно зі своїми можливостями. При порушенні цих вимог збоку інших осіб шкода завдається йому як людині, яка стала потерпілою внаслідок такого порушення моралі. Як наслідок у нього виникають сумніви у справедливості норм моралі, зневіра, недовіра до інших, зміна світосприйняття.

Крім того, побиття відбулося при його дітях та дружині, що змушує ОСОБА_5 думати, що він втратив у своїй сім`ї повагу як до чоловіка та батька, який є взірцем сили та лідерства у сім`ї.

Також у зв`язку із синцями на обличчі ОСОБА_5 вимушений був уникати зустрічей з рідними, близькими, друзями та членами сім`ї.

На думку ОСОБА_5 , позбутися вказаних моральних переживань можливо, отримавши певну психологічну рівновагу в матеріальній формі у вигляді грошових коштів, яка забезпечить йому можливість компенсувати психологічну травму позитивними емоціями та відчуттям справедливості.

Враховуючи глибину його переживань, тривалість страждань від фізичного болю, тяжкість нанесених ушкоджень, а також поведінку обвинуваченого, ОСОБА_5 оцінює розмір такої компенсації в 100000,00 гривень.

У відзиві на позовну заяву обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що визначений ОСОБА_5 розмір моральної шкоди в сумі 100000,00 гривень не відповідає характеру та обсягу страждань, яких він зазнав, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення) стану здоров`я, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану та не є співмірним із заподіяною шкодою.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позовні вимоги про відшкодування шкоди не підлягають задоволенню, так як причиною заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень стала зухвала поведінка його самого відносно дружини ОСОБА_7 , яка перебувала на робочому місці та в присутності відвідувачів кафе безпідставно отримала в свою адресу образливі, непристойні у вигляді нецензурної лайки висловлювання. ОСОБА_5 за отриманий по заслузі синець, ніде не працюючи, намагається збагатитися на 100000,00 гривень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 прохав суд відмовити в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, про що було роз`яснено в пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім`ї чи близьких родичів та інше.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд вважає, що неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_5 без сумніву зазнав фізичного болю в момент заподіяння йому тілесних ушкоджень та через нанесені йому удари проходив лікування. Отримані ОСОБА_5 тілесні ушкодження позначились на стані його здоров`я, а також спричинили душевні страждання, переживання, негативні емоції та призвели до порушення ритму життя позивача.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-25/27542-ПС від 13.02.2026 року, ситуація, що досліджується за справою, є психотравмувальною для ОСОБА_5 . Йому спричинені страждання (моральна шкода). У нього наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості та виникли внаслідок його побиття 21.06.2025 року на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_7 . Констатуються значний психотравмувальний вплив ситуації, незначний ступінь ураження особистості ОСОБА_5 (глибина), що спричинило значний ступінь психічних (на моральному рівні) страждань ОСОБА_5 (інтенсивність). Тривалість негативних переживань ОСОБА_5 визначається як «близько 6 місяців» та є актуальними на момент дослідження. Можливий розмір грошової компенсації за завдані ОСОБА_5 страждання (моральну шкоду) може становити 0; 1,5; 3; 4,5; 6 мінімальних заробітних плат (а.с.163-175).

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, згідно з приписами пункту 6.4 Методичних рекомендацій «Відшкодування моральної шкоди» (лист Міністерства юстиції від 13.05.2004 року № 35-13/797), враховуються вимоги розумності і справедливості, оскільки моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України та роз`яснень, що викладені в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

За змістом ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні суми моральної шкоди суд керується постановою ВП Верховного Суду від 15.12.2020 року в справі № 752/17832/14-ц, в якій було висловлено правову позицію, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Потерпілий ОСОБА_5 оцінив завдану моральну шкоду в сумі 100000,00 гривень. Разом з тим, суд вважає, що сума компенсації моральної шкоди в такому розмірі є завищеною.

Глибина фізичних страждань потерпілого, на думку суду, є відчутною, але не критичною, оскільки заподіяння йому тілесних ушкоджень у виді синця на повіках лівого ока, синців на шкірі скулової області справа і на шкірі грудної клітки зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, хоч і вплинуло на його стан здоров`я та самопочуття, проте не спричинило тривалого розладу здоров`я, не призвело до втрати працездатності або інших тяжких наслідків.

З урахуванням зазначених вище обставин, беручи до уваги характер та обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав потерпілий, характер та локалізацію заподіяних тілесних ушкоджень, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди в грошовому еквіваленті становить 12970,50 гривень, що згідно судово-психологічної експертизи становить мінімальних заробітних плат.

Саме цей розмір компенсації моральної шкоди суд вважає таким, що відповідає ступеню моральних страждань потерпілого та категорії кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим.

Таким чином, позовна заява про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягає частковому задоволенню.

У судових дебатах захисник обвинуваченого прохав суд відмовити потерпілому в стягненні на його користь з обвинуваченого витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 гривень, оскільки вони не підтверджені жодними доказами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються з витрат на правову допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 120 КПК України, витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України, в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Судом установлено, що на виконання п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, при поданні цивільного позову ОСОБА_5 повідомив про попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які він очікує понести в зв`язку з розглядом справи, та які складаються з витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 гривень.

Проте в судових дебатах потерпілий ОСОБА_5 та його захисник не прохали суд стягнути з обвинуваченого витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, а тому суд не вирішує це питання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що по справі була проведена судово-психологічна експертиза (а.с.162), а тому з ОСОБА_7 на користь держави необхідно стягнути витрати за проведення експертизи в розмірі 17828,00 гривень.

Запобіжні заходи стосовно обвинуваченого не обиралися.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 373, 374, 475 КПК України суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 11038,55 (одинадцять тисяч тридцять вісім грн. 55 коп.) гривень та моральну шкоду в розмірі 12970,50 (дванадцять тисяч дев`ятсот сімдесят грн. 50 коп.) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 17828,00 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень вартості проведеної судово-психологічної експертизи.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя