Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №527/922/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/922/26

провадження 2/527/880/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Свістєльнік Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання – Мороз Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.11.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 654861427 на суму 1 500,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV33PH4. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6 000,00 грн. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу № 28/1118-01. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу № 28/1118-01 підписали Реєстр прав вимоги № 167 від 04.01.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

23.02.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23/0224-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу № 23/0224-01 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 15.07.2025 за Договором факторингу 15/07/25-Е від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 21 846,03 грн.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить – 21 846,03 грн, яка складається з: 6000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15 846,03 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 21846,03 грн, витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Ухвалою суду від 06.04.2026 провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач не з`явився, у позовній заяві зазначив, що просить проводити розгляд справи у його відсутність та не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Повідомлень про причину неявки в судове засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не подано.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

19.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 654861427, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV33PH4. Відповідно до п. 2.1. кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 6000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі. Згідно п.1.3. кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 1500 грн 00. коп одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 04.12.2021. Позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договорі вважається припиненим шляхом його повного виконання (п.1.4). Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів), отриманих протягом всього строку дії договору (п.1.5). Кредитна лінія надається строком на 15 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 04.12.2021 р. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надан6ня першого траншу за договором (п.1.7). Сторони погодили, що встановлений в п.1.7 договору строк дисконтного періоду та відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахований процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду (п.1.8). Відповідно до п.1.9., за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначеного в п.1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою у розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.8 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою у розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним; якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого, позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. (а.с.82 на звороті - 86).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно платіжних доручень ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 6000,00 грн (а.с.116-124).

Як вбачається з відповіді АТ «Універсал Банк», наданої на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_1 . На вказану платіжну картубуло зарахування коштів: за період від 19.11.2021 до 24.11.2021 в сумі 1500,00 грн, за період від 20.11.2021 до 25.11.2021 в сумі 1000,00 грн, за період від 22.11.2021 до 27.11.2021 в сумі 800,00 грн, за період від 22.11.2021 до 27.11.2021 в сумі 150,00 грн, за період від 22.11.2021 до 27.11.2021 в сумі 150,00 грн, за період від 23.11.2021 до 28.11.2021 в сумі 100,00 грн, за період від 24.11.2021 до 29.11.2021 в сумі 100,00 грн, за період від 24.11.2021 до 29.11.2021 в сумі 100,00 грн, за період від 25.11.2021 до 30.11.2021 в сумі 150,00 грн, за період від 25.11.2021 до 30.11.2021 в сумі 100,00 грн, за період від 25.11.2021 до 30.11.2021 в сумі 250,00 грн, за період від 26.11.2021 до 01.12.2021 в сумі 250,00 грн, за період від 26.11.2021 до 01.12.2021 в сумі 100,00 грн, за період від 26.11.2021 до 01.12.2021 в сумі 150,00 грн, за період від 27.11.2021 до 02.12.2021 в сумі 700,00 грн, за період від 27.11.2021 до 02.12.2021 в сумі 100,00 грн, за період від 28.11.2021 до 03.12.2021 в сумі 300,00 грн (а.с.149-170).

Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором в загальній сумі 6000,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до боржників зазначених у Реєстрі Боржників (а.с.24-27). В подальшому між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено додаткову угоду №19 від 28.11.2019 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.29 на звороті), додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 та додаткову угоду №27 від 31.12.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.30-35) та додаткову угоду № 31 від 31.12.2022 та № 32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.35 на звороті-36).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №167 від 04.01.2022 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги за договором № 654861427, боржник – ОСОБА_1 в загальній сумі заборгованості – 12906,03 грн (а.с.37-38).

23.02.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №23/0224-01 відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» до боржників зазначених у Реєстрі прав вимог (а.с.40-43).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 до Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024, до ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги за договором № 654861427, боржник – ОСОБА_1 в загальній сумі заборгованості – 21846,03 грн (а.с.45-46).

15.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу №15/07/25-Е відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до боржників зазначених у Реєстрі Боржників (а.с.48-51).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 15.07.2025 до Договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025, до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги за договором № 654861427, боржник – ОСОБА_1 в загальній сумі заборгованості – 21846,03 грн (а.с.54-55).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як зазначено в ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за Договором кредитної лінії № 654861427 від 19.11.2021 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» на підставі договорів факторингу.

Згідно виписки з особового рахунку складеного ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №654861427 від 19.11.2021 станом на 26.12.2025 становить: 6000,00 грн – за тілом кредиту, 15846,03 грн – заборгованість за відсотками, а всього 21846,03 грн (а.с.67).

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6000,00 грн - заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 15846,03 грн - заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З розрахунку заборгованості за договором №654861427 від 19.11.2021 року, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 6000,00 грн, заборгованість за процентами становить 15846,03 грн (а.с.65-66).

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 6000,00 грн зобов`язання з їх повернення та сплати відсотків у розмірі встановленому договором не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6000,00 грн - заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 15846,03 грн - заборгованості за відсотками є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Вирішення питання стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено в п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір 2662,40 грн.

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Соломко О.В. надавав правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 7000,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подано суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат – це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.

За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючи конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 4000,00 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13,141, 259,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956 заборгованість за Договором кредитної лінії № 654861427 від 19.11.2021 у розмірі 21 846,03 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, а всього 6 662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13, код ЄДРПОУ: 42986956);

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя Ю. М. Свістєльнік