Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №527/1152/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/1152/26

провадження 2/527/1025/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Семенової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/1152/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», який подано представником позивача Докукіною Дариною Володимирівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2026 року представник позивача звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник зазначила, що 28.09.2024 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 494945-КС-002 про надання кредиту. 28.09.2024 Оніщенко В.С., прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 494945-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено Оніщенку В.С., через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7956, на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 28.09.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 494945-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування кредитом.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 494945-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору. Розмір денної процентної ставки на дату укладення Кредитного договору відповідає максимальному розміру денної процентної ставки відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 07.04.2026 утворилась заборгованість за Договором № 494945-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 14150,00 грн, що складається з: 5000,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 5650,00 грн - суми прострочених платежів по процентах; 2500,00 грн - суми заборгованості по штрафам; 1000,00 грн - суми прострочених платежів за комісією.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 14150,00 грн, а також сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просила проводити розгляд справи у відсутність представника позивача та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення судової повістки, відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

28.09.2024 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 494945-КС-002 про надання кредиту. 28.09.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 494945-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. 28.09.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 494945-КС-002 про надання кредиту (далі Кредитний договір). Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Кредит надається строком на 16 тижнів (п.2.3. Кредитного договору). Строк дії договору: до 18.01.2025 (п.2.7. Кредитного договору). Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1% фіксована, денна процентна ставка 0,90 процентів (п.п.2.4., 2.11. Кредитного договору). Комісія за надання Кредиту: 1000,00 грн (п.2.5 Кредитного договору). В п.12 Договору позичальник зазначив номер електронного платіжного засобу НОМЕР_3 (а.с.20-50).

28.09.2024 ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, істотні умови якого за своїм змістом є аналогічними умовам викладеним у Кредитному договорі (а.с.18-19).

Судом також встановлено, що Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3785, Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) укласти Договір № 494945-КС-002 про надання кредиту та Кредитний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7956, які було направлено на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений ОСОБА_1 .

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із Кредитного договору, позичальник ОСОБА_1 зазначив реквізити належного йому електронного платіжного засобу: НОМЕР_3 .

Відповідно до відповіді наданої АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», наданої на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 . Відповідно до інформації щодо руху грошових коштів грошові кошти в сумі 5000,00 грн надійшли на рахунок відповідача 28.09.2024.

Судом встановлено, що позивач виконав зобов`язання та надав відповідачу кошти у розмірі 5000,00 грн, як встановлено у кредитному договорі.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за кредитним договором № 494945-КС-002 від 28.09.2024, ОСОБА_1 на виконання зобов`язання за кредитним договором не було сплачено жодних платежів, заборгованість становить 14150,00 грн, що складається з: 5000,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 5650,00 грн - суми прострочених платежів по процентах; 2500,00 грн - суми заборгованості по штрафам; 1000,00 грн - суми прострочених платежів за комісією (а.с.12-16).

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 5650,00 грн - суми заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 5000,00 грн, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу та сплати відсотків у встановленому договором розмірі не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 5650,00 грн - суми заборгованості за процентами є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 1000,00 грн комісії, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом, пунктом 2.5 Кредитного договору встановлено, комісія за надання кредиту становить 1000,00 грн.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїх постановах формує єдину судову практику, надаючи обов`язкові для всіх правові позиції та висновки щодо застосування норм права, що забезпечує сталість та однаковість у правосудді, а ці висновки є важливим джерелом для судів нижчих інстанцій та інших суб`єктів владних повноважень .

Верховний Суд у вказаній постанові зокрема зазначив, що у кредитному договорі не лише потрібно зазначити перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, а й надати докази їх понесення.

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця пов`язані з видачою кредиту, суд дійшов висновку, що положення п. 2.5 Договору № 494945-КС-002 про надання кредиту від 28.09.2024 є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1000,00 грн комісії до задоволення не підлягає.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2500,00 грн - заборгованості по штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.6. Кредитного договору передбачено, що у разі не здійснення сплати Процентів та/або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), та/або Комісії за видачу додаткових грошових коштів у Кредит (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів), та/або суми кредиту у визначені цим Договором та додатковими угодами до Договору терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю штраф у розмірі 32 % (Тридцять дві цілих нуль сотих процентів) від розміру простроченої заборгованості , який визначається відповідно до умов.

Разом з тим, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що штраф нарахований відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2500,00 грн - заборгованості по штрафу до задоволення не підлягають.

Вирішення питання стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 14150,00 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 10650,00 грн, що становить 75,26 % від ціни позову.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2003,72 грн, що складає 75,26 % від 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд.26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239, заборгованість за Договором № 494945-КС-002 про надання кредиту від 28.09.2024:

5000,00 - суму прострочених платежів по тілу кредиту;

5650,00 грн - суму прострочених платежів по процентах,

а всього 10650,00 грн (десять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2003,72 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, б.Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239);

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_4 ).

Суддя А. О. Олефір