Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №369/8192/26
Суддя: Лисенко В. В.
Справа № 369/8192/26
Провадження № 3/369/5476/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лисенко В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Бучанського РУП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-- за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення –
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 973371 від 27.04.2026 року, вбачається що 05.04.2026 року близько 23 години 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у висловлюванні нецензурною лайкою в адресу дружини ОСОБА_3 в присутності малолітньої доньки, що могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю дитини.
ОСОБА_1 у судове засідання з`явився, вину у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не визнав та пояснив суду, що не вчиняв будь яких дій передбачених ч.2 ст. 173-2 КУпАП по відношенню до своєї доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за умисне вчинення діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення таких дій стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 973371 від 27.04.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося у висловлюванні нецензурною лайкою на адресу дружини ОСОБА_3 у присутності малолітньої доньки, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю дитини.
Разом з тим зі змісту протоколу вбачається, що нецензурні висловлювання були адресовані дружині ОСОБА_3 , а не малолітній доньці. Будь-яких відомостей про вчинення ОСОБА_1 дій психологічного характеру безпосередньо до ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Крім того, суд звертає увагу, що наведене у протоколі формулювання є припущенням та не містить відомостей про фактичне заподіяння психологічної шкоди здоров`ю малолітній дитині або про наявність реальної загрози її заподіяння, підтвердженої належними та допустимими доказами. Саме лише посилання на те, що «могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю дитини», не може вважатися достатнім для доведення обставин, які утворюють склад адміністративного правопорушення.
Також, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 вчиняв будь-які дії безпосередньо до малолітньої доньки ОСОБА_2 , а також доказів того, що дитина сприймала обставини конфлікту між батьками, усвідомлювала їх зміст чи зазнала негативного психологічного впливу внаслідок таких дій.
Таким чином, надані суду матеріали не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що в діях ОСОБА_1 наявні всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, ч.2 ст. 173-2, ст. 283, ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ :
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.В. Лисенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua