Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №285/3368/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 03 червня 2026 р.

Справа: №285/3368/26

Суддя: Сташків Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/3368/26

провадження у справі 3/0285/1366/26

04 червня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Т.Б. розглянувши матеріали, що надійшли від Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованої та проживаючої: АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Від Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області до суду надійшли два адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Судом встановлено, що 29.05.2026 о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в п`яному вигляді за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство відносно свого сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: вчинила сварку, ображала, погрожувала та шарпала, вдарила рукою по спині, чим завдала шкоди його психологічному здоров`ю, та вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що вказаного дня між нею та її сестрою ОСОБА_3 виник конфлікт, під час якого між ними відбулася штовханина. Поруч перебував її малолітній син ОСОБА_4 , тому, побоюючись, що він може випадково отримати тілесні ушкодження, вона відштовхнула його в сторону. Зазначила, що будь-якого насильства щодо сина не вчиняла, не била його та не шарпала. Також повідомила, що є матір`ю трьох дітей, на даний час не працює, однак до березня 2026 року працювала продавцем в с. Романівка. Її чоловік проходить військову службу в ЗСУ.

Допитаний в судовому засіданні син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтвердив, що перебував поруч під час конфлікту матері із тіткою, однак мати його не била, тілесних ушкоджень не завдавала та будь-якого насильства щодо нього не вчиняла. Також зазначив, що мати лише відштовхнула його в сторону, щоб він не опинився між дорослими під час сварки та не отримав ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні інший син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтвердив, що між його матір`ю та тіткою виник конфлікт, під час якого відбулася словесна суперечка та штовханина. При цьому зазначив, що його мати не завдавала молодшому брату жодних ударів, не шарпала його, не вчиняла щодо нього будь-яких насильницьких дій. Також підтвердив пояснення матері про те, що вона лише відштовхнула дитину в сторону, аби він не опинився між учасниками конфлікту та не отримав тілесних ушкоджень. Будь-яких дій, спрямованих на заподіяння брату фізичної чи психологічної шкоди, з боку матері він не бачив.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та свідків в судовому засіданні, дослідивши адміністративний матеріал, суддею встановлено наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

На підтвердження винних дій ОСОБА_1 працівниками поліції долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 199070 від 29.05.2026 року, рапорт повідомлення на службу 102, з якого слідує, що ОСОБА_1 29.05.2026 о 22 год. 00 хв., вчинила домашнє насильство відносно свого сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; письмові пояснення ОСОБА_3 .

Аналізуючи пояснення ОСОБА_1 , показання допитаних у судовому засіданні свідків та досліджені письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно неповнолітнього сина.

Зокрема, пояснення ОСОБА_1 про відсутність умисних дій щодо дитини узгоджуються з показаннями свідків, які були безпосередніми очевидцями події та підтвердили в судовому засіданні, що будь-якого фізичного насильства щодо сина з її боку не застосовувалося.

При цьому рапорт працівника поліції сам по собі не є доказом вини особи та не може вважатися достатнім для підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за відсутності інших належних і допустимих доказів, які б безспірно підтверджували наявність у діях особи складу інкримінованого правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд вважає виправданим посилання за аналогією закону на дану норму Конституції, оскільки за своєю суттю і змістом адміністративні правопорушення є спорідненими із кримінальними злочинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак у суду відсутні достатні докази вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, тому суддя приходить до переконання, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КУпАП, у зв`язку із чим провадження в даній справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 173-2, 245, 247, 280, 283, 284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.Б. Сташків

Оригінал: reyestr.court.gov.ua