Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №161/24461/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/24461/25

Провадження № 2/161/960/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Кихтюка Р.М.,

секретаря – Вегери Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Бізнес Позика» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.06.2021 року між товариством та ОСОБА_1 було укладено договір № 294366-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачу надано у кредит кошти в розмірі 22000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування ними.

Зазначає, що товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, однак ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої кредитні зобов`язання, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка станом на 30.10.2025 року становить 17662,04 грн., з яких: 12467,90 грн. - тіло кредиту, 5194,14 грн. - нараховані відсотки.

У зв`язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Бізнес Позика» вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2025 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Згідно ухвали суду від 14.01.2026 року здійснено перехід від розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав, а тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України.

Водночас, від представника відповідача надійшла заява, у якій просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку із пропуском строків позовної давності.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

З матеріалів справи слідує, що 09.06.2021 року між товариством та ОСОБА_1 було укладено договір № 294366-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. ).

ТОВ «Бізнес позика» 09.06.2021 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №294366-КС-002 про надання кредиту, а останній прийняв (акцепт) пропозицію щодо укладення договору (а.с. ).

Судом з`ясовано, що позивач виконав свою частину умов кредитного договору у повному обсязі та перерахував ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 22000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №28833 від 09.06.2021 року (а.с. ).

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Як з`ясовано судом, що ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у нього станом на 30.10.2025 року виникла заборгованість в розмірі 17662,04 грн., з яких: 12467,90 грн. - тіло кредиту, 5194,14 грн. - нараховані відсотки (а.с. ).

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.

Крім того, на думку суду не заслуговують на увагу доводи представника відповідача щодо пропуску у межах вказаної справи позивачем строку позовної давності.

Так, у відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).

Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. У подальшому дія карантину була подовжена до 30 червня 2023 року.

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у звязку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню.

З 24 лютого 2022 року в України діє воєнний стан, підставами якого є Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (з наступними змінами).

Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Так, матеріалами справи підтверджено, що договір позики укладено 09.06.2021 року, термін дії договору визначено до 29.09.2021 року. Позивач звернувся з цим позовом 26.11.2025 року, отже строк позовної давності не пропустив, оскільки у період з 02 квітня 2020 року по 30 червня 2023 року (до моменту скасування карантину на території України), строк позовної давності законодавцем продовжено на час дії карантину, а також з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан в Україні, який наразі триває.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач звернувся до суду з правом грошової вимоги до відповідача в межах строку позовної давності.

Таким чином, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 істотно порушив умови кредитного договору, не повернув суму кредиту, в зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість, а тому позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором.

Крім того, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282, 417 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №294366-КС-002 від 09.06.2021 року в розмірі 17662 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 04 коп. та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю « Бізнес Позика», адреса: м. Київ, б. Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ – 41084239.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складений 27 травня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк