Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №161/9510/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9510/26

Провадження № 1-кп/161/1114/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 03 червня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030580000407, що надійшов з Луцької окружної прокуратури 01.05.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, гр. України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.345 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції №2232о/с від 17.12.2025 ОСОБА_6 призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язків командира взводу №1 роти №3 батальйону управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції.

Таким чином, ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу, оскільки згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», працівники Національної поліції відносяться до працівників правоохоронних органів.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення.

Так, ОСОБА_6 , будучи у форменому одязі із знаками розрізнення, отримавши табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, заступив на чергування у складі групи реагування патрульної поліції «Цунамі 152» з 19.00 год.. 07.03.2026 по 07.00 год. 08.03.2026 спільно із інспектором взводу №1 роти №3 батальйону управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 , згідно розстановки сил та засобів роти №3 батальйону управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції затвердженої 07.03.2026 начальником управління патрульної поліції у Волинській області.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 07.03.2026 близько 23.20 год., отримавши на службовий планшетний пристрій повідомлення у формі «ДТП без травмованих» у якому зазначалось, що по вул.Потебні у м. Луцьку водій транспортного засобу марки «Audi» моделі А4 із номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_1 здійснив зіткнення із транспортним засобом марки «Opel» моделі «Astra» та втік із місця події. В подальшому, зазначеними працівниками УПП було виявлено даний транспортний засіб неподалік буд.№25 по вул.Задворецькій у м. Луцьку.

Працівником поліції ОСОБА_6 з метою зупинки транспортного засобу було висловлено усну законну вимогу водію автомобіля про припинення протиправних дій та зупинку його транспортного засобу.

ОСОБА_4 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи за кермом транспортного засобу марки «Audi» моделі А4 із номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_1 , знаходячись неподалік буд.№25 по вул. Задворецькій у м. Луцьку, ігноруючи законну вимогу працівника правоохоронного органу, умисно, з метою перешкоджання службовій діяльності працівника поліції, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення побоїв працівнику правоохоронного органу, а саме - тимчасово виконуючого обов`язків командира взводу №1 роти №3 батальйону УПП у Волинській області ДПП ОСОБА_6 , який припиняв його протиправні дії, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу, здійснив різкий маневр вищевказаним транспортним засобом в сторону зазначеного працівника поліції, внаслідок чого відбувся удар передньою лівою частиною вказаного автомобіля по правому колінному суглобу потерпілого, спричинивши останньому фізичний біль.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, які виразились в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу побоїв у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.345 ч.2 КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичні обставини, суду дав показання, що 07 березня 2026 року у вечірню пору доби керував транспортним засобом марки «Audi» моделі А4 із номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_1 , здійснивши ДТП із іншим автомобілем. Оскільки злякався, то почав втікати, а коли зрозумів, що його наздоганяють та намагаються затримати, то ще більше злякався та, розуміючи, що перед ним знаходиться працівник поліції, здійснив маневр автомобілем, внаслідок чого вдарив ним поліцейського у ногу. Вчиняючи такі дії усвідомлював, що перед ним працівник поліції, який виконував свої службові обов`язки. Факту перебування при цьому у стані алкогольного сп`яніння не заперечує. У вчиненому щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим, повністю відшкодував завдану ним шкоду та просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні повністю ствердив показання обвинуваченого ОСОБА_4 та обставини, що викладені в обвинувальному акті щодо фактичних обставин справи. Збитки повністю відшкодовані (матеріальні та моральні), обвинувачений перед ним вибачився, а тому будь-яких претензій до обвинуваченого не має. Щодо покарання – просив суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу побоїв у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданої шкоди.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, при цьому, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вибачився перед потерпілим та добровільно повністю відшкодував завдані збитки, що стверджується як особистими поясненнями потерпілого, так і доданою письмовою розпискою, потерпілий до нього жодних претензій не має, на суворому покаранні не наполягає; обвинувачений не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та реєстрації, виховується у багатодітній родині, його батько наразі перебуває у лавах ЗСУ, тому суд, враховуючи його особу та відсутність обставин, що обтяжують покарання, призначає покарання в межах санкції ст.345 ч.2 КК України, у виді обмеження волі, з застосуванням ст.75 КК України.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України суд здійснює зарахування строку попереднього ув`язнення: з 08.03.2026 (з моменту затримання) по 10.03.2026 (дату судового рішення та звільнення з-під варти), із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, відповідно, знищити, повернути за належністю законному володільцеві (шляхом передачі вилученого транспортного засобу з арештмайданчика особі, яка має право керування транспортними засобами) та залишити у матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 10.03.2026, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, – скасувати.

Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, з забороною залишати місце свого проживання у певний період доби, з покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України (ухвала від 10.03.2026), закінчився 10.05.2026.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 345 ч.2 КК України та призначити покарання – 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази:

-DVD-R диск з записом з нагрудної камери поліцейського – залишити у матеріалах кримінального провадження;

-транспортний засіб марки «Аudi» н.з НОМЕР_1 сірого кольору – повернути за належністю законному володільцеві ОСОБА_8 , шляхом передачі його з арештмайданчика особі, яка має право керування транспортними засобами – ОСОБА_9 ;

-4 (чотири) гільзи із маркуванням «FORT 9 mm Makarova» – знищити.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 10.03.2026 – скасувати.

Зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою з 08.03.2026 по 10.03.2026, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1