Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №161/26805/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/26805/25

Провадження № 2/161/1845/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Кихтюка Р.М.,

секретаря – Авдійчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 31.05.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Р51.13054.005325483, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 49997,00 грн., строком на 36 місяці та які зобов`язалася повернути і сплатити відсотки за користування ними.

17.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №17112023, відповідно до умов якої право грошової вимоги за договором № Р51.13054.005325483 від 31.05.2019 р., укладеним між АТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до реєстру боржників №2 від за вказаним договором факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 125394,70 грн., з яких: 42415,20 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 28248,73 грн. – за відсотками, 54730,77 грн. – за комісіями.

Посилаючись на викладене, просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 січня 2025 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі з доданою позовною заявою та з додатками була отримана відповідачем 22.01.2026 року, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення поштового рекомендованого відправлення.

При цьому, відзив на позов відповідачем у визначений в ухвалі суду термін не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом з`ясовано, що 31.05.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Р51.13054.005325483, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 49997,00 грн., строком на 36 місяці та які зобов`язалася повернути і сплатити відсотки за користування ними (а.с. 5-7).

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як визначається ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні і в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, інше не встановлено договором або законом.

17.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №17112023, відповідно до умов якої право грошової вимоги за договором № Р51.13054.005325483 від 31.05.2019 р., укладеним між АТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с. 14-15).

Відповідно до реєстру боржників №2 від за вказаним договором факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 125394,70 грн., з яких: 42415,20 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 28248,73 грн. – за відсотками, 54730,77 грн. – за комісіями (а.с. 17).

Оскільки на підставі вказаного договору відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ «ФК «ЄАПБ», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідача про повернення кредитної заборгованості.

З представленого суду розрахунку вбачається, що у ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором № Р51.13054.005325483 від 31.05.2019 року в сумі 125394,70 грн., з яких: 42415,20 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 28248,73 грн. – за відсотками, 54730,77 грн. – за комісіями (а.с. 13).

Однак, на думку суду, є безпідставними позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 54730,77 грн., оскільки відповідно до умов кредитного договору позичальнику кредит надавався на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін у даній частині визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 №15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 06.09.2017 по справі № 6-2071цс16 та постанові Верховного Суду від 24.10.2018 по справі № 276/4216/16-ц, відповідно до яких, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У зв`язку з вищевказаним позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 54730,77 грн. не підлягають до задоволення.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України не виконала взяті на себе зобов`язання перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором № Р51.13054.005325483 від 31.05.2019 року, а тому прийшов до висновку, що заборгованість на загальну суму 70 663,93 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн., однак, зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги частково в сумі 70 663,93 грн., тому на користь позивача слід стягнути у пропорційному розмірі судовий збір, що становить 1706,37 грн. ((70 663,93/125394,70) * 3028,00).

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 610, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № Р51.13054.005325483 від 31.05.2019 року у розмірі 70 663 (сімдесят тисяч шістсот шістдесят три) грн. 93 коп. та 1706 (одну тисячу сімсот шість) грн. 37 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складений 25 травня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк