Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №931/339/26 — Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/339/26

Провадження № 1-кп/931/61/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року сел. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030510000140 від 15.03.2026 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Старожуків Рівненського району Рівненської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з неповною загальною середньою освітою, непрацюючої, не одруженої, не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

в с т а н о в и в :

Постановою Локачинського районного суду Волинської області від 19.02.2026 у справі № 931/865/25, яка набрала законної сили 03.03.2026, ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАІІ та на неї накладено адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Однак, ОСОБА_4 , будучи ознайомленою із постановою Локачинського районного суду від 19.02.2026 року у справі №931/865/25, шляхом отримання 26.02.2026 року її копії рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також шляхом отримання електронної копії постанови у мобільному додатку Єдиного порталу державних послуг «Дія», який був встановлений на мобільному телефоні ОСОБА_4 марки «Хіаоmі Нурег ОS», ІMEI 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з абонентським номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 , достовірно знаючи і усвідомлюючи, що вищевказаним судовим рішенням її було позбавлено права керування транспортними засобами на строк один рік, діючи в порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, умисно не виконала вищевказану постанову суду, що виразилось в тому, що вона 15.03.2026 року орієнтовно о 12 год. 40 хв., усвідомлюючи протиправність своїх дій, керувала автомобілем марки «Маzda 6», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , та рухалась ним по вулиці Липинського у селі Затурці Володимирського району Волинської області, під час чого була зупинена працівниками СРПП СПД №1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із отриманням інформації, що свідчила про причетність водія до вчинення кримінального правопорушення.

Обвинувачена ОСОБА_4 ,будучи допитаною в судовому засіданні з приводу пред`явленого їй обвинувачення, свою вину визнала повністю, не оспорювала фактичних обставин, пояснивши, що за вказаних обставин місця та часу вона дійсно була зупинена працівниками поліції, керуючи автомобілем, та будучи позбавленою права керування, про що їй достовірно було відомо. У вчиненому розкаюється.

Судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст фактичних обставин та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності її позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченій та прокурору порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, є доведеною та її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, що відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, є щире каяття, що підтверджується визнанням нею своєї вини у вчиненому в ході досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує також її позитивну характеристику за місцем проживання (а.к.п. 37, 39), молодий вік, те, що остання на утриманні має двох малолітніх дітей (а.к.п. 40-42), є несудимою (а.к.п.31, 32), на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває (а.к.п. 34), надає допомогу ЗСУ, що підтверджується квитанцією про сплату донату від 30.04.2026 року в розмірі 5000 грн (а.с.43).

Враховуючи наведене, за наявності обставин, що пом`якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також визнання обвинуваченою своєї вини, суд вважає за необхіде призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією вказаної статті, що буде достатнім для її виправлення та попередження вчинення в майбутньому нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався, арешт на майно не накладався.

У справі цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати відсутні.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речові докази: - автомобіль марки «Маzda 6», р.н.з. НОМЕР_4 , мобільний телефон Xiaomi HyperOS, IMEI І: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , що повернуті обвинуваченій на відповідальне зберігання, - залишити у володінні ОСОБА_4 ;

- оптичний диск із записами із нагрудних камер поліцейських та з відеореєстратора службового автомобіля наряду Ливар-11 від 15.03.2026 року, - залишити при матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12026030510000140 від 15.03.2026 року.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - якщо його не скасовано - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченій.

Суддя Локачинського районного суду ОСОБА_1