Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №357/5376/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судуІгнатов Р.М., за участю в режимі відеоконференції захисника ОСОБА_1 - адвоката Шовкопляса С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Шовкопляса С.П. на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 07 квітня 2025 року о 23 годині 44 хвилин, в Київській області, м. Біла Церква по проспекту Князя Володимира, 16, він керував транспортним засобом «Renault Trafic», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота та пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законодавством порядку. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, ARMF-0338, тест №1223, з результатами огляду водій погодився, від проходження огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

Не погоджуючись з постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Шовкопляс С.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог апелянт вказав, що судом першої інстанції не враховано законність дій працівників поліції щодо: законності зупинки транспортного засобу працівниками поліції; працівники поліції не забезпечили фіксацію факту порушення ПДР під керуванням ОСОБА_1 ; порушено порядок направлення для проведення огляду для визначення стану сп`яніння; працівники поліції не забезпечили доставку до найближчого медичного закладу.

Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 «згоден з результатом», однак на його переконання із відеозаписів, які додані до протоколу, вбачається, що ОСОБА_1 піддавався тиску з боку працівників поліції, а саме ОСОБА_2 погрожував водію «що завезе його до приміщення батальйону та він там і тест пройде і зробить, що йому скажуть». Проте, ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за те, що перебуваючи в страху за своє здоров`я та ймовірною поїздкою під даним приводом до Білоцерківського РТ ЦК був вимушений вчиняти дії на які йому вказували працівники поліції. Таким чином вважає, що водій не відмовлявся від проходження медичного огляду в селищі Сквира куди його мали беззаперечно доставити за направленням, яке міститься в матеріалах справи.

Крім того, згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеозаписів ОСОБА_1 був направлений до смт. Володарка за 35 км від місця зупинки в інше місто. Однак вказана лікарня не є найближчим медичним закладом, якому надано право проводити огляди на стан наркотичного сп`яніння.

Також звертає увагу, що суддею суду першої інстанції залишено поза увагою його пояснення надані в судовому засіданні щодо того, що Газоаналізатор був не справний, про що повідомляв сам поліцейський та за своєю ініціативою запросив у іншого екіпажу інший газоаналізатор, але його доставлено не було, а було надано лише нові мундштуки до вже наявного газоаналізатора. Також на думку захисника та ОСОБА_1 суддею першої інстанції з незрозумілих підстав не було в повній мірі зазначено пояснення працівника поліції які були надані 22 жовтня 2025 року, а лише певні фрагменти, що фактично невілюють вимоги законодавства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Шовкопляса С.П., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, його відповіді на запитання суду, вивчивши письмові матеріали справи та відеозапис, який стосувався обставин вчиненого правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Насамперед, суд з`ясував у захисника питання щодо участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Адвокат Шовкопляс С.П. повідомив, що ОСОБА_1 обізнаний про день, час і місце розгляду його апеляційної скарги і не бажає безпосередньо приймати участь в судовому засіданні, довіряючи права захисту адвокату.

Що стосується можливої участі прокурора у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду апеляційної скарги, він не збирає нових доказів, а лише частково, у разі наявності обґрунтованого клопотання сторони захисту може передослідити вже наявні у матеріалах справи докази, на які посилається суд першої інстанції, і відповідно не перебирає на себе функцію сторони обвинувачення. Захисник Шовкопляс С.П. вважав за можливе провести розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні і клопотань про виклик прокурора та передослідження матеріалів справи в судовому засіданні не заявляв.

Крім того, до суду надійшов лист від Білоцерківської окружної прокуратури за вх. № 2216 від 08.01.2026 року, у якому зазначено, що підстав для участі прокурора у розгляді апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Шовкопляса С.П. на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.11.2025 року не вбачається (а.с. 100).

Захисник Шовкопляс С.П. в судовому засіданні апеляційної інстанції заявив клопотання про виклик та допит як свідка працівника патрульної поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи. Апеляційний суд, з урахуванням ч. 7 ст. 294 КУпАП приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення ( а.с. 70) в мотивувальній частині постанови суду першої інстанції вказано, що вказаний працівник поліції вже був допитаний в судовому засіданні 22.10.2025, де зазначено, що працівник поліції старший сержант поліції ОСОБА_2 , пояснив … . Щодо інших працівників поліції, захисник не був позбавлений можливості заявити клопотання про їх допит в якості свідків .

Незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо допустимих, належних доказів, які свідчать про обґрунтованість висновків судді першої інстанції, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а саме в тому, що останній, в порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Зокрема, як вірно зазначив у своїй постанові суд першої інстанції, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №293858 від 08.04.2025 року (а.с.1), підтверджуються також наявними у справі та дослідженими під час її розгляду в суді першої інстанції доказами, а саме:

- висновком газоаналізатора «Алкотест 7510», тест № 1223, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат 1.23‰ (а.с. 3);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції від 08.04.2025 року (а.с.5);

- повідомленнями Білоцерківської міської лікарні № 2 та Білоцерківської міської лікарні № 4 (а.с. 6,7);

- повідомленням Сквирської центральної міської лікарні (а.с. 8);

- розпискою ОСОБА_1 (а.с. 10);

- відеозаписи з нагрудних бодікамер поліцейських (а.с. 12).

Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, з огляду на що суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 в порушенні ним вимог п. 2.9а. ПДР України, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції.

Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху і утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відеозаписи, які було вивчено судом апеляційної інстанції відображають зміст даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення. Зокрема, відеозаписом зафіксовано зупинку працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки названо не виконання водієм вимоги працівника поліції про зупинку транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відповів, що не зупинився і проїхав, оскільки поспішав додому. Тому доводи сторони захисту про незаконність зупинки є безпідставними.

В ході спілкування працівники поліції запитали у ОСОБА_1 чи вживав він алкогольні напої, на що останній відповів, що випив пива. Працівники поліції встановили та назвали ознаки алкогольного сп`яніння у водія та запропонували йому проти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки, на що ОСОБА_1 погодився, йому надали мундштук для перевірки, зробили контрольний забір повітря, однак з першого разу ОСОБА_1 не зміг продути у прилад Драгер. Працівники поліції встановили, що прилад Драгер зависає і викликали екіпаж з іншим приладом. Після приїзду ОСОБА_1 неодноразово надавалась можливість пройти огляд, однак через некоректний продув після кількох спроб не вдалось визначити результат. Після чергового тестування вдалось встановити результат - 1, 23‰, з яким ОСОБА_1 погодився, на пропозицію працівників поліції проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря-нарколога чітко відмовився, а тому доводи захисника про протилежне є неспроможними.

Що стосується твердження сторони захисту про несправність приладу Драгер, то будь яких доказів на підтвердження цього не надано. Перед початком огляду було здійснено контрольний забір повітря, з кожною новою спробою ОСОБА_1 надавали новий мундштук. Крім того, будь яких заперечень щодо результатів огляду ОСОБА_1 не виражав, а натомість повністю погодився із результатами.

Доводи сторони захисту про направлення водія до смт Володарка, а не до найближчого закладу охорони здоров`я є безпідставним. До матеріалів справи долучено листи із Білоцерківської міської лікарні №4 вх. №1 від 01.01.2025 року, та Сквирської центральної міської лікарні №3 від 03.01.2025 року, з яких вбачається, що у зазначених закладах охорони здоров`я неможливо було провести огляд ОСОБА_1 через те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться за встановленим графіком (з 08 год. 00 хв. і до 15 год. 00 хв. чи 15 год. 45 хв), а тому час зупинки ОСОБА_1 (23 год. 44 хв.) такі огляди вже не проводились (а.с. 6, 8). У листі Білоцерківської міської лікарні №2 №03-05/2525 від 09.12.2023 року вказано про відсутність фахівців та обладнання для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с. 7).

Будь яких інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

З урахуванням вищенаведеного, а також наявних у справі доказів, які були оцінені судом першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених ст. 252 КУпАП, суд апеляційної інстанції не вбачає жодних правових підстав для того, щоб погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, оскільки вина ОСОБА_1 доведена сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів, в той час як доводи поданої апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, за наслідками розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Шовкопляса С.П., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану скаргу без задоволення, а постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шовкопляса С.П. - залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов

Справа № 357/5376/25

Апеляційне провадження № 33/824/709/2026

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

Суддя у першій інстанції - Дорошенко С.І.

Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.