Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №753/4034/13-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 753/4034/13-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10656/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Мілоцького Олега Леонідовича на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 березня 2026 року, постановлену під головуванням судді Коренюк А.М., у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_1 , про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року до суду від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. надійшло подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон до повного виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим документом № 573/4034/13, виданий Дарницьким районним судом м. Києва від 25.04.2015 року (а.с. 1-6).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 березня 2026 року подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л., заінтересовані особи: акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, - повернуто без розгляду (а.с. 10-12).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 13 квітня 2026 року приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Мілоцький О.Л. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 14-18).

На обґрунтування скарги зазначав, що суд першої інстанції в порушення вимог процесуального законодавства помилково застосував вимоги ч. 2 ст. 183 ЦПК України, які не регулюють спірні процесуальні правовідносини, тому не підлягають застосуванню у цій справі, оскільки вказана норма процесуального права поширюється виключно на заяви (клопотання, заперечення), подані до суду без дотримання вимог ч. 1 або 2 цієї статті (а.с. 14-18).

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи викладене.

Повертаючи подання приватного виконавця, суд першої інстанції виходив із того, щодо нього не додано докази надіслання (надання) особою заявником всім іншим учасникам виконавчого провадження поданого до суду подання - всім заінтересованим особам, на права та обов`язки яких впливають правовідносини (сторони виконавчого провадження - боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (солідарне стягнення), й не зазначено про таких, що підтверджується відсутністю вказаних доказів у додатках до такого подання (відсутні опис документів про направлення подання від 26.02.2026 року із доданими до нього документами всім адресатам, платіжні документи про здійснення відправлення кореспонденції засобами поштового зв`язку, із зазначенням повного переліку найменувань відправленої кореспонденції), а із наданого заявником подання не встановлено дотримання ч.2 ст.183 ЦПК України. Разом з тим, в матеріалах відсутній опис вкладення, що саме подання від 26.02.2026 року разом із доданими до неї документами/додатками заявником було направлено заінтересованим особам.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду, з огляду на наступне.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Положення ст. 441 ЦПК України не покладають на приватного виконавця обов`язку щодо зазначення всіх сторін виконавчого провадження (справи), а також направлення сторонам справи копії відповідного подання.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Пункт 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України містить чіткий перелік процесуальних документів, поданих на стадії виконання судового рішення, до яких додаються докази надіслання їх іншим учасникам справи, а саме: заяви, скарги, клопотання чи заперечення.

Отже, вказана норма процесуального права поширюється виключно на заяви (скарги, клопотання, заперечення), подані до суду без дотримання вимог частин першої або другої цієї статті.

В даному випадку, приватний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, тоді як процесуального документу - подання у переліку, визначеному п. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України, немає.

Отже, суд першої інстанції, повертаючи подання приватного виконавця, припустився надмірного формалізму, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»)

Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Мілоцького Олега Леонідовича - задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 березня 2026 року - скасувати.

Справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_1 , про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є.П. Євграфова

В.В. Саліхов