Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №361/7466/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 червня 2026 року місто Київ

справа № 361/7466/25 провадження №22-ц/824/3853/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Підодвірним Тарасом Івановичем,

на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2025 року, ухвалене у складі судді Писанець Н.В.,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позивач просив суд визнати виконавчий напис №12535, вчинений 17 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. таким, що не підлягає виконанню, щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія Онлайн Фінанс» заборгованості.

В обґрунтування позову посилалась на те, що виконавчий напис є незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню. Виконавчий напис був вчинений з порушенням статті 88 Закону України «Про нотаріат», за відсутності документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, передбачених Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою КМУ №1172. Крім того, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2025 року відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Є.Б., про визнання виконавчого напису таким, шо не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Пододвірний Т.І. подав апеляційну скаргу, в який просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вважає, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги, що позивачем були надані усі наявні у нього докази, відповідно до формулювань у ч.5 ст.177 ЦПК України, адже позивач не укладав жодних договорів ані з відповідачем, ані з «первісним кредитором». Звертає увагу апеляційного суду, що відповідач скористався своїм правом, та направив до суду пояснення по справі, в яких відповідач не заперечував щодо предмету спору, а висловив заперечення лише проти стягнення витрат на правову допомогу. Окрім того, судом не було враховано, що сума заборгованості не є безспірною, адже позивачем у позові зазначалось про те, що він не отримував повідомлення про наявність заборгованості з вимогою про усунення порушення виконання зобов`язання.

В судове засідання не з`явились сторони та їх представники, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток - повідомлень до електронних кабінетів учасників, через підсистему "Електронний суд", та на поштову адресу третіх осіб, що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, зворотнім повідомленням про отримання приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Горелик Є.Б., та від приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За таких обставин колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.

Оскільки рішення ухвалене за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Судом установлено, що між сторонами виник спір про можливість виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за зверненням відповідача, про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором.

На виконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 4 липня 2025 року про витребування із філії Київського обласного державного нотаріального архіву виконавчий напис № 12535, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. від 17 травня 2021 року, надійшла відповідь про те, що оригінали вказаних документів було вилучено для знищення за закінченням строку зберігання.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем своїх позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису) визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 3.5. пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно» (крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього Переліку (щодо стягнення за іпотечними договорами)), для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин: 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» у Переліку № 1172 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 480 від 19 квітня 2022 року.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Факт відсутності оригіналів документів, які витребувані із філії Київського обласного державного нотаріального архіву на виконання ухвали Броварського міськрайонного суду від 4 липня 2025 року, має істотне процесуальне та матеріально-правове значення для вирішення справи. Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчий напис лише за наявності документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та правомірність вимоги стягувача. Перевірка належності та повноти таких документів є обов`язком нотаріуса, а в разі спору - об`єктом дослідження суду.

У даному випадку оригінали документів були вилучені для знищення через закінчення строку їх зберігання, що унеможливлює суду перевірити, чи дійсно нотаріус під час вчинення виконавчого напису діяв у межах закону та наявні документи відповідали вимогам Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, а також вимогам Закону «Про нотаріат» і наказу Міністерства юстиції №296/5 від 22 лютого 2012 року «Про Порядок вчинення нотаріальних дій».

Відповідач зазначені обставини суду не довів. При цьому, відповідач, подаючи відзив на позовну заяву, фактично заперечень щодо пред'явлених до нього вимог не навів. Лише заперечував щодо стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Таким чином, наявні підстави вважати, що всупереч пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів від 29 червня 1999 року № 1172 нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був наданий оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів).

Факт вилучення оригіналів для знищення слугує підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус не мав можливості переконатися у дотриманні законодавчих вимог, а суд не може встановити наявність безспірної заборгованості.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Інші доводи апелянта щодо наявності спору відносно суми заборгованості ОСОБА_1 перед кредитором, не мають правового значення, оскільки за відсутності факту подання для вчинення виконавчого напису оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів), наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині стягнення з ТОВ «Фінансова компанія Онлайн Фінанс» витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, то в цій частині слід зазначити наступне.

Звертаючись з позовом, стороною позивача було заявлено про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 2 травня 2025 року, укладений між адвокатом Підодвірним Т.І. та ОСОБА_1 , ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1396859, також до позовної заяви надано акт виконаних робіт в суді першої інстанції від 15 червня 2025 року /а.с. 28/.

В акті зазначено, що адвокатом надано усну консультацію, тривалість усної консультації 1 година, вартість однієї години 1000 грн.; проведено аналіз судової практики, тривалість 2 години, вартість однієї години 1000 грн., загалом 2000 грн., підготовлено позовну заяву, тривалість підготовки документу склала 5 годин, вартість однієї години 600 грн., а загалом 3000 грн.

Представником відповідача подані додаткові пояснення, в яких викладені заперечення щодо обґрунтованості позивачем її витрат на професійну правничу допомогу.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).

При визначенні розміру витрат на правову допомогу апеляційний суд враховує складність справи, обсяг наданих адвокатами послуг і виконаних ним робіт, принципи співмірності та розумності, а також заперечення сторони відповідача щодо обґрунтованості суми витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ТОВ «Фінансова компанія Онлайн Фінанс» на користь позивача ОСОБА_1 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції.

Також, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 судом задоволені повністю, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 1211,20 грн. та апеляційної скарги в сумі 1816,80 грн. підлягають стягненню на користь позивача з відповідача ТОВ «Фінансова компанія Онлайн Фінанс».

Керуючись ст. ст. 141, 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Підодвірним Тарасом Івановичем, задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2025 року скасувати і ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 12535, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, від 17 травня 2021 року.

Стягнути з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус