Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №521/20982/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1120/26

Номер справи місцевого суду: 521/20982/25

Головуючий у першій інстанції Плавич І. В.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І.,

за участю:

секретаря судових засідань – Тьосової Я.В.,

захисника – Скрипник Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Скрипник Д.О. на постанову Хаджибейського районного суду м.Одеси від 22.04.2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнутий судовий збір в сумі 665,60 грн.

Згідно з оскарженою постановою, 14.11.2025 року, о 14:40 год, водій ОСОБА_1 , в м.Одеса по Тираспольському шосе, 22/8, керував транспортним засобом «BMW 520І» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена рухливість, порушення мови, ходи). Від огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись із постановою місцевого суду, захисник Скрипник Д.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження по справі а підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги захисник мотивує тим, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження висновків місцевого суду про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а отже він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, захисник зазначає, що на долученому до матеріалів справи відеозаписі не зафіксований факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння. Також захисник вказує, що підпис в протоколі про адміністративне правопорушення не доводить тієї обставини, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності беззаперечно визнає свою вину.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, але захисник вважала за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Апеляційний суд враховує, що положеннями ч.2 ст.268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час апеляційного розгляду забезпечено участю захисника Скрипник Д.О.

Заслухавши суддю-доповідача; пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; вивчивши матеріали адміністративної справи та долучені до справи докази; апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів відповідно до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно з ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення додержався вимог ст.245, 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №512939, з фабули якого убачається, що 14.11.2025 року, о 14:40 год, водій ОСОБА_1 , в м.Одеса по Тираспольському шосе, 22/8, керував транспортним засобом «BMW 520І» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена рухливість, порушення мови, ходи), від огляду на стан сп`яніння відмовився.

Вказаний протокол на місці його складання власноруч підписаний ОСОБА_1 . При цьому, в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» будь-яких зауважень або заперечень щодо обставин, викладених у фабулі протоколу ОСОБА_1 не навів, в тому числі і не вказав про те, що не керував транспортним засобом.

Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а тому визнає його допустимим доказом, який підтверджує винуватість ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано довідки про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія та протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не притягався.

Основним доводом апеляційної скарги захисника є те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

З метою перевірки доводів викладених в апеляційній скарзі та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, судом досліджений відеозапис з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, який приймав участь в оформленні протоколу.

З відеозапису вбачається, що причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 стало порушення ним вимог законодавства щодо використання номерних знаків, а саме те, що номерний знак був закритий скотчем, що перешкоджав його ідентифікації.

За цим фактом відносно ОСОБА_1 на місці зупинки був складений протокол та постанова про притягнення до адміністративної відповідності за ч.1 ст.121-3 КУпАП.

У судовому засіданні апеляційного суду захисник повідомила, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП ним не оскаржувалась.

Апеляційний суд наголошує, що постанова про притягнення водія за ч.1 ст.121-3 КУпАП, в даній справі має преюдиційне значення, оскільки беззаперечно підтверджує той факт, що в день та час розглядаємих подій – 14.11.2025 року, о 14.40 год, водій ОСОБА_1 , в м.Одеса по Тираспольському шосе, 22/8, керував транспортним засобом «BMW 520І» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Окрім того, з відеозапису вбачається, що час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 жодного разу не вказував про те, що він не керував транспортним засобом.

Факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП, в сукупності з іншими доказами, які були досліджені апеляційним судом та містяться в матеріалах справи, поза розумним сумнівом, доводять наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, ст.6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.ст.23, 33 КУпАП, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд вважає, що апеляційна скарга захисникаСкрипник Д.О. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.

Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Скрипник Д.О. – залишити без задоволення.

Постанову Хаджибейського районного суду м.Одеси від 22.04.2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський