Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №153/390/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 153/390/26

Провадження № 33/801/545/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дзерин М. М.

Доповідач: Шемета Т. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Конюшка Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 01 травня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, -

встановив:

Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 01 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп на користь держави.

В постанові суду зазначено, що 28 лютого 2026 року о 21 год 36 хв по вул. Свободи в м. Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем марки «ВАЗ 2105» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає ситуації. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер 6810» та проїхати до Ямпільської ЦРЛ відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із такою постановою суду, 11 травня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Конюшка Д. Б., подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи та вона має діагноз – вторинний гнійний менінгоенцефаліт, судомний синдром, правобічна пірамідна недостатність, що характеризується тремтінням рук. ОСОБА_1 на постійній основі призначений препарат «Депакін Хроно», який має побічний ефект у вигляді тремору. Вимога поліцейського пройти огляд була безпідставною, оскільки видимі ознаки – симптоми хвороби, а не сп`яніння.

Крім того, в оскаржуваній постанові міститься помилки в ініціалах ОСОБА_1 , а саме суд першої інстанції вказав прізвище та ініціали « ОСОБА_2 », замість « ОСОБА_1 »

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Конюшко Д. Б. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно зі статті 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного з правовою кваліфікацією таких дій за частиною 1 статті 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові Ямпільського районного суду Вінницької області від 01 травня 2026 року ОСОБА_1 , є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603137, 28 лютого 2026 року о 21 год. 36 хв. по вул. Свободи в м. Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем марки «ВАЗ 2105» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає ситуації. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер 6810» та проїхати до Ямпільської ЦРЛ відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).

Як вбачається з відеозапису з нагрудної бодікамери працівника поліції (на відео під назвою «130 ХОПТЯНА») на ньому зафіксовано, що транспортний засіб «ВАЗ 2105» д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху України, а саме: в авто не працювала права фара та з`їзд з кругового руху був здійснений без увімкненого покажчика повороту. Після зупинки транспортного засобу працівники поліції діяли у межах наданих їм законом повноважень, представилися водійці та повідомили про здійснення відеофіксації.

Також із відеозапису вбачається, що поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці, вона поводилася агресивно, перебивала працівників поліції, не виконувала їх законні вимоги та намагалася залишити місце зупинки транспортного засобу, самовільно поїхавши на автомобілі. Після повторної зупинки транспортного засобу працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що в неї наявні ознаки алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, яка не відповідає обстановці (на 21:39 відео) та неодноразово пропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», так і в медичному закладі, однак остання від проходження такого огляду відмовилася.

Отже, сам факт відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння, проведення якого було запропоновано працівниками поліції у встановленому законом порядку, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_1 наявні захворювання, які супроводжуються тремтінням рук, а також про прийом нею лікарського препарату «Депакін Хроно», не спростовують висновків суду першої інстанції.

Наявність у особи певного захворювання чи фізіологічних особливостей не звільняє водія від обов`язку пройти огляд на стан сп`яніння на законну вимогу працівника поліції.

При цьому підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стала саме її відмова від проходження огляду, а не встановлення факту перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, як убачається з відеозапису, працівники поліції вказували ОСОБА_1 на ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, яка не відповідала обстановці. Наявність чи відсутність ознак алкогольного сп`яніння – це суб`єктивне бачення поліцейського, натомість пройти огляд на стан сп`яніння – це обов`язок водія.

Таким чином, вимога працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння була законною та обґрунтованою.

Посилання сторони захисту на допущену судом першої інстанції описку в ініціалах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду, не свідчить про відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Зі змісту постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 01 травня 2026 року, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603137 від 28 листопада 2026 року вбачається, що до адміністративної відповідальності притягнуто саме ОСОБА_1 , а помилкове зазначення однієї літери в ініціалах є технічною опискою, яка може бути виправлена та не впливає на законність та обґрунтованість судового рішення.

Враховуючи вище наведені обставини, апеляційний суд виснує, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно встановив фактичні обставини, надав належну оцінку зібраним доказам та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Натомість доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Ямпільського районного суду Вінницької області від 01 травня 2026 року є законною та обґрунтованою, адміністративне стягнення накладено в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП, у зв`язку з чим, за наслідками розгляду апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Конюшка Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 01 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду Т. М. Шемета